27 грудня 2023, 11:25

Момент істини

1. Ми не витримуємо ліберальний шлях в Україні. Не дивлячись на війну, ми досі не воюємо ні за свободу, ні за вольності, ні за волю. Ми воюємо за націю, за своє, за своїх. Ми воюємо шляхом трайбалістської організації підневільних нащадків нації, а не шляхом самоорганізації вільних громадян республіки.

2. Українці помиляються у тому, що вони свобідні чи вільні люди. Вони консервативні, залежні від історії, від мови, від пам'ятників, від ненависті до Росії. Це означає, що українці ресентиментальні, мстиві, їх вабить отаманія більше, ніж республіка.

3. Українці не можуть здійснювати ані мирні, ані військові стратегії, створювані для вільних людей і реалізовувані вільними людьми. Саме за це нам дорікали американські експерти під час контрнаступу влітку 2023 року.

4. Консервативний сценарій дозволяє спасти націю через відмову від модернізації, від ліберальних трендів, від споживацького суспільства, від толерантності і всяких "ЛГБТК+", взявши у Заходу лише культуру відміни, в тому числі шляхом "шакалячих експресів".

5. Ще за підтримки попереднього Президента ми вибрали "Армію, мову і віру". Саме під час війни менше, ніж 20% населення, зуміли нав'язати свій порядок денний решті України.

6. В наших "Майданах" були представлені два тренди: консервативний і модернізаційний. "Майдани" як модернізаційні явища програли, а як консервативні – перемогли, тобто вони не здійснили перетворення напередодні Великої Війни.

7 В українському публічному дискурсі нав'язується думка, що представники ліберального тренду є зрадниками або ворожими агентами, а націонал-патріоти – це єдині герої.

8. Влада через масову мобілізацію зробила ставку на консервативний тренд. Тобто нинішня влада переродилася. Ми не за цей тренд голосували на президентських виборах. Для консервативного тренду нам не потрібно було змінювати Президента.

9. Ми стоїмо перед вибором: нова суспільна угода або націоналістичний примус. Суспільна угода мала би бути переглянута повністю: як угода влади, бізнесу та громадянського суспільства і як угода всередині суспільства. Нова суспільна угода – це не лише вибори, це інша, більш складна робота, для якої у нас сьогодні немає ні сил, ні інтелектуальних ресурсів, ні громадянської згоди. Тому розгортається націоналістичний примус.

10. Ліберальна Україна мертва. Консервативна Україна, навіть якщо зупинить ворога, не виживе в умовах миру, бо всі з ліберальними установками поїдуть з України або опиняться у внутрішній еміграції. Консервативна Україна, як націоналістично-кланово-олігархічно-корупційна і дуже-дуже сімейна, скоцюрбиться до невеликої території. По європейським міркам це буде пристойна територія. Решта України – то буде пустка. Таке завершення війни Росію повністю влаштовує.

11. Коли розгортається консервативний тренд, то еліти не можуть залишитися на узбіччі, і жінки не можуть залишитись на узбіччі. Тобто консервативний тренд дуже жорсткий: якщо олігархи, чиновники та корупціонери визискують довірливих громадян, то вони самі та їх діти мають воювати на війні. Якщо на війні воюють чоловіки, то жінок чайлд-фрі не має бути, вони всі мають народжувати багато дітей і відтворювати демографічний потенціал. Інакше Україну чекає не просто руїна, а пустка. Більшість чоловіків загинуть, а жінки з країни виїдуть. Олігархи виведуть залишок грошей за межі країни, а корупціонери з країни повтікають.

12. В такому вигляді Україна, як консервативна країна, втрачає відмінність від Росії. Україна стає не антиросією, а може бути лише політично проти Росії шляхом безсилої злоби. Тобто ресентимент стане основою нової історії, яка вже буде повністю безперспективною. Таку Україну, якою вона була до війни, в післявоєнних умовах відродити буде неможливо. Тобто те, що можна буде називати Україною після війни, не здатне буде протистояти Росії ні цивілізаційно, ні культурно. Війна зрівнює дві країни і обезсмислює їх подальше існування, але найбільше війна руйнує саме Україну. Досягли свого лише російські імперці та українські націоналісти. Ліберали програли в своїй країні.

Сергій Дацюк, Ольга Михайлова, вранішня кава у середу 27.12.2023

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Момент істини

1. Ми не витримуємо ліберальний шлях в Україні. Не дивлячись на війну, ми досі не воюємо ні за свободу, ні за вольності, ні за волю. Ми воюємо за націю, за своє, за своїх...

Правила катастрофи

Якщо ти живеш просто, то будь-яка складна угода для тебе кабальна. У складному світі будь-яка локальна війна є війна глобальна. Нагромадження простих рішень у складному світі веде до краху...

Про Надію

ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑМи – це лише наша омріяна Надія, ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑБо все решта – це нездійснені наміри ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑта залишки марних сподівань...

Жижек як уособлення смерті філософії напередодні глобальної ядерної катастрофи

Відгук на статтю Жижека "Діалектика темного просвітництва". Оригінал тут. Жижек говорить з позиції спостерігача чи інтерпретатора про світ, у якому нема і до кінця глобальної катастрофи не буде мислення...

Виснаження

ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑЗ країною песимістична картина, ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑБо потрапила в подвійну кабалу вона: ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑНемовби зраджена Катерина ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑІ водночас Галя балувана...

Незалежність, самостійність та свобода. Суб'єктивні роздуми

Війна – це час переосмислювати власну державну незалежність, самостійність та свободу, особливо на 32-му році незалежності України. Нижче пропонуються дуже суб'єктивні роздуми про свободу в Україні...