Події класів ''іфрит'' та ''гавриїл''
Те, що останнім часом коїться в світі на тлі світової кризи, дозволяє виділити особливі класи подій під назвою "іфрит" та "гавриїл".
Ці класи подій є принципово відмінними від інших класів подій, які вже були описані мною раніше. А саме – події класу "нереальні дракони", тобто радикальні зміни, що не можуть бути прогнозовані і не можуть бути зрозумілими ретроспективно, які водночас протиставлені подіям класу "чорні лебеді", тобто змінам, що не можуть бути прогнозовані, але можуть бути зрозумілими ретроспективно. І також – події класу "примарні дракони", тобто такі, що можуть бути прогнозовані з загального контексту сучасності і малозрозумілі навіть в майбутньому події, які протиставлені подіям класу "сірі лебеді", прогнозованим з загального контексту сучасності і зрозумілим, як вже, так і в майбутньому.
Що таке події класів "іфрит" та "гавриїл"?
Виділення та концептуально-художній опис одного з класів цих подій належить російському письменнику українського походження Олександру Мазіну в фантастичній дилогії "Время перемен" (2005, 2007). В цьому фантастичному романі Мазін показав події класу "іфрит" як "феномен спонтанної деструкції" – непрогнозовані масові руйнівні події, які пов'язані або з безпричинною агресією локальної соціальної групи чи груп, що виливається у публічні масові убивства, або з несподіваним руйнуванням культури в різних соціальних сферах несвідомо спрямованою волею дезорієнтованих людей, що більш поступові і тому менш помітні, але від цього не менш масштабні.
Водночас для використання концепції Мазіна її слід дорозвинути. Окрім класу подій "іфрит", які ми дослідимо детально, введемо також класи подій "гавриїл" та "михаїл".
"Іфрит" це різновид джина в арабській та мусульманській культурі, який за своєю суттю є руйнівним та може завдати людям лихо. В той же час Архангел Гавриїл це ангел творення в християнській міфології, а Архангел Михаїл це ангел-воїн. Вони обоє – Гавриїл та Михаїл – є архистратигами, тобто воєначальниками битви Небесних Сил з силами демонськими, злими та руйнівними. Відповідно "іфрит" – спонтанні руйнівні події, "гавриїл" – спонтанні події творення, "михаїл" – події руйнування та творення нового на розвалинах (зазичай це революції та війни).
Гносеологічна схема для розуміння "іфриту" та "гавриїла" є такою. В певні моменти локальна сфера соціально плану може піддатися сильному емоційного сплеску з боку різних людей. В основі таких емоційних сплесків завжди лежать кризові явища, які їх породжують стихійно. При такій масово повтореній і тим самим посиленій емоційній напруженості може досягатися ефект "короткочасної зміни реальності" в напрямку сильних емоцій: ненависті, заздрості та агресії чи, навпаки, любові, поваги та творчого натхнення.
Така емоційна синхронізація в соціумі викликає спонтанні прояви або руйнування (тоді його уподібнюють демону руйнування – "іфриту"), або спонтанні прояви творення (тоді його уподібнюють архангелу Гавриїлу або Джибрилу, як його називають в тій же арабській міфології). Події класу "гавриїл" відбуваються в історії людства надзвичайно рідко, є позитивними і тому мало помічаються, як все хороше. Події класу "іфрит" частіше помічаються, оскільки є дуже небезпечними.
Тобто в основі концепції Мазіна – виокремлюються події класу "іфрит" як найбільш небезпечні та руйнівні і які він не дуже точно ототожнює з "феноменом спонтанної деструкції". Цей "феномен спонтанної деструкції" не є суто аналітичним феноменом, бо в наш час повсюдних спроб керувати соціальною дійсністю аналітичні феномени безпосередньо об'єктивуються через спроби управління ними. Інша назва цього феномену, яка використовується Мазіним, тобто "іфрит", означає якісну зміну спонтанності – втілення спонтанності у спрямований процес, як нібито масові спонтанні дії уособлюються певним демоном.
Саме втілення спонтанної деструкції у демона "іфрит", чи кажучи більш науково, – поява координуючого ядра у спонтанних подій, призводить до перетворення "феномену спонтанної деструкції" (ФСД) на "процес спрямованої деструкції" (ПСД). Тобто так відбувається раціоналізація емоційної спонтанності, яка сама по собі теж породжує вторинну спонтанну емоційну реакцію, яка дуже часто може бути обернена проти такої раціоналізації та самих раціоналізаторів.
Важливо, що сам Мазін не розрізняє "феномен спонтанної деструкції" та "іфрит", ототожнюючи їх. А насправді тут є три складові частини для аналізу – прояви "феномену спонтанної деструкції", які можуть мати передісторію та свої особливі причини, "іфрит" – втілення координаційного ядра спонтанної деструкції, яке намагається спрямовувати спонтанну деструкцію, а також штучно продовжене через таке ресурсно забезпечене "іфритом" втілення, що перетворюється на "процес спрямованої деструкції", який може призвести до більш масштабних руйнувань та до руйнувань самого координаційного ядра. Тобто той, хто випускає джина руйнувань, повинен бути готовий до того, що цей джин зруйнує і його самого.
Важливим також є те, що демон "іфрит" з'являється не завжди, тобто події класу "іфрит" в більшості випадків залишаються на стадії ФСД і не стають подіями ПСД. Більше того, саме проблемний характер виникнення "іфриту" як координаційного ядра спонтанних деструктивних подій, не дозволяє їм набувати повсякчас такого великого масштабу. Але світова криза якраз і є таким історичним періодом, коли ФСД знаходять своє часте втілення в події класу "іфрит" і породжують ПСД.
В цьому сенсі різні сучасні теорії керованого хаосу концептуально обмежені через визнання самої можливості управляти хаосом. Хаосом керувати принципово неможливо, бо тоді це не є хаос. Хаос можна лише спрямовувати – змінюючи просторові місця його прояву, корегуючи соціальний склад учасників, що охоплені хаосом, і т.д. Тобто не буває "процесу керованої деструкції", буває лише "процес спрямованої деструкції". Причому незважаючи на ресурсно забезпечені спроби спрямовувати хаос, він дуже часто обертається проти тих, хто його спрямовує.
Проти соціального хаосу є лише одна, дуже слабка, але найбільш ефективна контрдія, – управління смислом через свідомість тих, хто ще готовий дослухатися до осмислених речей (дозоване генерування подій класу "гавриїл"). Ті, хто захоплені "іфритом" і не готові думати та дбати про смисл, будуть знищені хаосом спонтанних чи спрямованих деструкцій (умовно кажучи, їх доля – в руках архистратига Михаїла, або вони підпадають під події класу "михаїл" (громадянські, зовнішні локальні та світові війни)) та зазнають від них найбільшої шкоди.
Загальною причиною появу "феномену спонтанної деструкції" є світова криза. В своїй суті криза є невідповідність засобів локального управління фундаментально зміненими частинами світу та водночас невідповідність засобів світового управління фундаментально зміненому цілому світу. Занепад сучасної світової філософії та відмова від рефлексивних дискусій світового правлячого класу якраз і призводить до нібито безпричинної агресії та спонтанних проявів масової спонтанної деструкції.
Подібним чином влаштовані і події класу "гавриїл" – "феномен спонтанного творення" (ФСТ) перетворюється у "процес спрямованого творення" (ПСТ) завдяки ангелоподібному втіленню як "гавриїл".
Що ж до подій класу "михаїл", то вони досі погано піддаються дослідженню. Поки що події класу "михаїл" будуть лише згадуватися, але детально не розглядатимуться.
Сучасні події класів "іфрит" та "гавриїл"
Давайте подивимось на масштабні та дрібні події класу "іфрит" та класу "гавриїл" за останній час.
Спонтанна деструкція британців щодо Європейського Союзу могла лишатися лише буркотінням британської громади, якби не спроба британського істеблішменту демонізувати Європейський союз. Так з'явилася подія класу "іфрит" – референдум про вихід Великобританії з ЄС. Спонтанна деструкція, координована британським правлячим класом як "брекзит", призвела до "спрямованого процесу деструкції" Європейського Союзу.
Спонтанна деструкція американців щодо політики США, які були поліцейським світу та промоутером демократії, призвела до виборів Президента США Трампа, який прямо і безпосередньо став подією класу "іфрит", у зв'язку з якою світ отримав "процес спрямованої деструкції" ліберальної демократії та старого світового порядку. Але Трамп поки що гірший деструктор, ніж Путін.
Спонтанна деструкція на Донбасі в Україні могла продовжуватися ще дуже довго, якби дії російської влади не почали направляти ці спонтанні дії проти України у формі відкритої війни. Тобто організаційна, фінансова, військова та інформаційна підтримка з боку Росії ("іфрит") трансформувала ФСД у ПСД. Дії ж Росії щодо Європи та США все ще знаходяться на стадії ФСД, бо ресурси Росії та Заходу тут є неспівставними. Але є сильне побоювання, що Захід може сам сконструювати собі свій "іфрит".
Подібно до цього контрреволюційні дії післяреволюційної української влади могли бути просто поодинокими випадками корупції як спонтанної олігархічної деструкції України, якби не "олігархічний консенсус" ("іфрит"), який запустив уже ПСД всередині України. Цей ПСД всередині України можна описати більш детально, оскільки він безпосередньо спостерігається.
Спонтанна деструкція українського етнонаціоналізму в процесі активізації антиросійської агресії в Україні була весь час з початку війни Росії з Україною спрямована саме в Росію (на російську владу та на тих, хто її підтримує), тобто така антиросійська агресія діяла дуже позитивно для України. З того часу, як українська влада закриває можливості для прямої війни через "Мінські домовленості", закриває можливість комунікації з Росією (відключає російські телеканали, блокує деякі російські інтернет-ресурси і т.д.) та починає стимулювати етнонаціоналістичні настрої в Україні з передвиборною метою, антиросійська агресивна енергетика українського етнонаціоналізму зосереджується вже на російськомовних громадянах України, і стає негативною для України.
Отже українська післяреволюційна влада діяла прямо протилежним чином, ніж діяла російська влада. Російська влада для того, аби зменшити наслідки ФСД всередині Росії, відкрила вихід агресивній енергетиці назовні Росії – в руйнування України, в руйнування Сирії, в розкол Європи, в розкол США. Українська влада, навпаки, відмовилася від реалізації агресивної енергетики українців на фронті війни, закривши можливість виходу ФСД назовні через "Мінські домовленості", більше того, у комунікативному вигляді вихід агресії ФСД українців за межі країни теж було закрито через блокування російського телебачення та деяких російських інтернет-ресурсів.
Тепер Україна акумулює агресію ФСД всередині країни, а об'єктом цієї агресії стали російськомовні українські громадяни. Етнонаціоналісти здебільшого навіть не підозрюють свою роль "іфриту" у геополітичній комбінації, яка лежить далеко за межею їх картини світу, бо їх світ полягає в українізації країни. Вони або щиро не розуміють, або цинічно використовують те, що діють не в середовищі поміркованих громадян, а в середовищі спеціально та тривало агресованих українських обивателів, яким потрібно кудись каналізувати свою агресію. Небезпека перетворення ФСД у ПСД в Україні усвідомлюється лише деякими громадськими діячами, але стійкого інтелектуального спротиву цьому руйнуванню нема.
Окрім того, ми можемо бачити по всьому світу безліч "феноменів спонтанної деструкції", які або не спрямовуються зовсім, або спрямування їх не є ефективним, або таке спрямування не може бути доведено фактологічним чином і лише може підозрюватися.
Водночас найбільш масштабним в ситуації світової кризи є "феномен спонтанної деструкції" цілого світу. Цей ФСД недавно обговорювався мною в статті "У пошуках спроможності світового правлячого класу". Саме неадекватність світового правлячого класу призводить до того, що кількість ФСД світового рівня постійно зростає. Але навіть велика кількість подій класу "іфрит" навіть у фазі ПСД ще не означає подій класу "михаїл", які є подіями принципово іншими.
Поки що світ тримається в тому вигляді, в якому ми його знаємо, лише тому, що претенденти на "іфрит" – Північна Корея та Росія – ще не готові стати демоном світового руйнування. Тобто події класу "михаїл" все ще є локальними (Україна, Сирія). Але якщо кількість та інтенсивність подій класу "іфрит" збільшиться, то події класу "михаїл" дуже швидко набудуть глобального рівня.
Незважаючи на те, що події класу "іфрит" та класу "михаїл" дуже нас лякають, і тому ми оповідаємо про них спочатку, первинними все ж є події класу "гавриїл". Вочевидь, саме по собі Творення Світу було спонтанною дією Бога. Принаймні нам нічого невідомо про плани Бога до творення Світу. А от вже кожну наступну подію Божого Творення можна розглядати як спонтанну, так і як заплановану Ним самим. Провидіння непідвладне аналізу.
Сучасні події класу "гавриїл" описувати набагато складніше, оскільки їх дуже мало.
Однозначно події класу "гавриїл" генерує Маск. Причому Маск є саме координаційним центром переходу ФСТ у ПСТ. І проблема якраз у тому і полягає, що він став чи не єдиною надією людства. І це дуже погано, коли його доводиться згадувати так часто в позитивному сенсі, бо дефіцит уособлення подій класу "гавриїл" та ще й під час світової кризи є критичним для настання позитивного майбутнього.
Можливо до цього класу можна віднести "арабську весну", але не "російську весну", яка по суті своїй є подіями класу "іфрит".
Якщо Інтернет це подія типу "нереальний дракон", про що вже говорилося у моїй згаданій на самому початку статті, то поява соціальних мереж і генеровані ними акції це однозначно події класу "гавриїл".
Також до цих подій можна віднести Помаранчеву Революцію 2004-2005 та Революцію Гідності 2013-2016. Тут також проблема в тому, що той невеликий смисл, який був закладений в цих подіях, стало неможливим реалізувати хоча б наполовину.
Подією класу "гавриїл" безумовно є спроба творення єдиного людства. Світова криза це безумовний стимул та каталізатор цієї події.
Масштабною узагальненою подією класу "гавриїл" в майбутньому стане те, що називають "сингулярність" або "своєрідність" – ускладнення людства та прискорення його розвитку настільки, що це призведе до розмежування його екзистенцій та появи у різних його частин різних перспектив у окремішніх реальностях подальшого існування людства.
Причому якщо спочатку буде створено єдине людство, а потім настане сингулярність (тобто саме в такому порядку), то сама сингулярність буде менш травматичною для людства.
На тлі наростання подій класу "іфрит" дефіцит подій класу "гавриїл" є надзвичайно поганою комбінацією. Відтак і прогнози на майбутнє можуть змінитися лише тоді, коли це співвідношення зміниться на обернене.
Розрізнення подій класу "іфрит" та класу "гавриїл"
Перед нами постає надзвичайно важливе, я б сказав, навіть критично важливе питання – чи можна спрогнозувати події класу "іфрит" і як їх відрізнити від подій класу "гавриїл"? Зрозуміло, що конкретні події ФСД спрогнозувати практично неможливо. Але може більш-менш свідоме втілення "іфриту" якось можна прогнозувати? Як взагалі прогнозуються претенденти на роль "іфриту"?
Суть такого прогнозу проявляється в одній дуже цікавій особливості – демонізація більшості суспільства, демонізація більшості світу з боку певної спільноти, яка потім стає "іфритом". Тобто саме та країна, яка демонізує решту світу, чи та мала частина країни, яка демонізує решту країни як зрадників, може виконати роль "іфриту".
Події класу "іфрит" творяться через розмежування, а події класу "гавриїл" творяться через об'єднання. Саме тому немає ні елліна, ні іудея. Саме тому, немає ні росіянина, ні українця. Події класу "гавриїл" сьогодні творяться винятково з позиції цілого людства.
Другий момент – традиційно претенденти на роль "іфриту" завжди намагаються видавати себе за творців, тобто вони завжди дуже прагнуть видати генеровані ними події класу "іфрит" за події класу "гавриїл". Але тут є дуже простий індикатор – події класу "іфрит" завжди пов'язані з руйнуванням та агресією.
Руйнування завжди походить з впевненості: "ми зруйнуємо до основи, а потім...". Тобто події класу "іфрит" спрямовані на руйнування перш за все. А події класу "гавриїл" одразу спрямовані на "потім", а не на "руйнування". Відтак руйнування і пов'язане саме з агресією. Причому ця агресія може бути безпосередньою чи навіть індукованою (тобто якась дія може не бути сама по собі агресивною, але вона може кооптувати агресивних прибічників).
Отже дії класу "гавриїл" самі по собі кооптують толерантних прибічників. І, навпаки, як би хто не намагався приховати дії класу "іфрит" чи видати їх за дії класу "гавриїл", агресивність прибічників викриє прихований злий умисел.
Саме тому не варто видаляти агресивні коментарі під статтями та постами, метою яких є просування складних смислів, що призначені для генерування події класу "гавриїл". Чим більше агресивних коментарів, тим більше вони викривають себе як генераторів подій класу "іфрит". Ось чому стратегія будь-яких "ботів" знаходиться на боці ФСД та служить появі "іфриту". Ось чому головне в позиції генератора дій класу "гавриїл" не демонізувати агресорів самому, а зробити так, щоб демони самі себе викрили.
Нарешті, ще один, третій, важливий момент. Претенденти на генераторів подій класу "іфрит" дуже люблять спрощувати та звужувати. Коли йдеться про світ, вони зчитують лише свою країну. Коли йдеться про цивілізацію, вони зчитують лише свою націю. Коли йдеться про цілісність країни, вони зчитують лише долю власного регіону, локації чи взагалі свою персональну долю.
Дії самого "іфриту" надзвичайно важко прогнозуються. Можна сказати про такі прогнози лише одне – найбільшу небезпеку становлять лише ті демони руйнування, які абсолютно впевнені у тому, що чинять благо.
Благом же є щонайбільш масштабно та складно осмислені дії. Прості пояснення, прості дії завжди можуть являти собою "феномен спонтанної деструкції", який приваблює свого демона для втілення "іфриту". Демони люблять прості відповіді на складні питання.
Водночас ангелоподібність осіб чи організації, що претендують на генерування подій класу "гавриїл" при всій алегоричності такого визначення, буквально означає – здатність не тільки творити нове та позитивне, але і здатність психологічно та соціально опиратися агресії, спрощенню та руйнуванню. В цьому сенсі окремо поясню – Путін не демон, Маск не ангел, це схематичні структури, які аналізуються алегорично через відповідний клас подій.
Події класу "іфрит" принципово непрогнозовані, як непрогнозовані самі демони. Але події класу "іфрит" можуть і повинні складно осмислятися інтелектуалами в контрдискурсії з простими відповідями на складні питання.
А чи можна спрогнозувати події класу "гавриїл"? Не те, щоб їх неможливо було спрогнозувати. Просто сам прогноз подій класу "гавриїл" належить до дій класу "іфрит". Це з серії того, що Господь любить Україну і тому її спасе – дуже небезпечне твердження і ще більш небезпечне уявлення.
Події класу "гавриїл" не варто прогнозувати, як не варто духовно лінуватися. Події класу "гавриїл" потрібно генерувати самостійно, оскільки Господь не спасає, він лише допомагає тим, хто хоче спастися. Сподівання на чужі події класу "гавриїл" є саме по собі налаштуванням на "іфрит".
Нарешті останнє – події класу "іфрит" потрібно розпізнавати та аналізувати. Протидіяти їм прямо не потрібно і не варто: опір руйнуванню породжує інше руйнування, агресія породжує іншу агресію. Варто генерувати події класу "гавриїл".
Поки Архангел Михаїл не взяв у руки меч, у людства зберігається шанс через масове і спонтанне генерування подій класу "гавриїл" подолати світову кризу.
