28 травня 2023, 06:58

Пророки та єресіархи

Коли доречні пророки і коли – єресіархи,

Невідомо, бо у світі міняються і єресі, і архе.

ˑ

Від пророків до єресіархів

ˑ

Коли справжніх слів було мало,

Коли їх казали зухвало,

Коли вони не петляли,

А зразу до вух долітали,

ˑ

Коли ті, хто їх говорили,

Щосили їх доносили,

У справжнє вкладали всі сили,

І вже ним світ новий творили,

ˑ

Тоді просто час був іти

За тими, хто звав до мети,

Хто сам йшов і вів вперед,

Хто знав про все наперед.

ˑ

Коли ж люди довго блукають

І виходу в справжнє не мають;

Коли всі зайшли в глухий кут

І мруть серед скрут, серед смут,

ˑ

То – час позбуватись пороків,

Зрікатись старих пророків,

Не шукати собі патріархів,

А слухати єресіархів.

ˑ

Пророк пророка не може любить.

Ересіарх пророка зазвичай ганьбить.

Є багато від кожного мудрих уроків.

Хай серце шукає своїх пророків.

ˑ

Розмова з пророком

ˑ

- Розкажи пророк, як ти пророчиш.

Ти вгадуєш, вигадуєш чи врочиш?

- Вгадую там, де все швидко змінюється,

Де цікавість та драйв випромінюється.

ˑ

Вигадую там, де вже готові змінитись,

Коли так все швидко, що можна спізнитись.

У нас здебільшого доводиться врочити.

І щоб не образити, голову морочити.

ˑ

Пророчити тут неважко, бо всі люблять просте.

Тут ходять по колу і думають, що все само проросте.

Тут не просто – що було, те й буде,

А навіть більше – чого не було, того не буде.

ˑ

Щоб було те, чого не було, його має хтось уявити.

Але тих, хто придумує, тут нищать, щоб більшість не злити.

Якщо ви плекаєте у дітей знання, що зло – то чужа вина,

То коли вони стануть дорослими, у них буде війна.

ˑ

Адже війна з чужим злом – це почесно, і її ніколи не скінчити.

Такі війни неважко пророчити, їх можна не боятись наврочити.

Війна творить нових героїв, але мало змінює звичаї.

Хто міняє старих героїв на нових, паразитують на вічному відчаї.

ˑ

- Пророк називає іншого лжепророком і тим підриває до пророцтв довіру.

Така конкуренція пророків часто породжує недовіру чи навіть зневіру.

Адже пророки завжди з підозрою ставлять один до одного, діють супротивно.

Як відрізнити пророка від лжепророка? Невже це можливо лише ретроспективно?

ˑ

- Пророк вгадує Інакше майбутнє в нових образах і словах,

І тим самим збільшує різноманітність можливостей в душах і головах

Лжепророк, навпаки, робить спрощене чи минуле сподвижниками,

Щоб вести війну проти різноманітності майбутнього, тобто зі зрадниками.

ˑ

- Чи всякий пророк – то єресіарх щодо попередніх пророків?

- Єресіарх завжди в опозиції до існуючих вчень, він доволі жорстокий.

Пророк же намагається не порушити традиційне чи наявне соціальне,

А дати інакші простори мрій та намагань, які би творили нереальне.

ˑ

- То ж ти, пророче, лякаєш людей, які хочуть жити циклічно,

Чи ти готуєш нові уявлення, які просуваєш цинічно?

- Ні те, ні інше. Пророки ніколи не говорять дорослим якийсь заклик.

Пророки намагаються привчити дітей брати на себе за них виклик.

ˑ

Пророки намагаються дати не якусь нову незнану витонченість,

Але привчити жити і виживати дітей, коли навколо невизначеність.

У невизначеності легше сприймати Інакше, що з'являється в словах пророка.

І слова його зазвичай розуміються дуже спрощено та однобоко.

ˑ

Але у словах діти дуже чутливі, вони чують серцем благословенних.

Вони мислять те, чого не мислили до них, і не знають слів нездійсненних.

Так постає пророчий світ – без старого зла, але з новим, ніде правди діти.

Проте саме старе зло через пророків можуть здолати лише діти.

ˑ

Пророк і поет

ˑ

Пророк здійснюється, коли сягає суті поверх своєї природи.

Хоч у народу є пророк, але у пророка немає народу.

Пророк прозріває дух і причащає ним душі досяжної ойкумени.

Пророк гоїть духовні рани через смислові і перспективні феномени.

ˑ

Поет-пророк знає про духовні рани, бо сам поет і є така рана.

Зазвичай поет виражає приниження і тривоги, повстає проти тирана.

Поет вчувається і начувається, і відчуте словами виражає.

Але поет-пророк сягає більшого, ніж те, що він сам поважає.

ˑ

Смисли народжуються з уявлення про ціле наступної епохи,

У яке піде соціальна енергія – вся чи більшість, але не трохи.

Тобто серед поетів влаштовується смисловий тендер:

Людство, цивілізація, імперія, нація, республіка, раса, клас, гендер...

ˑ

Деякі з них є мертві коні, з яких треба злізти, бо далі вони не поїдуть.

Деякі є примарні, але перспективні, і для наступної епохи підійдуть.

Поет намагається прозріти сам, виражаючи нові смисли.

Але лиш перспективи роблять його пророком, коли він про це мислить.

ˑ

Ці перспективи – про майбуття, яке можна уявити.

Перспективи ним переосмислюються, щоб в них можна було жити.

Також поет в словах виражає дію, яка творить мотивацію живу:

Плачу, ненавиджу, терплю, повстаю, борюсь, стверджуюсь, іду, лечу, пливу...

ˑ

Поет-пророк творить егрегор духовної спільності.

Він концентрує бентегу про людяність до такої щільності,

Щоб творила лад між душами ще до того, як вони діятимуть разом,

Щоб вона мала слова, метафори і охоплювалася привабливим образом.

ˑ

Тобто зрештою – це інакші слова, в яких приходять нові мрії,

Бо без інакших слів не буває мрій, а без роботи уяви – надії.

Поет стає чутним саме як пророк, як лицар мрій і сподівання,

Бо решта непророчої поезії – то прояв гормонів молодих та їх кохання.

ˑ

Поради поету-пророку

ˑ

Напророч мені, поете, майбуття,

Бо без майбуття наше життя – маяття.

Тут не мислення потрібно, а скоріше – уява.

Стався уважно до уяви, якщо ти не роззява.

ˑ

Розкажи мені про перемогу у війні,

Де Україна буде щаслива, а росія – ні.

Розкажи про післявоєнний, якийсь інакший, світ,

Як це змінить наше життя і весь наш досвід.

ˑ

Розкажи мені про квантові комп'ютери і про роботів,

Які позбавлять нас роботи і щоденних клопотів.

Розкажи мені про штучний інтелект,

Про екологічний чи кліматичний проект,

ˑ

Про битву роботичних вільних агентів та людей,

Про появу нових інакших головоломних ідей.

Напиши про віртуальні світи чи просто про віртуальність,

Про те, які метафори принесе нам доповнена реальність.

ˑ

Напиши мені про цифрову віртуальну любов

З освідченням на Ютубі без архаїчних настанов,

Про віртуальну зраду в актуальності,

Про віртуальні збочення чи нормальності.

ˑ

Розкажи про вплив на любов квантової заплутаності,

Наскільки там є можливі квантові розплутаності.

Розкажи про генетично виведених людей зі свиней.

Розкажи, про створення ними з людськими людьми сімей.

ˑ

Розкажи мені про світлі енергію та матерію,

Бо про темні ми знаємо і маємо відповідну інженерію.

Розкажи мені, чи є якийсь віртуальний чи цифровий Бог,

Бо ми й Цього не розуміємо, тож чи зрозуміємо обох?

ˑ

Напиши мені про віртуальну чи цифрову мораль.

Для поезії це магістральна тема, тож ласкаво прошу на магістраль.

Взагалі, як там вони будуть вирішувати справи в суді:

Віртуал, косміт і робот. І чи буде кодекс у віртуальному труді?

ˑ

Опоетизуй, хоча би якось, цифрові валюти і крипту,

Внеси свою лепту, надай метафорам своїм теплоту.

А ще цифрова любов за цифрові гроші – це ж такий сюжет,

Що мимо нього не мав би пройти жоден поет.

ˑ

Напиши мені космооперу чи хоча б сонет

Про політ до дуже далеких від нас планет,

Про колонізацію земної орбіти, Місяця чи Марса,

Про скандального пророка чи єресіарха Маска,

ˑ

Про мережі соціальні та про Інтернет,

Де Карл Маркс у Клари Цеткін обміняв корали на кларнет.

Напиши мені поему "Ядерна Щекавиця",

Щоб вподобали її молодик і молодиця.

ˑ

Розкажи мені про нові міста, красиві та унікальні.

Буде чим спростувати твердження, що "наші літератори – рустикальні".

Хай буде у віршах не національна, а урбанізована інтелектуалізація,

Бо нація – це профанація, а сакральна – цивілізація.

ˑ

Напиши мені про людство, про пришельців чи інопланетян,

Про те, як вони будуть розводити довірливих землян.

Напиши, що вони вже тут – рептилоїди, інсектоїди...

Причому пиши в блогах, бо вже немодні журнали чи таблоїди.

ˑ

Про щось таке гуманітарне хоч трохи напиши

Чи хоча б елементарно мене розсміши.

Бо загрався вже читати я твої бідкання та бздури.

Без вказівок чи цензури ти – як кобзар без бандури.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Незвичайний панегірик на 33-тю річницю незалежності України

Вже – 33, це вік Христа на хресті і Його причастя духу. Так і ми в 33 на хресті, бо розпинають. Може й нам – пора до духу? Але чи готові ми до духу з душами, обтяженими неволею у країні, яка і досі не стала незалежною? Оголошення незалежності країни – це лише оголошення постколоніального статусу...

Що таке поразка?

З Древньої Греції через Корнелія Тацита, потім через міністра МЗС Італії часів Муссоліні Галеаццо Чано і в класичному її вигляді у Джона Кеннеді прийшла до нас відома фраза: "У перемоги сто батьків, а поразка – сирота"...

Як ми уявляєм перемогу?

Недавно один дуже віруючий у перемогу звинуватив мене в тому, що я не вірю в перемогу. Більшість думає, що уявлення про перемогу у всіх однакові...

Момент істини

1. Ми не витримуємо ліберальний шлях в Україні. Не дивлячись на війну, ми досі не воюємо ні за свободу, ні за вольності, ні за волю. Ми воюємо за націю, за своє, за своїх...

Правила катастрофи

Якщо ти живеш просто, то будь-яка складна угода для тебе кабальна. У складному світі будь-яка локальна війна є війна глобальна. Нагромадження простих рішень у складному світі веде до краху...

Про Надію

ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑМи – це лише наша омріяна Надія, ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑБо все решта – це нездійснені наміри ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑта залишки марних сподівань...