12 травня 2015, 13:25

ПОРА ВИЗНАЧАТИСЯ З ДНР ТА ЛНР

Україна все ще перебуває у стані загрози війни, тому що принципово не може вирішити ситуацію з ДНР та ЛНТ у політичному полі.

В моїй роботі "Мир без довіри це просто інакша війна" було запропоновано для влади вимагати акти довіри від Росії, без яких укладені мирні угоди "Мінськ-2" нічого не дадуть.

Оскільки довіра між Росією та Україною так і не відновлена, а Росія продовжила вже після укладення мирних угод "Мінськ-2" постачати важке озброєння на територію ДНР та ЛНР і тримати велику кількість військ на кордоні з Україною, то це означає, що загроза війни стала важливим процесом примусу України до вигідних для Росії умов миру.

Існує два найбільш вірогідних моделі-сценарії мирного майбутнього ДНР та ЛНР, описані в моїй роботі "Який мир потрібен Україні?": "автономізація" та "окупація".

Обидві ці моделі озвучені недавно представниками ДНР та ЛНР.

...............

Модель автономізації з боку ДНР (та ЛНР) бачиться так.

1. Це відбуватиметься на тлі продовження тиску Росії через загрозу відновлення війни.

2. Однією з вимог в цьому плані є вимога ДНР і ЛНР про наявність таких змін до нової Конституції України, які гарантували те, щоб інші регіони України мали право на самовизначення.

3. Широка автономія у складі України не означатиме скасування ДНР і ЛНР.

4. Така широка автономія ДНР і ЛНР, окрім того, означатиме для України федералізацію, навіть якщо її буде сором'язливо названо децентралізацією.

...............

Модель окупації з боку з боку ДНР (та ЛНР) бачиться так.

1. Відбувається референдум про приєднання до Росії.

2. Відбувається визнання референдуму ДНР і ЛНР в Росії.

3. Україна опиняється перед фактом втрати частини своєї території.

Вочевидь, що ця модель-сценарій може слугувати як спосіб тиску для швидкого вибору українською владою моделі-сценарію "автономізація", або як безпосередньо негативний варіант можливого розвитку подій.

...............

Тобто в українській політиці продовжуються старі проблеми – реакційність мислення та зволікання з політичними рішеннями.

Не українська влада стимулює вирішення політичного унормування ситуації через публічну пропозицію цих моделей та аналіз їх перспектив.

Це українській владі диктують умови ДНР і ЛНР і підганяють її до політичного вирішення ситуації вибору серед цих моделей.

Це не українська влада закликає ДНР і ЛНР до участі в розробці нової Конституції на своїх умовах, а ДНР і ЛНР хизуються цими закликами. Як каже їх представник, українська влада: "поки не виходить на консультації з нами з приводу зміни до Конституції, що прописано в Мінських угодах".

Помилка української політики щодо ДНР і ЛНР останніх місяців після "Мінську-2" у тому, що не українська влада займає позицію політичних ініціатив щодо проблемної частини української території, хоча такі ініціативи цій владі постійно підказуються заздалегідь, а саме Росія через ДРН і ЛНР.

Сумно!

Якщо Україна не хоче війни, то питання з ДНР і ЛНР потрібно вирішувати саме політично. І вирішувати вже.

Потрібно Президенту виступити, наприклад, з закликом до Росії, щоб вона публічно відмовилася визнавати результати квазі-референдумів в ДНР і ЛНР щодо входження в Росію.

Потрібно Президенту та Парламенту включити легітимних представників влади в ДНР і ЛНР в конституційний процес України.

Потрібно Президенту публічно проаналізувати і розповісти українській громаді про моделі політичного майбутнього ДНР та ЛНР.

Українська громада чекає на появу виразної політики української влади з чіткими політичними перспективами ДНР і ЛНР.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Катастрофа

Наша катастрофа має внутрішні причини, війна лише каталізувала кризу до катастрофи. Зазвичай ніхто не може підготуватись до катастрофи незмінним, бо це буде лише агонія: помреш стомленим...

Незвичайний панегірик на 33-тю річницю незалежності України

Вже – 33, це вік Христа на хресті і Його причастя духу. Так і ми в 33 на хресті, бо розпинають. Може й нам – пора до духу? Але чи готові ми до духу з душами, обтяженими неволею у країні, яка і досі не стала незалежною? Оголошення незалежності країни – це лише оголошення постколоніального статусу...

Що таке поразка?

З Древньої Греції через Корнелія Тацита, потім через міністра МЗС Італії часів Муссоліні Галеаццо Чано і в класичному її вигляді у Джона Кеннеді прийшла до нас відома фраза: "У перемоги сто батьків, а поразка – сирота"...

Як ми уявляєм перемогу?

Недавно один дуже віруючий у перемогу звинуватив мене в тому, що я не вірю в перемогу. Більшість думає, що уявлення про перемогу у всіх однакові...

Момент істини

1. Ми не витримуємо ліберальний шлях в Україні. Не дивлячись на війну, ми досі не воюємо ні за свободу, ні за вольності, ні за волю. Ми воюємо за націю, за своє, за своїх...

Правила катастрофи

Якщо ти живеш просто, то будь-яка складна угода для тебе кабальна. У складному світі будь-яка локальна війна є війна глобальна. Нагромадження простих рішень у складному світі веде до краху...