Затверджений порядок повної перевірки декларацій дозволяє високопосадовцям уникнути відповідальності
Після трьох місяців бюрократичного пінг-понгу між НАЗК і Мін'юстом, порядок перевірки декларацій таки затвердили. Але в такій редакції, щоб дозволити вископосадовцям уникнути відповідповідальності і обмежити можливість суспільства проконтролювати результати.
10 лютого Національне агентство з питань запобігання корупції з четвертої спроби затвердило Порядок повної перевірки декларацій. Цю останню версію розробляли вже не в НАЗК, а спеціальною робочою групою при Кабінеті Міністрів, утвореною за дорученням Прем'єра Гройсмана. Формування і робота групи відбувались кулуарно, а сам напрацьований текст кілька разів змінювався – це видно із різниці між оприлюдненими на сайті Мін'юсту і на сайті НАЗК текстами. Проте це не завадило Міністерству юстиції бадьоро відзвітувати про успіх, попутно пригрозити керівництву Агентства звільненням і зареєструвати документ із турбо-швидкістю вже 13 лютого.
У результаті в тексті порядку з'явилось те, заради чого, очевидно, і задумувалась вся ця красива кампанія із "Мін'юстом, який зробить за імпотентне НАЗК його роботу" - винятки і особливі умови для перевірки декларацій високопосадовців.
Порядок передбачає проведення логічного та арифметичного контролю (порівняння данних в декларації між собою, порівняння з іншими деклараціями посадовця та даними з реєстрів) і повної перевірки (з'ясування достовірності задекларованих відомостей; точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів та на наявність ознак незаконного збагачення). При цьому "логічний та арифметичний контроль" полягає у: порівнянні данних в декларації (складова-1), порівнянні з іншими деклараціями посадовця та даними з реєстрів (складова-2).
АЛЕ: логічний та арифметичний контроль може проводитись лише автоматизовано (в тому числі порівняння з реєстрами), а від його результатів залежить і подальша повна перевірка. При цьому атоматизованої системи немає і невідомо коли буде. Більше того, НАЗК взагалі не передбачили в бюжетному запиті на 2017-2019 роки видатків на розробку і запровадження автоматизованої системи перевірки декларацій. Окрім програмного забезпечення потрібні ще й затверджені НАЗК відповідні правила. А поки ці правила не були затверджені, ті декларації, які вже були подані (тобто вся "перша хвиля" - високопосадовці) "вважаються такими, що пройшли логічний та арифметичний контроль в частині Складової-1". Тобто НАЗК не порівнюватиме дані (доходи – видатки, офіційна зарплата – наявні грошові активи, доходи - нерухомість і тд) в декларації високопосадовців взагалі. А порівняння з іншими деклараціями і данними з реєстрів не проводитиметься, доки НАЗК не матиме технічної можливості, яку вони, згідно бюджетного запиту, не планують мати найближчі роки.
Автоматизована перевірка (Складова-2) вводить такі поняття як "показник рейтингу ризику" – ступінь невідповідності відомостей декларації відомостям відповідних баз даних, та "показник відсутності ризику" – відповідність відомостей декларації відомостям відповідних баз даних. Передбачається, що коли в НАЗК буде технічна можливість, то за визначеними нии правилами система автоматично визначатиме, де є ознаки корупції, а де – ні. При цьому це не може відмінити обов'язку НАЗК проводити повну перевірку всіх декларацій високопосадовців, тому що цього вимагає Закон.
АЛЕ: порядок визначає, що у випадку перевірку декларацій саме високопосадовців, якщо Рейтингу ризику є меншим за визначений НАЗК показник, то проводиться перевірка лише в частині виявлених ризиків, а якщо деклараціям високопосадовців присвоєно показник відсутності рейтингу ризику, то взагалі не перевіряє на достовірність і точність оцінки – лише на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.
Порядок зобов'язує НАЗК розпочинати перевірку із відповідного рішення, яке оприлюднюється на сайті. При цьому передбачається, що рішення повинне містити інформацію, "що дає змогу ідентифікувати декларацію".
АЛЕ: це не стосується декларацій осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків – тобто високопосадовців першої хвилі. Закон зобов'язує НАЗК провести їх повну перевірку, але саме для них передбачено виключення – рішення про проведення повної перевірки декларацій високопосадовців може бути прийняте "без наведення інформації, що дає змогу ідентифікувати декларацію".
Порядок встановлює пріоритетність для проведення повних перевірок: спочатку найвище керівництво держави, потім державні посади категорій "А" та "Б", потім судді, прокурори, слідчі і т.д.
АЛЕ: така пріоритетність визначена лише для повних перевірок, які відбуваються за заявами від громадян. Тобто ніякої черговості в перевірках, які проводить НАЗК, не передбачено, а отже, НАЗК нічого не обмежує в тому, щоби перевіряти декларації чиновників нижчого рівня замість високопосадовців.
Порядок визначає 60 днів як строк для проведення перевірки, з можливістю продовження до 30 днів у визначених випадках.
АЛЕ: у разі неможливості одержання відомостей, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у разі надмірної тривалості розгляду судом чи компетентним органом іноземної держави питання про надання НАЗК інформації, тощо НАЗК зобов'язане провести повну перевірку декларації за наявними у нього відомостями. Тобто результати перевірки можуть бути неякісними і грунтуватися на неповній інформації.
Під час здійснення перевірки НАЗК надається право направляти запити про надання документів чи інформації до державних органів, громадян та їх об'єднань, які зобов'язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.
АЛЕ: НАЗК має право вимагати та одержувати лише документи (копії документів) та інформацію щодо відомостей, які відображені суб'єктом декларування у відповідних розділах декларації. Тобто якщо щось не відображено, але є обгрунтована підозра вважати, що воно там мало бути, то НАЗК не має права цього запитувати?
При встановленні точності оцінки задекларованих активів НАЗК зіставляє дані з декларації із правовстановчими документами і наданими декларантом обгрунтуваннями.
АЛЕ: не має права самостійно проводити оцінку задекларованих активів. Тобто вказав посадовець, що його годинник коштує не $10,000, а $100, пояснив, чому вказав саме стільки і сказав, що загубив квитанцію про його купівлю – цього достатньо.
Результати проведення повної перевірки мають оформлюватись у вигляді рішення, яке містить дату, номер та місце складання, назву Рішення; прізвище, імені, по батькові суб'єкта декларування, назву посади та органу державної влади, правові підстави проведення повної перевірки декларації, перелік інформації, яка використовувалася під час здійснення повної перевірки декларації, складових предмета перевірки; встановлені НАЗК обставини із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотиви, якими НАЗК керувалося при прийнятті Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, і положення закону, яким воно керувалося, а також висновок, якого Національне агентство дійшло за результатами здійснення повної перевірки декларації, можливості оскарження цього рішення в судовому порядку.
АЛЕ: рішення про результати перевірки не підлягають обов'язковій публікації на сайті. НАЗК зобов'язують вести облік повних перевірок у вигляді журналу і передбачають, що вони можут вести журнал в електронній формі. І якщо в електронній – тоді з обов'язковим відображенням на сайті в режимі реального часу. Але електронна форма не є обов'язковою.
Порядок передбачає, що НАЗК протягом 15 днів після отримання інформації від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей зобов'язане прийняти рішення про проведення повної перевірки.
АЛЕ: НАЗК може відмовити в проведенні повної перевірки, якщо "відповідність дійсності відомостей, щодо недостовірності яких одержано інформацію, встановлено раніше у передбаченому Законом порядку". Враховуючи, скільки можливостей надано НАЗК для того, щоб неякісно проводити перевірку, це може призвести до того, що навіть за заявою неможливо буде добитись результату.
Порядок передбачає гарантоване Конституцією право захисту своїх інтересів в суді, в тому числі у зв'язку із перевіркою.
АЛЕ: передбачено, що не тільки результати, але й рішення про проведення перевірки може бути оскаржене в судовому порядку. При цьому оскарження Рішення про проведення перевірки не зупиняє проведення повної перевірки декларації. Тобто будь-який корупційний суддя може заблокувати притягнення корупціонера до відповідальності, скасувавши рішення про початок перевірки його декларації вже після її завершення.
Нас знову "розводять". Для чого був весь цей цирк із трома місяцями суперечок, а потім героїчним биттям себе в груди і наїздами на НАЗК? Щоб знову замилити очі всій країні, що вони працюють, похвалитися перед міжнародниками, а самим знову уникнути відповідальності?
Кому вигідно, щоб перевірки високопосадовців не відбувались прозоро та неупереджено? Та самим же високопосадовцям, яких мають перевіряти. І поки Порошенко з Гройсманом на всіх міжнародних зустрічах звітують про те, які вони молодці, що запустили е-декларування, в Україні підзвітні і підконтрольні їм органи продовжують саботувати та робити все можливе, щоб е-декларування так ніколи і не запрацювало в повному обсязі. Процес запуску е-декларування – це яскравий приклад, як українські високопосадовці та їх оточення своєю цинічною постійною брехнею на всіх рівнях викликають зневіру українців та міжнародних партнерів у можливість проведення реальних реформ в Україні та ефективну боротьбу з корупцією. А потім ми дивуємось, чому все частіше лунають заклики "всіх розстріляти". Скільки можна брехати і тримати всіх за ідіотів?
