ВИРОДЖЕНА ПОЛІТИКА
Ми переходимо в принципово новий політичний стан суспільства. Якщо ще восени 2012 було констатовано, що наша політика є нецікавою, то сьогодні можна засвідчити початок процесу виродження політики.
Як так стається, що політика вироджується? Вочевидь це відбувається тоді, коли вона втрачає суть, задля якої зазвичай і з'являється – досягнення рівноваги між різними групами інтересів для загального блага.
Будь-який відхід від рівноваги у бік інтересів лише однієї групи не є виродженням політики, якщо ця група стоїть на сторожі загального блага. Але при цьому ризик виродження політики збільшується, оскільки в такому разі менш впливова група перестає представляти свої інтереси публічно, що веде до ситуації, коли загальне благо дуже швидко перетворюється на абстракцію.
В означенні політики існують доволі випрацювані оцінки орієнтацій, які так чи інакше дозволяють розуміти її позитивний сенс – опортунізм, реакційність, консерватизм, демагогія і т.д.
Опортунізм на противагу загальному благу. Опортуністами називають політиків і політичні партії, які за будь-яких умов обстоюють лише власні, зокрема приватні і навіть індивідуальні, інтереси. Опортуністи зазвичай є неугодоздатними або такими, що порушують будь-яку угоду з ким завгодно за першої ж можливості, коли нехтування спільними інтересами дозволяє отримати власну вигоду.
Реакційність на противагу активізму. Реакційними називають політиків і політичні партії, які здатні лише реагувати на події, але не здатні творити події, діяти на випередження, працювати на перспективу.
Консерватизм на противагу інноваційності. В даному сенсі мається на увазі не ідеологія традиційних соціально-еволюційних цінностей (свобода, приватна власність, підприємництво поза протекцією держави), а ретроградний консерватизм. Консервативними або ретроградними називають політиків чи політичні партії, які не здатні до жодних соціальних змін, які стоять на перепоні будь-якому прогресу, оскільки він змінює статус-кво, що неодмінно призводить до знищення панівного становища правлячого класу.
Демагогія на противагу осмисленій змістовності. Демагогічними називають політиків та політичні партії, які в публічній комунікації вдаються до маніпуляцій задля досягнення власних приватних чи вузько-партійних (вузько-корпоративних) цілей.
Коли в суспільстві опортунізм, реакційність, консерватизм та демагогія значно поширюються, політика стає виродженою.
Вироджена політика стає безсмисленою і згодом взагалі беззмістовною. Суспільство виродженої політики втрачає сенси повсякденного існування.
Виникає питання – чому в суспільстві виродженої політики нові ідеї не можуть пробитися у публічний простір? Причина проста – обиватель продовжує бути зосередженим на публічному театрі політиків-виродженців.
У обивателя просто немає вибору, він змушений вироджуватися разом з його політичними кумирами. Лише дуже небагато хто можуть дозволити собі шукати смислу в Інтернет. Це ті люди, у кого є відчуття смислу, відчуття перспективи.
Інтелектуали такого суспільства або вдаються до еміграції (зовнішньої чи внутрішньої), або переходять до вузько-клубної комунікації. Публічні інтелектуали в суспільстві виродженої політики швидко стають беззмістовними. Зміст і смисл переходять до маргінальних інтелектуалів.
Звичайно, маргінальні інтелектуали є найбільш вразливими до того, що відбувається, на відміну від їх товстошкірих колег – беззмістовних публічних інтелектуалів виродженої політики. Саме тому маргінальні інтелектуали виродженої політики дуже часто впадають в депресію. АЛЕ – тепер вже є Інтернет. І їм вже легше, хоча теж важко.
Маргінальні інтелектуали знаходяться поза масовою комунікацією. Саме тому в суспільстві виродженої політики нові ідеї не можуть виникати в публічній комунікації.
Не дивіться політичних ток-шоу – там вже давно нема ні змісту, ні смислу. Шукайте зміст і смисл серед ідей маргінальних інтелектуалів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
