Як виконується коаліційна угода? Відкритий лист до народних депутатів коаліційної більшості.

Шановні народні депутати коаліційної більшості,

Як громадянин України хочу нагадати, що згідно коаліційної угоди ви запланували на перший квартал 2015 року виконати майже 100 завдань. І це лише ті завдання, виконання яких записане в угоді конкретно на 1-й квартал, а ще має бути прогрес по завданнях, завершення виконання яких заплановане на 2-й квартал, на перше півріччя і на 2015 рік в цілому.

Про ситуацію в країні і настрої в суспільстві, гадаю, вам відомо. Напевно, багатьом з вас відоме також правило управління змінами, що інформоване очікування сприймається набагато краще, ніж очікування за відсутності інформації.

Отже, в ваших інтересах, і це було б також на користь країні і державі, – звітувати щотижня про хід виконання завдань, а щомісяця робити це на спільній прес-конференції фракцій коаліції і сформованого вами коаліційного уряду, а також публікувати звіт в пресі.

Звіт про статус завдань має бути чітким і конкретним за всіма правилами проектного менеджменту: виконання не почалося, почалося і в процесі з % виконання, виконано + результат).

Для вашої зручності нижче наведений перелік завдань першого кварталу (з деякими скороченнями, бо сервер УП не пропустив текст всіх завдань, каже, що допис є занадто великим, але ви можете без скорочень подивитись в коаліційній угоді).

Отже, скільки і які з них (а 30% часу першого кварталу вже пройшло!) вже виконано? Скільки і які – в процесі виконання? Скільки і які ви плануєте виконати в лютому і в березні, щоб виконати план першого кварталу? Який прогрес по завданнях 2-го кварталу, 1-го півріччя і року в цілому?

Враховуючи, що в ваших командах є багато кваліфікованих фахівців, гадаю, що зробити таблицю у зручному форматі, щоб суспільство мало можливість наочно бачити прогрес у законодавчому забезпеченні здійснення реформ, є простим завданням, а професійно прозвітувати перед суспільством – елементарною повагою до нього і до тих народних жертв, завдяки яким ви маєте унікальний шанс виконати почесну для кожного громадянина місію творення своєї держави.

З повагою,

Олег Дерев'янко

Громадянин України

І КВАРТАЛ

I. РЕФОРМА СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ

1.2. Запровадження в державі системи стратегічного планування та прогнозування з метою запобігання загрозам національній безпеці та визначення порядку дій у кризових ситуаціях, яка б об'єднала у єдиний комплекс заходи політичного, воєнного, економічного, інформаційного та іншого характеру. Покласти функції координації роботи такої системи на Апарат РНБО, уточнивши його функції, структуру та завдання та внести необхідні зміни до нормативної бази.

1.6. Розроблення та внесення змін до Закону України "Про очищення влади" з метою встановлення окремого механізму проведення заходів із очищення влади в розвідувальних органах України, що забезпечить дотримання вимог положень Закону України "Про розвідувальні органи" та мінімізує можливі загрози національній безпеці, які можуть виникнути при здійсненні таких заходів.

2.1. Прийняття нових документів оборонного планування з урахуванням сучасних воєнних викликів і загроз національним інтересам та набутого бойового досвіду під час АТО (Програма розвитку Збройних сил, Програма розвитку озброєнь та військової техніки);

2.7. Виведення з підпорядкування Мінінфраструктури Держспецтрансслужби та включення її до складу ЗСУ;

2.8. Збільшення грошового утримання військовослужбовців шляхом підвищення посадових окладів та окладів за військовим званням.Підвищення престижу військової професії та мотивації на проходження військової служби;

2.9. Внесення змін до чинного законодавства, з метою впровадження механізму призначення військових комендантів територій, щойно звільнених з-під контролю ворожих збройних формувань, у ситуаціях коли в державі не введений правовий режим воєнного стану, але на її території ведуться бойові дії;

2.13. Внесення змін до Законів України "Про оборону" та "Про правовий режим воєнного стану" з метою більш чіткого визначення порядку підпорядкування утворених відповідно до законів України військових формувань Генеральному штабу Збройних сил України у разі введення правового режиму воєнного стану;

2.14. ліквідація Товариства сприяння обороні України та створення на його матеріальній базі військово-патріотичної організації – Української військової організації, яка стане базою для формування та підготовки сил територіальної оборони. Прийняття Закону України "Про Українську військову організацію".

3.1. Оптимізація системи фінансової діяльності Державного концерну "Укроборонпром" з метою забезпечення повернення більшості коштів від реалізації контрактів із виробництва та постачання озброєнь підприємствам-виробникам для забезпечення їх ефективного функціонування та розвитку;

3.2. Створення міжвідомчої комісії з питань розвитку оборонно-промислового комплексу при Кабінеті Міністрів України (у форматі консультативно-дорадчого органу) з метою забезпечення експертно-аналітичної підтримки роботи Уряду у сфері розвитку ОПК;

ІІІ. ОНОВЛЕННЯ ВЛАДИ ТА АНТИКОРУПЦІЙНА РЕФОРМА

1.Створення Національного антикорупційного бюро України (НАБ) з січня 2015 року. Забезпечення проведення відкритого конкурсного відбору Директора згідно із Законом про НАБ. Встановлення оплати праці Директора та працівників НАБ на рівні, що забезпечить їх незалежність. Включення у Державний бюджет на 2015 рік видатків, необхідних для створення та ефективної діяльності НАБ. Запровадження механізмів стимулювання співпраці громадян із слідством, що проводиться НАБ.

Внесення якнайшвидше змін до Закону про НАБ з метою виправлення його недоліків, зокрема, щодо: визначення в Законі розміру оплати праці працівників НАБ; внесення змін до нового Закону "Про прокуратуру" щодо прокурорів, які відряджаються до НАБ; визначення порядку взаємодії НАБ з іншими державними органами, зокрема з органом фінансового моніторингу.

Внести зміни до закону про НАБ з метою конкретизації кваліфікаційних вимог до працівників НАБ, процедури проведення конкурсу на посади в НАБ та підстав дисциплінарної відповідальності, обмеження щодо добору в штат НАБ осіб, що за останні 5 років працювали в антикорупційних департаментах СБУ, МВC та прокуратури.

7. Внести зміни до Закону про Державний земельний кадастр з метою забезпечення вільного доступу в Інтернеті до інформації про земельні ділянки, у тому числі про володільців прав на них. Забезпечити виконання положення законодавства щодо доступу в Інтернеті до інформації про об'єкти прав на нерухомість та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб.

8. Внесення змін до законодавчих актів України щодо створення (визначення) незалежного органу державного нагляду у сфері забезпечення права на доступ до публічної інформації.

9. Забезпечити законодавчу заборону органам державної влади та місцевого самоврядування вимагати від фізичних та юридичних осіб інформацію, якою держава вже володіє, або яку ці особи надавала їй раніше.

V. РЕФОРМА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ПРАВОПОРЯДКУ

2.6. Національна гвардія – військове формування у системі МВС із функціями забезпечення правопорядку. Прийняття нових документів оборонного планування з урахуванням сучасних воєнних викликів і загроз національним інтересам та набутого бойового досвіду під час АТО (Програма розвитку Збройних сил, Програма розвитку озброєнь та військової техніки).

VI. РЕФОРМА ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА

1.1. Відмова від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради України, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів в багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками);

1.1. Забезпечення законодавчого закріплення відповідальності суб'єктів виборчого процесу за порушення вимог виборчого законодавства;

1.2. Посилення відповідальності політичних партій за невиконання ними вимог щодо відкритості та прозорості фінансування їхньої діяльності.



VII. ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА РЕФОРМА ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

1.2.1. Забезпечити прийняття на 1 сесії Верховної Ради 8 скликання необхідних змін до Бюджетного, Податкового кодексів, інших законів, які забезпечать належне ресурсне забезпечення місцевого самоврядування;

1.2.2. Наділити органи місцевого самоврядування фінансовими ресурсами відповідно до повноважень, перелік яких встановлюється законом. Забезпечення фінансової самостійності місцевих бюджетів на засадах децентралізації відповідно до нового Бюджетного та Податкового кодексів;

1.2.3. Закріпити за місцевими бюджетами стабільні джерела доходів та розширити доходну базу місцевих бюджетів, забезпечивши при цьому визначення єдиних нормативів відрахувань з податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток суб'єктів приватного сектору економіки за кожним видом місцевих бюджетів;

1.2.4. Забезпечити місто Київ належним фінансовим ресурсом для виконання столичних функцій;

1.2.5. Забезпечити сплату податку на доходи фізичних осіб виключно за місцем здійснення діяльності працівника, податок з доходів якого сплачується;

1.2.6. Надати права органам місцевого самоврядування обслуговувати місцеві бюджети за доходами і видатками спеціального фонду в банківських установах обраних за відкритими процедурами закупівель; Встановити чіткі строки (до 5 днів) проходження платіжних доручень місцевих бюджетів у системі держказначейства та посилення відповідальності органів і посадових осіб держказначейства за порушення строків.

1.2.7. Реформувати податок на нерухомість у відповідності до європейської практики (зарахування до місцевих бюджетів), надання органам місцевого самоврядування права визначати ставки та базу оподаткування з урахуванням соціально- економічного стану на відповідній території та граничних обмежень, визначених законом;

1.2.8. Запровадити горизонтальну систему вирівнювання спроможності місцевих бюджетів за доходами, що дозволятиме не вилучати усі понадпланові доходи у заможних громад і водночас, відійти від повного утримання менш заможних громад та стимулювати їх до розвитку

1.2.9. Запровадити формульні розрахунки галузевих трансфертів у відповідності до оновлених стандартів надання послуг та фінансових нормативів їх забезпечення на одного отримувача послуги;

1.2.10.Спростити механізми доступу органів місцевого самоврядування до кредитних ресурсів;

1.2.11.Забезпечити можливості взяття довгострокових бюджетних зобов'язань за проектами державно-приватного партнерства, що спрямовані на проекти розвитку, пов'язаних з розбудовою, відновленням та модернізацією інфраструктури.

2.1.2. Інституційно посилити систему управління державною службою;

2.1.3. Прийняти нову редакцію Закону про службу в органах місцевого самоврядування, побудованої на європейських принципах публічної служби;

2.1.4. Провести функціональний аналіз і організаційну реструктуризацію (оптимізацію) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, скорочення чисельності державних службовців, оптимізацію витрат на забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

2.2.1. Внести зміни до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та інших законодавчих актів щодо:

a. закріплення загальних принципів процесу прийняття рішень Кабінетом Міністрів України, у тому числі з метою посилення відповідальності профільного міністра;

b. запровадження посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України;

c. запровадження колегіальності та прозорості діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема, шляхом завчасного оприлюднення проектів рішень Кабінету Міністрів України та підвищення ефективності роботи Урядових комітетів.

2.2.2. Внести зміни до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та інших законодавчих актів щодо:

a. запровадження інституту Державних секретарів міністерств;

b. скорочення політичних посад заступників міністра;

c. укрупнення департаментів міністерств із посиленням відповідальності та збільшенням повноважень їх керівників, утворення типових секретаріатів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

d. фінансування міністерств, інших центральних органів виконавчої влади відповідно до обсягу покладених на них завдань та результатів їх виконання;

e. надання міністру виключних повноважень на внесення Кабінету Міністрів України пропозицій щодо призначення своїх заступників та керівників центральних органів виконавчої влади, що знаходяться в його координації, посилення його політичної відповідальності за реалізацію державної політики у відповідній сфері;

f. надання керівнику центрального органу виконавчої влади повноважень з призначення своїх заступників.

2.2.3. Запровадження системи аналізу, прогнозування та стратегічного планування державної політики.

2.3. Прийняття закону, який врегулює процедуру притягнення Президента України до відповідальності в порядку імпічменту.

IX. РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА, РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ КОНКУРЕНЦІЇ

3. Податкова реформа

3.1. Зменшення кількості податків до 9, які відповідатимуть своїй економічній сутності:

3.1.1. Податок на прибуток;

3.1.2. Податок на додану вартість;

3.1.3. Податок з доходів фізичних осіб;

3.1.4. Акцизний податок;

3.1.5. Рентний платіж;

3.1.6. Податок на нерухомість (в т.ч. на земельні ділянки);

3.1.7. Екологічний податок;

3.1.8. Єдиний податок (в т.ч. фіксований сільськогосподарський податок);

3.1.9. Мито.

3.2. Забезпечення скорочення витрат часу та коштів платників податків на нарахування та сплату податків шляхом скорочення кількості та обсягів податкової звітності, розширення можливостей безперешкодного дистанційного звітування та сплати податків (електронні сервіси)

3.3. Забезпечення прозорості та передбачуваності податкової системи за рахунок:

3.3.1. створення публічної бази виданих індивідуальних податкових консультацій (без зазначення платника);

3.3.2. законодавчого закріплення функції надання узагальнюючих податкових консультацій за Мінфіном;

3.3.3. впровадження інституту фінансової медіації;

3.3.4. запровадження процедури апеляції на рівні експертної ради з питань оподаткування при Мінфіні;

3.3.5. ліквідація корупційної складової в адмініструванні податків, в тому числі в усіх видах плати за земельні ділянки та в адмініструванні екологічного податку.

3.4. Забезпечення відповідності процедур контролю за трансфертним ціноутворенням у відповідності до принципів ОЕСР

3.5.1. підвищення в два рази (з 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) значного розміру фактичного ненадходження до бюджету податків, зборів, єдиного соціального внеску та страхових внесків на пенсійне страхування для наявності ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1 КК України;

3.5.2. скасування штрафних фінансових санкцій до платників податків, які без оскарження податкового повідомлення-рішення сплатили донараховані платежі;

3.5.3. виключення з доходної частини Державного бюджету надходжень від штрафів та пені;

3.5.4. надання можливості для податкового компромісу (податкової угоди) в 2014 році та проведення податкової амністії капіталів після реформування податкової системи шляхом одноразового добровільного декларування з 01.01.2016 року;

3.5.5. спрощення системи адміністрування при використанні реєстраторів розрахункових операцій;

3.5.6. заборона на законодавчому рівні кримінального переслідування особи за ухилення від сплати податків до остаточного узгодження податкових зобов'язань;

3.5.7. встановлення особистої фінансової відповідальності працівників податкових та митних органів за втрати, понесені суб'єктами підприємницької діяльності через незаконні дії або бездіяльність чиновників;

3.5.8. запровадження обов'язковості видачі податкового повідомлення-рішення в разі складання акту за результатами перевірки;

3.5.9. розповсюдження дії Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на податкові органи.

3.6. Ініціювання укладення договорів про уникнення подвійного оподаткування

3.7. Зменшення фіскального навантаження на фонд оплати праці, в тому числі, розміру єдиного соціального внеску до 18 % з застосуванням запобіжника у вигляді обов'язкового збереження розміру нарахувань та відрахувань з ФОП протягом року та поступовий перерозподіл фіскального навантаження на ФОП між роботодавцем та найманою особою;

3.8. Забезпечення сплати податку з доходів фізичних осіб виключно за місцем здійснення діяльності працівника, податок з доходів якого сплачується;

3.9. Суттєве зменшення чисельності Державної фіскальної служби;

3.10. Модернізація податку на прибуток:

3.10.1.розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток виходячи із сформованого згідно МСФО або П (С) БО фінансового результату у фінансовій звітності.

3.11. Реформа податку на додану вартість:

3.11.1. забезпечення адміністрування податку на додану вартість з забезпеченням прав платників податку, вчасним його відшкодуванням;

3.11.2.встановлення гарантій відшкодування ПДВ, зокрема строків такого відшкодування та відповідальність податкового органу за їх недотримання;

3.11.4.реформування системи адміністрування податкових накладних.

3.12. Запровадження законодавчих умов та стимулів для деофшоризації економіки України.

XI. РЕФОРМА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

1.2. Законодавче врегулювання питань передачі у комунальну власність земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, крім тих, на яких розташовані об'єкти державної власності.

2.4. Забезпечення законодавчого врегулювання та практичне запровадження фінансових інструментів на ринках сільськогосподарської продукції (аграрні розписки, ф'ючерсні і форвардні контракти, у тому числі укладені на світових товарних та фондових біржах).

3.2. Зменшення витрат, пов'язаних із реалізацією сільськогосподарської продукції, зокрема, скасування надмірних процедур обов'язкової реєстрації, сертифікації та дозвільних документів (зокрема, карантинні та ветеринарні сертифікати), скорочення часу та витрат, пов'язаних із здійсненням встановлених процедур оцінки відповідності вимогам щодо безпеки споживання та фітосанітарним вимогам.

4.1. Розробка Концепції розвитку сільських територій, передбачивши, зокрема, стимулювання підприємницької активності, диверсифікацію зайнятості сільського населення (зелений (сільський) туризм, промисли і ремесла, послуги), механізми впливу громадського самоуправління та регіонального саморегулювання на соціально-економічні складові життєдіяльності громад та територій.



XII. РЕФОРМА ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНІСТЬ

1.1. Реформування газового та електроенергетичного ринків відповідно до вимог Третього енергетичного пакету для забезпечення ефективного відокремлення основних видів їх виробничої діяльності:

1.1.3. забезпечення відокремлення транспортування та розподілу природного газу від інших видів діяльності суб'єктів, які здійснюють діяльність на газовому ринку;

1.2. Гармонізація регуляторного середовища функціонування ринків природного газу та електричної енергії в Україні з європейськими нормами Третього енергетичного пакету. Зокрема, оновлення базового законодавства про газовий ринок, перехід на тарифну систему транспортування "вхід-вихід";

3.4. Проведення інвентаризації договорів про спільну діяльність в нафтогазовидобувній галузі за участі державних компаній та здійснення комплексного аудиту використання державними та приватними нафтогазовидобувними підприємствами виданих спеціальних дозволів на користування надрами з метою анулювання тих спецдозволів, за якими не виконуються у повній мірі зобов'язання в частині виконання програми робіт. (1-2 кв. 2015 р.)

5.3. Забезпечення нормативно-правової бази для виконання інвестиційних програм у ядерно-енергетичній галузі з метою розвитку існуючих та створення нових елементів ядерно-паливного циклу в рамках дотримання міжнародного законодавства у ядерній сфері. Підвищення безпеки ядерних реакторів, продовження термінів їх експлуатації, будівництва реакторів нового покоління, будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива, перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему. (починаючи з 2015 р.)

8.4. Перегляд існуючого законодавства щодо стимулювання виробництва електроенергії з нетрадиційних та відновлювальних джерел, реформа системи зелених тарифів та їх балансування (зменшення необґрунтовано завищених тарифів, підвищення недостатніх тарифів, перегляд місцевої складової у відповідність до вимог СОТ);

XIII. ІНФРАСТРУКТУРА ТА ТРАНСПОРТ

1.3. Створення Національної комісії з регулювання транспорту. Поступова ліквідація перехресного субсидіювання між вантажними та пасажирськими перевезеннями та впровадження механізмів компенсації збитків перевізникам від здійснення пасажирських перевезень за тарифами, які є нижчими, ніж економічно – обґрунтовані;

1.4. Прийняття нового закону про залізничний транспорт, що буде передбачати збереження монополії держави відносно володіння об'єктами інфраструктури залізничного транспорту (полотно та пов'язані з ним об'єкти, об'єкти, що забезпечують безпеку та виконання диспетчерських функцій тощо) та локомотивами, створення конкурентного ринку перевізників, забезпечення рівного доступу всіх суб'єктів господарювання до об'єктів інфраструктури та тяги для здійснення вантажних перевезень;

4.1. Перегляд діючих програм з підвищення безпеки дорожнього руху та прийняття скоординованого плану дій на 5 років з забезпечення безпеки дорожнього руху;

4.2. Внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" з визначенням системи управління безпекою дорожнього руху;

XIV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН КОМУНАЛЬНИМИ ПОСЛУГАМИ ТА РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ

1.1. Вдосконалення діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі шляхом запровадження обов'язковості рішень ОСББ для всіх власників у будинках, де створено ОСББ, запровадження справедливого порядку визначення голосів, які належать кожному співвласнику, чіткого закріплення відповідальності власників відносно один одного, ОСББ та третіх осіб;

1.2. Створення законодавчої бази для прийняття рішень загальними зборами в багатоквартирних будинках, де власники не об'єдналися в ОСББ, надання можливості отримання власниками квартир в будинку інформації з реєстру про належність квартир в таких будинках іншим власникам;

2.1. Усунення регуляторних бар'єрів для створення ринку управління житлом, запровадження вільних цін на послуги з управління житлом;

2.2. Встановлення на рівні закону правил роботи, обов'язків та відповідальності надавачів послуг з управління житлом;

6.1. Надання повноважень органам місцевого самоврядування на встановлення тарифів на послуги з перероблення та захоронення побутових відходів;

7.1. Прийняття Закону про енергетичну ефективність будівель, що реалізує вимоги Директив ЄС щодо енергетичних характеристик будівель, в тому числі в частині встановлення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, будівництва будівель з майже нульовим рівнем споживання енергії, запровадження механізмів енергетичної сертифікації будівель, визначення принципів державної підтримки заходів з енергоефективності.