Пророки та єресіархи

Коли доречні пророки і коли – єресіархи,

Невідомо, бо у світі міняються і єресі, і архе.

ˑ

Від пророків до єресіархів

ˑ

Коли справжніх слів було мало,

Коли їх казали зухвало,

Коли вони не петляли,

А зразу до вух долітали,

ˑ

Коли ті, хто їх говорили,

Щосили їх доносили,

У справжнє вкладали всі сили,

І вже ним світ новий творили,

ˑ

Тоді просто час був іти

За тими, хто звав до мети,

Хто сам йшов і вів вперед,

Хто знав про все наперед.

ˑ

Коли ж люди довго блукають

І виходу в справжнє не мають;

Коли всі зайшли в глухий кут

І мруть серед скрут, серед смут,

ˑ

То – час позбуватись пороків,

Зрікатись старих пророків,

Не шукати собі патріархів,

А слухати єресіархів.

ˑ

Пророк пророка не може любить.

Ересіарх пророка зазвичай ганьбить.

Є багато від кожного мудрих уроків.

Хай серце шукає своїх пророків.

ˑ

Розмова з пророком

ˑ

- Розкажи пророк, як ти пророчиш.

Ти вгадуєш, вигадуєш чи врочиш?

- Вгадую там, де все швидко змінюється,

Де цікавість та драйв випромінюється.

ˑ

Вигадую там, де вже готові змінитись,

Коли так все швидко, що можна спізнитись.

У нас здебільшого доводиться врочити.

І щоб не образити, голову морочити.

ˑ

Пророчити тут неважко, бо всі люблять просте.

Тут ходять по колу і думають, що все само проросте.

Тут не просто – що було, те й буде,

А навіть більше – чого не було, того не буде.

ˑ

Щоб було те, чого не було, його має хтось уявити.

Але тих, хто придумує, тут нищать, щоб більшість не злити.

Якщо ви плекаєте у дітей знання, що зло – то чужа вина,

То коли вони стануть дорослими, у них буде війна.

ˑ

Адже війна з чужим злом – це почесно, і її ніколи не скінчити.

Такі війни неважко пророчити, їх можна не боятись наврочити.

Війна творить нових героїв, але мало змінює звичаї.

Хто міняє старих героїв на нових, паразитують на вічному відчаї.

ˑ

- Пророк називає іншого лжепророком і тим підриває до пророцтв довіру.

Така конкуренція пророків часто породжує недовіру чи навіть зневіру.

Адже пророки завжди з підозрою ставлять один до одного, діють супротивно.

Як відрізнити пророка від лжепророка? Невже це можливо лише ретроспективно?

ˑ

- Пророк вгадує Інакше майбутнє в нових образах і словах,

І тим самим збільшує різноманітність можливостей в душах і головах

Лжепророк, навпаки, робить спрощене чи минуле сподвижниками,

Щоб вести війну проти різноманітності майбутнього, тобто зі зрадниками.

ˑ

- Чи всякий пророк – то єресіарх щодо попередніх пророків?

- Єресіарх завжди в опозиції до існуючих вчень, він доволі жорстокий.

Пророк же намагається не порушити традиційне чи наявне соціальне,

А дати інакші простори мрій та намагань, які би творили нереальне.

ˑ

- То ж ти, пророче, лякаєш людей, які хочуть жити циклічно,

Чи ти готуєш нові уявлення, які просуваєш цинічно?

- Ні те, ні інше. Пророки ніколи не говорять дорослим якийсь заклик.

Пророки намагаються привчити дітей брати на себе за них виклик.

ˑ

Пророки намагаються дати не якусь нову незнану витонченість,

Але привчити жити і виживати дітей, коли навколо невизначеність.

У невизначеності легше сприймати Інакше, що з'являється в словах пророка.

І слова його зазвичай розуміються дуже спрощено та однобоко.

ˑ

Але у словах діти дуже чутливі, вони чують серцем благословенних.

Вони мислять те, чого не мислили до них, і не знають слів нездійсненних.

Так постає пророчий світ – без старого зла, але з новим, ніде правди діти.

Проте саме старе зло через пророків можуть здолати лише діти.

ˑ

Пророк і поет

ˑ

Пророк здійснюється, коли сягає суті поверх своєї природи.

Хоч у народу є пророк, але у пророка немає народу.

Пророк прозріває дух і причащає ним душі досяжної ойкумени.

Пророк гоїть духовні рани через смислові і перспективні феномени.

ˑ

Поет-пророк знає про духовні рани, бо сам поет і є така рана.

Зазвичай поет виражає приниження і тривоги, повстає проти тирана.

Поет вчувається і начувається, і відчуте словами виражає.

Але поет-пророк сягає більшого, ніж те, що він сам поважає.

ˑ

Смисли народжуються з уявлення про ціле наступної епохи,

У яке піде соціальна енергія – вся чи більшість, але не трохи.

Тобто серед поетів влаштовується смисловий тендер:

Людство, цивілізація, імперія, нація, республіка, раса, клас, гендер...

ˑ

Деякі з них є мертві коні, з яких треба злізти, бо далі вони не поїдуть.

Деякі є примарні, але перспективні, і для наступної епохи підійдуть.

Поет намагається прозріти сам, виражаючи нові смисли.

Але лиш перспективи роблять його пророком, коли він про це мислить.

ˑ

Ці перспективи – про майбуття, яке можна уявити.

Перспективи ним переосмислюються, щоб в них можна було жити.

Також поет в словах виражає дію, яка творить мотивацію живу:

Плачу, ненавиджу, терплю, повстаю, борюсь, стверджуюсь, іду, лечу, пливу...

ˑ

Поет-пророк творить егрегор духовної спільності.

Він концентрує бентегу про людяність до такої щільності,

Щоб творила лад між душами ще до того, як вони діятимуть разом,

Щоб вона мала слова, метафори і охоплювалася привабливим образом.

ˑ

Тобто зрештою – це інакші слова, в яких приходять нові мрії,

Бо без інакших слів не буває мрій, а без роботи уяви – надії.

Поет стає чутним саме як пророк, як лицар мрій і сподівання,

Бо решта непророчої поезії – то прояв гормонів молодих та їх кохання.

ˑ

Поради поету-пророку

ˑ

Напророч мені, поете, майбуття,

Бо без майбуття наше життя – маяття.

Тут не мислення потрібно, а скоріше – уява.

Стався уважно до уяви, якщо ти не роззява.

ˑ

Розкажи мені про перемогу у війні,

Де Україна буде щаслива, а росія – ні.

Розкажи про післявоєнний, якийсь інакший, світ,

Як це змінить наше життя і весь наш досвід.

ˑ

Розкажи мені про квантові комп'ютери і про роботів,

Які позбавлять нас роботи і щоденних клопотів.

Розкажи мені про штучний інтелект,

Про екологічний чи кліматичний проект,

ˑ

Про битву роботичних вільних агентів та людей,

Про появу нових інакших головоломних ідей.

Напиши про віртуальні світи чи просто про віртуальність,

Про те, які метафори принесе нам доповнена реальність.

ˑ

Напиши мені про цифрову віртуальну любов

З освідченням на Ютубі без архаїчних настанов,

Про віртуальну зраду в актуальності,

Про віртуальні збочення чи нормальності.

ˑ

Розкажи про вплив на любов квантової заплутаності,

Наскільки там є можливі квантові розплутаності.

Розкажи про генетично виведених людей зі свиней.

Розкажи, про створення ними з людськими людьми сімей.

ˑ

Розкажи мені про світлі енергію та матерію,

Бо про темні ми знаємо і маємо відповідну інженерію.

Розкажи мені, чи є якийсь віртуальний чи цифровий Бог,

Бо ми й Цього не розуміємо, тож чи зрозуміємо обох?

ˑ

Напиши мені про віртуальну чи цифрову мораль.

Для поезії це магістральна тема, тож ласкаво прошу на магістраль.

Взагалі, як там вони будуть вирішувати справи в суді:

Віртуал, косміт і робот. І чи буде кодекс у віртуальному труді?

ˑ

Опоетизуй, хоча би якось, цифрові валюти і крипту,

Внеси свою лепту, надай метафорам своїм теплоту.

А ще цифрова любов за цифрові гроші – це ж такий сюжет,

Що мимо нього не мав би пройти жоден поет.

ˑ

Напиши мені космооперу чи хоча б сонет

Про політ до дуже далеких від нас планет,

Про колонізацію земної орбіти, Місяця чи Марса,

Про скандального пророка чи єресіарха Маска,

ˑ

Про мережі соціальні та про Інтернет,

Де Карл Маркс у Клари Цеткін обміняв корали на кларнет.

Напиши мені поему "Ядерна Щекавиця",

Щоб вподобали її молодик і молодиця.

ˑ

Розкажи мені про нові міста, красиві та унікальні.

Буде чим спростувати твердження, що "наші літератори – рустикальні".

Хай буде у віршах не національна, а урбанізована інтелектуалізація,

Бо нація – це профанація, а сакральна – цивілізація.

ˑ

Напиши мені про людство, про пришельців чи інопланетян,

Про те, як вони будуть розводити довірливих землян.

Напиши, що вони вже тут – рептилоїди, інсектоїди...

Причому пиши в блогах, бо вже немодні журнали чи таблоїди.

ˑ

Про щось таке гуманітарне хоч трохи напиши

Чи хоча б елементарно мене розсміши.

Бо загрався вже читати я твої бідкання та бздури.

Без вказівок чи цензури ти – як кобзар без бандури.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.