3 листопада 2014, 11:02

ГІРКА ПРАВДА ПРО ДОНБАС

Донбас ми втрачаємо. Причому втрачаємо в ситуації стратегічного програшу Президента України. Влада в особі Президента продовжує вводити в оману українську громаду – фактично дезорієнтучи нас щодо перспектив Донбасу.

Ми очікували від Президента правду, тільки правду і нічого крім правди. А отримали непевність, невизначеність і окозамилювання про ситуацію на Донбасі.

Гірка правда завжди краще солодкої брехні. Можна згадати, як Україна не визнавала результатів референдуму в Криму 16 березня 2014 року.

Звичайно вибори на Донбасі 2-го листопада 2014 це всього лише вибори місцевої влади. Але вони вже відбулися поза українським правовим полем в ситуації невизнання їх світовою спільнотою.

Боротьба української влади і російської влади щодо можливості проведення виборів на Донбасі 2-го листопада насправді йшла ось за що.

Стратегія Росії була описана в моїй статті "4 стратегії щодо сепарованої території України". Ця стратегія в своїй послідовності виглядає наступним чином: "сепарація – автономізація – суверенізація – окупація" Донбасу.

Отже суть суперечок про вибори 2-го листопада на Донбасі між українською та російською владами полягала у тому, чи вибори тільки зафіксують стан сепарації території, чи вони закладуть умови автономізації території.

Якщо би вибори пройшли в грудні 2014, тоді можна було б вести мову про всього лише сепарацію території, де правовий контроль України лишається.

Оскільки вибори все-таки сталися 2-го листопада, то потрібно говорити про те, що: 1) разом з сепарацією Росії вдалося зробити крок до автономізації території Донбасу; 2) за підтримки Росії ДНР і ЛНР вдалося отримати підтримку маргінальних політичних сил з різних європейських країн цих виборів; 3) фактично відбулася легалізація ДНР і ЛНР в квазі-правовому просторі, і цього достатньо для подальших дій Росії.

Тобто квазі-вибори на Донбасі отримали квазі-підтримку квазі-політиків. Але в тій стратегії, якої дотримується Росії, саме так і планувалося.

Окупація Криму нічому не навчила українську владу. Вона досі не розуміє, що в сучасному світі будь-які геополітичні реалії змінюються саме через квазі-форми.

Стратегічного розуміння ситуації на Донбасі в української влади досі немає. Влада в особі Президента де-факто погоджується на сценарій Росії "сепарація – автономізація – суверенізація – окупація" Донбасу. Для того, щоб відвернути бунт і незадоволення української громади, Президент всього-на-всього лише намагається нас всіх заспокоїти. Президент намагається досягнути стану, коли українська громада змириться з втратою Донбасу. Він досі не бажає відкрито говорити українській громаді правду.

Новий Парламент має сказати правду українській громаді про статус Донбасу. Оманлива квазі-політика Президента просто набридла.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Катастрофа

Наша катастрофа має внутрішні причини, війна лише каталізувала кризу до катастрофи. Зазвичай ніхто не може підготуватись до катастрофи незмінним, бо це буде лише агонія: помреш стомленим...

Незвичайний панегірик на 33-тю річницю незалежності України

Вже – 33, це вік Христа на хресті і Його причастя духу. Так і ми в 33 на хресті, бо розпинають. Може й нам – пора до духу? Але чи готові ми до духу з душами, обтяженими неволею у країні, яка і досі не стала незалежною? Оголошення незалежності країни – це лише оголошення постколоніального статусу...

Що таке поразка?

З Древньої Греції через Корнелія Тацита, потім через міністра МЗС Італії часів Муссоліні Галеаццо Чано і в класичному її вигляді у Джона Кеннеді прийшла до нас відома фраза: "У перемоги сто батьків, а поразка – сирота"...

Як ми уявляєм перемогу?

Недавно один дуже віруючий у перемогу звинуватив мене в тому, що я не вірю в перемогу. Більшість думає, що уявлення про перемогу у всіх однакові...

Момент істини

1. Ми не витримуємо ліберальний шлях в Україні. Не дивлячись на війну, ми досі не воюємо ні за свободу, ні за вольності, ні за волю. Ми воюємо за націю, за своє, за своїх...

Правила катастрофи

Якщо ти живеш просто, то будь-яка складна угода для тебе кабальна. У складному світі будь-яка локальна війна є війна глобальна. Нагромадження простих рішень у складному світі веде до краху...