10 лютого 2017, 11:21

ОЛІГАРХІЧНИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА НЕКОМПЕТЕНТНИЙ ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ

Український Парламент був і залишається олігархічним, незважаючи на вкрай некомпетентну заяву Прем'єр-міністра України за кордоном з цього приводу.

Така заява є скоріше некомпетентною, ніж брехливою, оскільки Прем'єр-міністр щиро вірить, що це так. Вочевидь саме відсутність справжньої вищої освіти у нашого Прем'єра не дозволяє робити йому політологічні висновки щодо політичної системи країни.

Прем'єр-міністр України, перебуваючи в Брюсселі під час присвяченої економічному розвитку України конференції, відповідаючи на запитання, чи повертаються назад олігархи, констатував, що український Парламент не контролюють олігархи, а натомість там є ряд деструктивних політичних діячів.

Хто такий олігарх?

Давайте з політологічної точки зору уточнимо вже вкотре, хто такий олігарх, осучаснивши мої попередні менш розлогі визначення.

Олігарх це бізнесмен-політик з такими характеризуючими ознаками:

- має системний, часто інфраструктурний, бізнес, який так чи інакше пов'язаний з державним бюджетом, муніципальними бюджетами та залежить від стратегічних державних макроекономічних рішень;

- має великий за обсягом статок, що дозволяє йому серйозно впливати на економіку та політику цілої країни;

- корупційним чином фінансує свою фракцію чи парламентську групу для впливу на Парламент;

- корупційним чином фінансує свого міністра, міністрів чи їх заступників для лобіювання інтересів в Уряді;

- має корупційний вплив на судові органи країни або спроможність вирішувати проблеми в закордонних судах;

- має свої медіа (впливовий телеканал чи телеканали, радіостанції, газети, Інтернет-видання, а останнім часом навіть своїх блогерів та "тролів" для роботи в соціальних мережах);

- має свій мозковий центр (центри) для виконання робіт з креативними ознаками (рідше інтелектуального змісту);

- займається політичними інтригами, організовує платні загальнонаціональні та локальні громадські протести, час від часу підкуповує системно непрацюючих на нього політиків, експертів, журналістів, блогерів;

- періодично вирішує свої питання з Президентом, Прем'єр-міністром, Головою Верховної Ради (вхожий до них);

- влаштовує періодичні зустрічі (сходняки) з такими ж, як він сам, олігархами, потрапити на які можна лише за однієї умови – коли інші олігархи визнають тебе олігархом;

- відтак зневажливо ставиться до громади, експертів, корумпованих ним політиків та чиновників, повсякчас розглядаючи їх як біомасу або власну обслугу, вважаючи, що нема за що поважати людей, яких ти купив;

- знаходиться в публічній тіні, заперечує свій статус олігарха і в рідких інтерв'ю чи виступах намагається довести, що він корупційним чином на політику не впливає.

Потрібно також сказати про ще одну суттєву інтегральну ознаку, яка списана з російської дійсності, застосовувалася Кривавим Президентом, що майже став новим олігархом, а тепер застосовується олігархом-Президентом Порошенком. Отже ця ознака доволі прикметна для сучасної ситуації.

Це – концентрація олігархії в особі олігарха-Президента, який визначає олігархічну політику як державну політику, здійснює перерозподіл олігархічних активів на свою користь, допоки олігархи йому це дозволяють, та виступає міжолігархічним арбітром.

Ноу-хау олігарха-Президента Порошенка полягає у декількох державно-олігархічних інноваціях, які малоосвічений Кривавий Президент навіть не додумався здійснити:

- для запобігання міжолігархічним конфліктам, які, як відомо, призводять до Майдану, олігархом-Президентом був укладений олігархічний консенсус між олігархами;

- цей олігархічний консенсус передбачає зосередження всієї політичної влади в руках олігарха-Президента, ослаблення ролі Парламенту (відсутність де-юре Коаліції і дія під диктатом олігарха-Президента), незаконно обраний Уряд з некомпетентним Прем'єр-міністром, який теж діє по команді олігарха-Президента;

- оскільки олігарх-Президент має те, чого не мав Кривавий Президент, – постійно підтримувану в актуальному режимі війну, – він здатен посилаючись на це та підбурюючи відповідні громадські настрої, здійснювати тиск на інших олігархів та досягати перерозподілу їх власності під прикриттям держави в своїх інтересах;

- до основних впливів на Парламент, Уряд, державний та муніципальні бюджети, нинішній олігарх-Президент додав вплив на НБУ та банківську політику, яка призвела до винищення українських банків на користь російських банків та до перерозподілу деяких олігархічних банків в державу власність (санації їх за державний кошт, а потім перепродаж тому, хто дасть найбільшу ціну, відкат від якої отримає вгадайте хто);

- у відповідь на спробу створення приватних армій олігархами на тлі війни олігарх-Президент запровадив обмеження тих приватних армій, які контролюють його конкуренти, залишивши дієвими тільки ті приватні армії, які належать його прибічникам;

- концентрація медіа-ресурсів в руках або під безпосереднім впливом олігарха-Президента та заміна явної (персонально-змістовної) цензури на форматну цензуру на телебаченні, найм блогерів та "тролів" (так званих "порохоботів").

Це основні, саме характеризуючі ознаки, сучасного українського олігарха, найбільшим з яких сьогодні є олігарх-Президент Порошенко.

Президент Порошенко є сучасним олігархом, який не тільки має класичні риси, але здобув і нові, які роблять його вплив в Україні співмірним з впливом олігарха-Президента в Росії.

Чи добре це для України? На перший погляд, можна сказати, що для того, щоб здолати монстра, потрібен інший монстр. Але це не так? Тобто вбити дракона не може герой, який ще до вбивства не здатен опиратися драконовій суті. Тільки коли монстр долається чесним та гідним людом, у країни є позитивна перспектива жити без монстра. Інакше на місце одного монстра просто прийде інший монстр.

Чому Парламент надзвичайно олігархічний?

Давайте чітко і ясно сформулюємо, чому ж Парламент все-таки є олігархічний.

1. Ще в момент створення Фракції "Блок Петра Порошенка" було здійснено порушення принципу розподілу влад – Президент як протовиконавча (в Україні) влада має бути відділений від Парламенту як законодавчої влади. Тобто сама суть так званої Коаліції в докризовий час (осінь 2015 – весна 2016-го) та в післякризовий час (млява хронічна криза) лишалася олігархічною. Домінуючий вплив олігарха-Президента на Парламент це і є найбільш очевидна олігархізація Парламенту.

2. В нинішньому Парламенті де-юре (а у важливих питаннях навіть де-факто) відсутня Коаліція. Те, що українська громада закриває на це очі і не бажає переобирати Парламент під час війни, ніяк не змінює цього факту. Тобто на політичному рівні ми маємо незаконну корупційним чином підтримувану Коаліцію. Те, що олігархічні ЗМІ та безліч політиків на чолі з олігархом-Президентом нехтують факти записів Онищенка, викривальних матеріалів Лещенка та інших експертів та журналістів, ніяк не змінює факту, який відомий всій українській громаді – ми маємо ad-hoc створювану для важливих голосувань корупційну парламентську більшість саме тому, що не маємо де-юре і де-факто Коаліції.

3. Ми маємо незаконно, тобто з порушенням норм Регламенту обраний Уряд. Сам некомпетентний Прем'єр-міністр України є продуктом олігархічного консенсусу, який призвів до пам'ятного корупційного голосування в Парламенті за новий Уряд Гройсмана. Тобто в даному разі олігарху-Президенту став потрібен слабкий та некомпетентний в багатьох питаннях Прем'єр-міністр, яким було би легко управляти і з яким інші олігархи теж могли би домовитися. Ми маємо проолігархічний Уряд та проолігархічного Прем'єр-міністра.

Якщо ми не хочемо вірити в логіку, то давайте просто подивимося на кроки Уряду; 1) підняття тарифів в інтересах олігархів; 2) контрабанда вугілля з ДНР-ЛНР в інтересах олігархів; 3) підняття мінімальної заробітної плати просто перерозподілило гроші, які до олігархів потрапляли з однієї державної кишені (через субсидії), тепер потрапляють з іншої державної кишені (через сплату повних рахунків, бо зарплата тепер дозволяє не давати субсидії); 4) в тінь загнали більше 200 тисяч приватних підприємців, яких змусили платити так званий ЄСВ навіть коли немає заробітку. Експерти мабуть зможуть додати ще інші факти, але і цього досить.

4. Ми маємо боротьбу найбільшого олігарха (тобто олігарха-Президента), який посилюється, проти інших олігархів, які послаблюються (зокрема Ахметова). Саме цю боротьбу серед слабнучих олігархів, яка може призвести до розколу фракції Опоблоку, Прем'єр-міністр очевидно бажає видати за послаблення впливу олігархів на Парламент. Але це просто некомпетентне судження – бо замість декількох олігархів, на Парламент тепер впливає один Великий Олігарх. І це гірше для політичної системи країни, бо олігархічна конкуренція в Парламенті створювала хоч якусь видимість демократичного маневру для політичних сил на позиції громади.

5. Ми маємо в Парламенті та в навколопарламентській комунікації класичну ситуацію олігархічного медійно-дискурсивного диктату. Опозиція все більше і більше відлучається від телебачення. З'явилося нове явище в українській політичній комунікації, якого не було раніше – політичний тролінг. Це коли парламентська олігополія дозволяє собі не просто критикувати, а образливо знущатися над опозицією.

Тепер ми маємо не просто олігархічний вплив на Парламент, ми маємо в Парламенті олігархічний каток, який знищує всі громадські ініціативи, всю опозицію, всі нейтральні сили. Тобто ми маємо не олігархічний Парламент, яким він був за часів першого, другого чи третього Президента. Ми маємо олігополістичний Парламент, парламентську олігархічну монополію на владу, монополію монополій – парламентську олігополію.

Не сумніваюсь в тому, що більшу частину цього тексту нинішній Прем'єр-міністр просто не зрозуміє. Та й в розкаяння олігарха-Президента я не вірю. Не створюють таку монструозну політичну систему для того, аби на її вершині каятися.

Я також не вірю в пробудження активності нинішніх пасивних депутатів, які все бачать, багато чого розуміють, але думають, що нічого не можуть зробити.

Україна за крок від олігополістичної диктатури, яку безліч громадян просто не переживуть.

Ми, українська громада, бажаємо і далі це терпіти?

Розплата за нашу пасивність буде болюча, дуже болюча.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Yaroslav Yurkiv _ 14.02.2017 17:09
IP: 130.211.91.---
бун:
Yaroslav Yurkiv:
А ось це:

Ти в запічку – ка-хи, ка-хи,
Я з молодим – хi-хi, хi-хi,

К а к а я некомпетентність!!!
Я ж не про азійські народи РФ, от коли буду говорити про ментальні риси кочівників, тоді і коментуватимете.
Та я ж не про Вашу некомпетентність, а про прем'єршинську?:)
бун _ 14.02.2017 04:45
IP: 77.123.162.---
Yaroslav Yurkiv:
А ось це:

Ти в запічку – ка-хи, ка-хи,
Я з молодим – хi-хi, хi-хi,

К а к а я некомпетентність!!!
Я ж не про азійські народи РФ, от коли буду говорити про ментальні риси кочівників, тоді і коментуватимете.
Yaroslav Yurkiv _ 13.02.2017 19:34
IP: 104.155.92.---
А ось це:

Ти в запічку – ка-хи, ка-хи,
Я з молодим – хi-хi, хi-хi,

К а к а я некомпетентність!!!
Yaroslav Yurkiv _ 13.02.2017 19:32
IP: 104.155.104.---
бун:
Але сьогодні ми маємо зрозуміти найголовніше, без корінної реорганізації інституту власності, приведення його до принципів добільшовицького періоду, нічого не зміниться. недоторканість власності закладено в основі української ідентичності, згадаймо ставок, млинок і вишневенький садок.
=======
ЗГАДАЙМО:
Ой під вишнею, під черешнею
С т о я в старий з молодою, як із ягодою.
...
Куплю тобі хатку,
Іще сіножатку,
І ставок, і млинок,
i вишневенький садок!

С т а р і с т ь – не радість, і не ідентичність:)
бун _ 13.02.2017 08:45
IP: 77.123.162.---
Елена Величко:
СПРАВА У економічній системі, зміст якої – привласнення усього і без розумного перерозподілу, тобто усі групи боряться ЯК У 90-х,за надприбутки у системі, що створює зубожіння та не створює реальну додану варість, тобто збиткова за рахунок системи дисбалансів упродовж 25 років. Необхідно- прогресивне оподаткування,Суспільний банк розвитку під контролем та негайно система забезпечення населення дійсним прожитковим мінімумом, а далі...
Коли я це писав років10 тому, на мене налітали всі і кричали, що я ворог економічного розвитку. Але сьогодні ми маємо зрозуміти найголовніше, без корінної реорганізації інституту власності, приведення його до принципів добільшовицького періоду, нічого не зміниться. недоторканість власності закладено в основі української ідентичності, згадаймо ставок, млинок і вишневенький садок.
Елена Величко _ 12.02.2017 22:43
IP: 37.54.117.---
Мабуть не дуже я раніше читала, а тепер повернулась. Пан Дацюк у кінці пише,що олігархічна влада прогресує й ми "за крок від...олі-ї диктатури". Я вам скажу,що автор мабуть тільки це відчув, однак все це було пи Ян-чі,автор повторює своє, а я своє- СПРАВА У економічній системі, зміст якої – привласнення усього і без розумного перерозподілу, тобто усі групи боряться ЯК У 90-х,за надприбутки у системі, що створює зубожіння та не створює реальну додану варість, тобто збиткова за рахунок системи дисбалансів упродовж 25 років. Необхідно- прогресивне оподаткування,Суспільний банк розвитку під контролем та негайно система забезпечення населення дійсним прожитковим мінімумом, а далі...
Денис Чкалов _ 12.02.2017 21:56
IP: 46.133.185.---
современное украинское общество в подавляющем большинстве не хочет этого видеть, но тогда их заставят почувствовать это на себе в полной мере.
majorvihr _ 12.02.2017 21:11
IP: 104.199.218.---
Саме страшне в цій писанині С.Дацюка те,що все це правда! І ніякі троледури не зможуть думаючих людей збити з толку.Все це правда!
Doroshenko Vlad _ 12.02.2017 16:34
IP: 93.72.70.---
Олександр Соколов:
Почавши з майже правильного...
Ну, і як завжди Дацюк пропонує масову активність не давши конкретного предмету тої активності, тобто не запропонував масам того, отримавши що завдяки їх активності, їм вдасться уникнути "олігополістичної диктатури".
...І досягти такого світлого майбутнього і щасливого стану, що чорт його знає який і неможливо добитися у самого Дацюка, що воно таке.
Тобто за що боротись проти олігодиктатури (проти укрзвички вкрав-сховав-втік, а як присмоктався до бюджетпотоку, то скоріше лопнеш=сядеш, ніж зупинишся) не уявляємо.
Коли та зірка істини засяє в серці і всі як Мать Тереза підемо по святому шляху, а корупціонери заплачуть-нам соромно за минуле життя (охендовські віддадуть свої межигір'ячка під санаторій дідям) – навіть кращі філософи не знають.
Александр Бабушкин _ 12.02.2017 13:48
IP: 46.149.94.---
Якщо б всіх хабарників розстрілювали, як в Китаї (а потім ще родина розстріляного сплачує витрати на розстріл), то у нас країна залишилася б без чиновницького апарату (майже).
Yaroslav Yurkiv _ 12.02.2017 12:40
IP: 104.155.104.---
Andrey Kononenko:
Между прочим, в заголовке блога Дацюк выдал украинскую государственную тайну по поводу премьер-министра. Это преступление.
Країна некомпетентних президентів, прем'єрів, фільософів... і тільки коментатори – то справжній цвіт нації, невостребуваний, нікому непотрібний...
Олександр Соколов _ 12.02.2017 09:43
IP: 104.155.92.---
Почавши з майже правильного визначення, – "Олігарх це бізнесмен-політик", – Дацюк так і не спромігся довести власне твердження, – "Український Парламент був і залишається олігархічним" – яке не збігається з тим, що стверджував Гройсман, ха твердження Гройсманна, дійсно, є помилковими. Дацюку, аби довести власне твердження варто уточнити власне визначення олігарха: "Олігарх – людина, яка одночасно є бізнесменом і можновладцем. Можна бути політиком, але не бути можновладцем. Далі, аби довести власне твердження Дацюку слід було в п'яти пунктах не розпатякувати про Порошенка, а в одному пункті навести данні чисельності олігархів у ВРУ та надійно встановлену чисельність підконтрольних їм депутатів, які не мають власного бізнесу.
.
Ну, і як завжди Дацюк пропонує масову активність не давши конкретного предмету тої активності, тобто не запропонував масам того, отримавши що завдяки їх активності, їм вдасться уникнути "олігополістичної диктатури".
Doroshenko Vlad _ 12.02.2017 01:29
IP: 93.72.70.---
:
ViHo:
Шотаке "мєнталітєтнасєлєнія"?... Куди його треба засунуть і кому?
:
ViHo:
Шотаке "мєнталітєтнасєлєнія"?... Куди його треба засунуть і кому?
Менталітет показали останні вибори в Чернігоіві, коли за гроші і гречку народ вибирає березенків, скільки не пиши тут істини у блогах. А давно просрочений Охендовський, що його моєток-межигірячко ледве облетів безпілотник, затвердить цей виборний менталітет народу.
meua _ 12.02.2017 00:42
IP: 93.72.3.---
Руководителей страны окружают решалы типа Кононеко, Онищенко и т.д., потому что они сами такие, и цели у них – решать свои дела и только для своих. Гройсман – типичный грубый, нахальный, малообразованный, хотя неглупый выскочка, который только и мог взлететь вверх, поскольку хорошо помогал решалам. Он выполняет установленные "правила", но сам решить ничего не способен. Рядом с ним Парубий – вообще карикатура на спикера, но тоже знает и выполняет "правила" и озабочен только этим, да нацвопросами.

Автор – умница, но такие люди там наверху не нужны.
Shtaller Sergey _ 11.02.2017 19:40
IP: 130.211.91.---
Тетяна Шкуріна:
Ну -ну-ну!! Не треба паніки -у вас в Украіні нормальний президент!!і скажіть спасибі богу!! Тормозить все виконавча влада!!
Тетяна Шкуріна _ 11.02.2017 19:16
IP: 176.38.89.---
Судячи з описаного, з таким президентом ми рухаємося в бік, протилежний від Європи.
olgert _ 11.02.2017 15:30
IP: 188.230.30.---
Пан Дацюк, як завжди, має рацію – розумний чоловік! Олігарх – це той, хто використовує владу для власного збагачення (по-простому). Сучасні можновладці завжди є ненаситними, ненажерливими, аморальними та деградованими персонами, для яких "апетит приходить під час їжі". Для них видирання матеріальних статків – це як азартна гра. В шляхетні ігри духовні плебеї грати не здатні! Зрештою, працює головний космічний закон: "Що посієш – те й пожнеш".
бун _ 11.02.2017 11:18
IP: 104.155.104.---
Щоб ми не говорили, а для будь-якої роботи потрібен фаховий рівень. Людина може бути спеціалістом як пограбувати ближнього і мішки із пограбованим винести в офшор. Чи візьмімо конкретніше, може бути спеціалістом як зайти в тролейбус і витягнути в когось із кишені портмоне. В Україні якось так склалося переконання, що коли людина може бути кишеньковим злодієм, то це вірна ознака того, що вона зможе працювати на будь-якій роботі, напр. доктором медицини, гуманітарним академіком, бути мером міста або керувати цілою країною чи навіть ООН. Насправді це не так, що ми і спостерігаємо з часів совка.
Vladimir Khotenko _ 11.02.2017 10:06
IP: 195.189.48.---
Анатолий Кривуца:
Как раз я на войну не списываю. Да, уровень квалификации премьера ужасен. В чем он является или являлся ранее специалистом, в какой области человеческих знаний? Поэтому факт, что он не замечает олигархов в парламенте – естественен. Ибо он сам есть воплощение этого парламента и этой его сути.

Но, к сожалению, это отнюдь не исключение.
А несудимый генпрокурор без юридического образования? Разве это не подтверждение... Живущий на доходы своей жены, которая по случайности тоже является депутатом. А сам гарант шоколадного бизнеса? Разве он прослыл компетентным министром иностранных дел или в роли другого министра? А вот бизнес-империя да, росла. И совершенно случайно его сын опять таки, сидит в парламенте. Ну и по совпадению живет на доходы жены.
Анатолий Кривуца _ 11.02.2017 09:44
IP: 92.112.152.---
Vladimir Khotenko:
Не потрібно все списувати на війну, хоча би з тих міркувань, що статки олігархів, які при владі зростають з кожним днем. Ще ні один уряд не знущався так з народу, як уряд бридкого гройсмана.
ViHo _ 11.02.2017 09:21
IP: 46.133.217.---
Виталий Кошель:
И еще два момента:
1. Прежде чем ломать старое, нужно иметь четкое представление что и как мы собираемся создать вместо него.
2. Из опыта других стран нужно брать не "лучшее в лучших странах", а то, что наиболее соответствует менталитету населения Украины, его представлениям о справедливости и о том "что такое "хорошо" и что такое "плохо", географии и экономике страны.
ViHo _ 11.02.2017 09:08
IP: 46.133.217.---
Виталий Кошель:
Поломать существующую систему в нашей стране можно,подойдя к этой,безусловно,тяжелой задаче,умной грамотной,патриотический настроенной команде с отточенным до мелочей планом.
Ломать – не строить, много ума не нужно. Но и тут нужно иметь хотя бы минимальное представление о ломаемом объекте, чтобы самому не оказаться погребенным под обломками. А умники-реформаторы с дипломами престижных университетов в большинитве своем тем и отличаются, что не просто не знают украинских реалий, не элементарно брезгуют эти реалии изучать, описывая всё происходящее в Украине вариациями двух слов: "коррупция" и "воруют". Они пытаются реформировать абстрактную страну из учебников, а не конкретную Украину, и, поэтому, все их реформы выливаются в смену вывесок и перемалывание воздуха. А страной управляют люди, хоть и без дипломов, но с пониманием того, что в Украине есть, а чего нет, что здесь возможно, а что – нет. Но, к сожалению, не имеющие желания что-либо менять.
Andrey Kononenko _ 11.02.2017 08:30
IP: 188.163.73.---
Между прочим, в заголовке блога Дацюк выдал украинскую государственную тайну по поводу премьер-министра. Это преступление.
Vladimir Khotenko _ 11.02.2017 07:04
IP: 195.189.48.---
Василь Сірко:
Так, Гройсман не є філософ і навіть не проффесор, але він знає що робить, бо все це відпрацював у своїй Вінниці, Панове, дайте працювати прем'єру і не забувайте, що у нас ВІЙНА, Не лліть воду на млин ворога.
Что именно он отработал в Виннице? Был директором рынка? Это определенный жизненный опыт -согласен. И немалый финансовый капитал. Со всеми отсюда (из опыта и капитала) вытекающими последствиями. Так вот эти последствия, уровень образования, компетенции... они дают право руководить правительством такой большой страны? Все таки, заочное образование для директора рынка... это, признайтесь, уровень. Ужасный уровень дна.
Виталий Кошель _ 11.02.2017 01:03
IP: 193.110.23.---
Довольно грамотно пишет Николай Kozyrev,но я позволю себе не согласиться с ним в главном-разрушить монопольное владение собственностью,это утопия как и построение коммунизма.В Украине заложен фундамент капиталистической системы построения государства, да,молодой,дикий-но капитализм.Вопрос в том, как сделать его цивилизованным, с четкими правилами игры и быстрыми темпами.Изобретать велосипед нет необходимости-бери лучшее в лучших странах и воплощай.Поломать существующую систему в нашей стране можно,подойдя к этой,безусловно,тяжелой задаче,умной грамотной,патриотический настроенной команде с отточенным до мелочей планом.Такие люди и таланты в стране есть и я уверен,что Украину ожидает великолепное будущее.

Катастрофа

Наша катастрофа має внутрішні причини, війна лише каталізувала кризу до катастрофи. Зазвичай ніхто не може підготуватись до катастрофи незмінним, бо це буде лише агонія: помреш стомленим...

Незвичайний панегірик на 33-тю річницю незалежності України

Вже – 33, це вік Христа на хресті і Його причастя духу. Так і ми в 33 на хресті, бо розпинають. Може й нам – пора до духу? Але чи готові ми до духу з душами, обтяженими неволею у країні, яка і досі не стала незалежною? Оголошення незалежності країни – це лише оголошення постколоніального статусу...

Що таке поразка?

З Древньої Греції через Корнелія Тацита, потім через міністра МЗС Італії часів Муссоліні Галеаццо Чано і в класичному її вигляді у Джона Кеннеді прийшла до нас відома фраза: "У перемоги сто батьків, а поразка – сирота"...

Як ми уявляєм перемогу?

Недавно один дуже віруючий у перемогу звинуватив мене в тому, що я не вірю в перемогу. Більшість думає, що уявлення про перемогу у всіх однакові...

Момент істини

1. Ми не витримуємо ліберальний шлях в Україні. Не дивлячись на війну, ми досі не воюємо ні за свободу, ні за вольності, ні за волю. Ми воюємо за націю, за своє, за своїх...

Правила катастрофи

Якщо ти живеш просто, то будь-яка складна угода для тебе кабальна. У складному світі будь-яка локальна війна є війна глобальна. Нагромадження простих рішень у складному світі веде до краху...