"Шокова-терапія" е-декларування: перші результати вже є, але що далі?

Побачивши реальні статки можновладців, країна пережила "моральний шок". Що ще необхідно зробити, аби е-декларування дало результати?

Мільйони готівки в іноземній валюті, колекції годинників, святі мощі та колекційні книжки, арсенали зброї, автопарки та особисті церкви – це далеко не повний перелік того, чим володіють представники влади в нашій країні. І хоч ми розуміємо, що у деклараціях можновладці могли вказати не вичерпний перелік свого майна, але і цього вистачило, аби вразити суспільство. Та щоб е-декларування справді запрацювало як інструмент протидії корупції, потрібно створити Антикорупційний суд і посилити відповідальність за незаконне збагачення.

І те що "таємне" стало "явним" – вже великий плюс, заради якого точно варто було боротися за запровадження системи Е-декларування. Тепер питання в тому, як не перетворити систему на чергове "шоу", коли всі все побачили, але крім емоцій – результату нуль.

1) Перевірка походження майна

Не маю сумніву, що громадські активісти та журналісти зроблять усе, аби інформацію про задеклароване майно ТОП-посадовців дізналися якомога більше людей.

Важливо, щоб цей перелік "топових" позицій розширювався на місцях – інформацією про статки "місцевих князьків", які в українських містах "вершать правосуддя", "стоять на стражі закону" та розпоряджаються майном громад.

Але ключовим питанням стане перевірка джерел отримання "скарбів" можновладців, і тут все залежатиме не лише від компетенції слідчих НАБУ та Антикорупційної прокуратури.

Адже щойно в цих відомствах з'являться перші справи щодо набутого корупційним шляхом майна декларантів – одразу знайдуться і ті, хто хотітиме ці справи "зам'яти".

І на цьому етапі громадський та медійний тиск відіграватиме чи не вирішальну роль.

Тому маємо, по-перше, сприяти максимальному поширенню інформації, яку оприлюднено у реєстрах е-декларацій (особливо на місцях) . І в жодному разі не допустити змін у законодавстві, котрі б закрили цю інформацію від громадськості.

Друге – слідкувати за порушенням кримінальних справ за фактами незаконного збагачення. Готуватися задавати владі та правоохоронцям питання по кожному окремо взятому корупціонеру до тих пір, поки він не опиниться за ґратами.

2) Створення Антикорупційного суду

Створення окремого суду, котрий би розглядав справи щодо ТОП-корупції, було прописано в ухваленому ще в червні новому законі "Про судоустрій і статус суддів" (стаття 31) .

Але щоб розпочати його створення, потрібно ухвалити окремий закон, фінального тексту котрого ще не мають учасники Ради з питань судової реформи при Президенті. Чи дослухаються експерти до думки громадськості, і норми закону дадуть змогу створити дійсно незалежний судовий орган – питання наразі відкрите.

У будь-якому випадку очевидно, що створення Антикорупційного суду треба пришвидшити. Адже всі розуміють, яка доля чекає на справи щодо незаконного збагачення окремих депутатів, суддів, губернаторів, міністрів тощо, якщо вони потраплять до рук нинішніх "слуг Феміди".

3) Посилення відповідальності за незаконне збагачення

Наступний крок – зробити так, щоб терміни і штрафи, котрі отримають казнокради, були адекватні завданій країні шкоді.

Якщо за привласнення державних мільйонів, за законом, можна буде "відкупитися" кількома сотнями тисяч і кількома годинами (в кращому випадку) проведених в слідчому ізоляторі – красти в цій країні ніхто не перестане.

Тому маємо посилити кримінальну відповідальність за хабарництво та незаконне збагачення. Нагадаю, що відповідний законопроект наша група "Народний контроль" зареєструвала у ВРУ. Документ отримав позитивні висновки в НАБУ та Антикорупційній прокуратурі. Також його схвалив Комітет ВРУ з питань запобігання і протидії корупції.

Окрім того, потрібно обмежити можливість виходу під заставу для чиновників, що підозрюються у корупційних злочинах і незаконному збагачені. Таку норму також прописано у нашому законопроекті N5159 (щодо удосконалення положень у частині запобігання корупції та недопущення випадків уникнення кримінальної відповідальності) .

У найближчі тижні очікуємо його розгляду у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, після чого документ можна буде виносити в сесійний зал.

Реалізація цих завдань ще чекає нас попереду. Так само, як і чекає чимало спроб дискредитувати, зламати, нівелювати систему е-декларування всіма можливими і не можливими методами, які нам треба буде зупинити. Але перший і важливий крок зроблено. Переконаний, що "хелловін" 30 жовтня 2016 року запам'ятає не один корупційний "упир".

Народний депутат України,

Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,

лідер партії "Народний контроль"

Дмитро Добродомов

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.