6 березня 2014, 12:28

АБО ВОЮЙТЕ, АБО ВИЗНАЙТЕ, ЩО КРИМ УКРАЇНА ВТРАТИЛА

На жаль доводиться констатувати, що нова влада продовжує діяти, як попередня влада – тобто вести непублічну політику за спиною власного народу.

Інакше я не можу пояснити дії влади щодо Криму.

Моє звернення до влади просте: або воюйте, або публічно визнайте, що Крим ми втратили. Публічно визнайте, що вам відомо про кулуарну домовленість Росії з Заходом: Україна в Європі в обмін за анексію Криму Росією. Публічно визнайте, що саме тому ви кинули напризволяще українців та татарів в Криму, які лишають вірними Україні, що ви підставили українських військових, які залишаються вірними своїй присязі Україні.

Час дипломатії минув. Світ лякає, Росія не лякається. Дипломатія проблеми Криму вже не вирішує. Санкції світу щодо Росії будуть обмежені, а через деякий час відмінені, якщо не почнеться збройна війна в Криму.

Референдум в Криму буде. Хоче цього Київ чи ні. Не педалюючи тему референдуму, нинішня влада України хотіла зберегти невизначеність Криму як спосіб вийти з ситуації нібито з гідністю і честю. Але не буде тут ні гідності, ні честі. Всяка публічна і пряма визначеність краще, ніж будь-яка невизначеність в цій ситуації.

Невизначеність статусу Криму, яку ми отримали б після референдуму з попереднім нечітким формулюванням питання про статус Криму небезпечна – ми витрачали б ресурси на ситуацію, де ми Росію переграти не зможемо. Невизначеність статусу Криму – на користь Росії. Визначеність статусу Криму – на користь України.

Київ заявив, що референдум незаконний і самоусунувся від організації референдуму. Це помилка, і я намагався вказати владі про цю помилку і смс-ками, і на своїй сторінці Фейсбук. Але нажаль влада не чула.

Кримчани самі виправили помилку київської влади, поставивши питання дуже чітко: Крим з Україною чи з Росією. Але – це зробили кримчани, а не київська влада.

Ганьба нестратегічній київській владі!

Після референдуму на користь Росії (це неважко спрогнозувати) київській владі всім жителям в Криму, хто за Україну, потрібно запропонувати евакуацію на територію материкової частини України і розпочати економічну блокаду Криму.

Це стратегія виходить з тієї обставини, що Україна не хоче воювати за Крим збройним чином, але і безкарною ситуацію не лишить. Якщо ж ми не хочемо воювати взагалі – ні збройним чином, ні економічним, то перестаньте морочити людям голову і нагнітати в Україні істерію в ЗМІ щодо Криму.

Втрата Криму боляче вдарить по самоповазі українців. Але хай їх самоповага вирішує вже сьогодні – чи готові вони воювати за Крим проти росіян.

Якщо готові, тоді Майдан має сказати – так ми за війну з Росією. Якщо ні, тоді чесно сказати, ми відмовляємося від Криму, бо не хочемо воювати з Росією.

І не морочте людям голову проблемами Криму. Не вмієте діяти стратегічно, не беріться за геополітику.

P.S. Мені здається, що обрання людей з Майдану на стратегічні місця у владі було помилкою. За цю помилку Україна вже заплатила і ще заплатить, якщо її не виправить.

У владі мають бути професіонали. Функція Майдану – примус професіоналів правлячого класу, а не заміщення його непрофесіоналами з Майдану.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Катастрофа

Наша катастрофа має внутрішні причини, війна лише каталізувала кризу до катастрофи. Зазвичай ніхто не може підготуватись до катастрофи незмінним, бо це буде лише агонія: помреш стомленим...

Незвичайний панегірик на 33-тю річницю незалежності України

Вже – 33, це вік Христа на хресті і Його причастя духу. Так і ми в 33 на хресті, бо розпинають. Може й нам – пора до духу? Але чи готові ми до духу з душами, обтяженими неволею у країні, яка і досі не стала незалежною? Оголошення незалежності країни – це лише оголошення постколоніального статусу...

Що таке поразка?

З Древньої Греції через Корнелія Тацита, потім через міністра МЗС Італії часів Муссоліні Галеаццо Чано і в класичному її вигляді у Джона Кеннеді прийшла до нас відома фраза: "У перемоги сто батьків, а поразка – сирота"...

Як ми уявляєм перемогу?

Недавно один дуже віруючий у перемогу звинуватив мене в тому, що я не вірю в перемогу. Більшість думає, що уявлення про перемогу у всіх однакові...

Момент істини

1. Ми не витримуємо ліберальний шлях в Україні. Не дивлячись на війну, ми досі не воюємо ні за свободу, ні за вольності, ні за волю. Ми воюємо за націю, за своє, за своїх...

Правила катастрофи

Якщо ти живеш просто, то будь-яка складна угода для тебе кабальна. У складному світі будь-яка локальна війна є війна глобальна. Нагромадження простих рішень у складному світі веде до краху...