Саша Дрік Голова ГО «Декларації під контролем», член Ради громадського контролю НАБУ

Призначення Голови НАЗК без спецперевірки – це ризики політичного і корупційного впливу

30 вересня 2019, 23:37

Антикорупційний комітет сьогодні фіналізував текст законопроекту по НАЗК до другого читання. Депутати опрацювали 131 правку і врахували багато позитивних правок, зокрема і і багато тих, про які писала раніше.

Серед них – про спецперевірку. Комітет погодився, що проводити спецперевірку високопосадовців треба до, а не після призначення.

Але.

Для всіх – крім Голови НАЗК. Чому?

Нагадаю, спецперевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, "які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком".

Під час такої перевірки з'ясовується чи відповідає особа критеріям для займання цієї посади: чи немає в неї непогашених судимостей, в тому числі за корупцію, чи не збрехала вона в декларації, чи має корпоративні права, які зобов'язана буде передати після обрання на посаду, чи стан здоров'я і відповідна освіта дозволяють їй займати посаду, чи не застосовуються до неї люстраційні заборони і т.д.

Іншими словами – це фільтр, який має забезпечувати якість призначень, поряд з оцінкою професійних та особистих якостей. І саме – щодо тих, хто прийматиме рішення загальнодержавного значення, матиме доступ до величезного обсягу інформації, в тому числі державної таємниці.

Суть такої перевірки в тому, що керівник (в данному випадку – Кабмін) приймаючи рішення про призначення людини на посаду, володіє максимально вичерпною інформацією, отриманою офіційно від державних органів, про відповідність цієї людини посаді. І приймаючи рішення про призначення, керівництво бере на себе відповідальність за її призначення. Недарма в Законі вказано, що ненадання особою згоди на проведення такої перевірки питання щодо призначення її на посаду не розглядається.

Проводити спецперевірку після, а не до призначення – нісенітниця, яка ще й містить корупційні ризики.

При цьому аргументи, які висловлюються за спецперевірку після призначення, не витримують критики.

Наприклад, аргумент про стислі терміни конкурсу. Але чому не можна умовних півфіналістів пропустити через спецперевірку перед призначенням? Окрім того, спецперевірка проводиться максимум 25 днів за законом.

Аргумент про те, що спецперевірку замінить спеціальна комісія з міжнародників створює невиправдані ризики. Бо не комісія призначає в результаті людину на посаду, а конкретний керівник, в данному випадку – Кабмін. Хто відповідатиме за якість перевірки, яку буде проведено – фінансований донорами секретаріат комісії, який збиратиме для них інформацію? члени комісії, які сьогодні є – завтра нема, без жодної відповідальності?

Аргумент про те, що якщо після призначення людина не пройде спецперевірку, її можна звільнити взагалі дивний. А для чого її призначати – щоб потім звільняти? Чи це спеціально, щоб "підвисити" керівництво?

Аргумент про те, що "це наше міжнародне зобов'язання, інакше нам грошей не дадуть" логічно помилкове. А якщо грошей дадуть, а потім цю людину звільнять – назад гроші заберуть чи як? І взагалі – ми орган для України чи для міжнародників створюємо? Для подолання корупції чи для заробляння грошей?

Вже не кажучи про те, що комітет відмовився зняти обмеження в 35 років для кандидатів на Голову НАЗК. У мене виникає враження, що це обмеження зберігають під конкретну людину, обмежуючи таким чином конкуренцію. Особливо враховуючи, що це питання двічі вже ставили на голосування, двічі голосували на попередньому засіданні, про що навіть вказано в офіційному протоколі, а сьогодні раптом втретє переголосували інакше. Збереження нічим необгрунтованого вікового обмеження набагато більше свідчить про те, що посаду готують під конкретну людину, ніж зняття такого обмеження. Бо це лише можливість участі в конкурсі, а не призначення одразу на посаду.

Чому ми два роки вимагали перезавантаження НАЗК? Тому що його політично залежне керівництво провалило, а іноді – саботувало роботу органу, а тому його треба було змінити.

Чому ми вимагали зробити це через таку складну і тривалу процедуру як зміна цілого закону? Тому що існуюче законодавство "міняло шило на мило", і іншого способу окрім як змінити закон – не було.

То для чого зараз створювати нові ризики політичного і корупційного впливу законом, який приймається для того, щоб позбутись політичних і корупційних впливів?

Законопроект може стати законом лише після голосування всієї Верховної Ради, а отже, за те, чи отримаємо ми політично незалежне і ефективне НАЗК за цим законом, нестиме відповідальність кожен депутат, який в день голосування тиснутиме на свою кнопку в сесійній залі.

powered by lun.ua
Коментарі — 2
Olexiij Babenko _ 01.10.2019 08:31
IP: 35.235.226.---
дєцкій сад. Вже всім в цій країні відомо у кого реальна влада і де бутафорія. Люди вирішили, що має бути цар а не закони. Тому, все що там понаписували – немає значення.
Сергей Решетник _ 01.10.2019 03:47
IP: 35.235.226.---
Ризики політичного і корупційного впливу, чи "прогледіли ці типу ризики" для замасковування того, що не маскується? Косять під дурників, чи насправді дебіли, які не бачать того, чого не побачити не можливо? Думаю, це просто жалюгідна спроба у чергове зіграти з суспільством у наперстки, хоча ті, хто раніше практикував цей спосіб шахрайства, робили це набагато вишуканіше. Порівнювати цих горе-законодавців із наперсточниками – ображати останніх, настільки "топорні" та дешеві їхні "фокуси"! Олександра – молодець! Продовжує виставляти на світло те, що намагаються залишити у тіні!.
Зеленський2 Aтака Путіна1199 Україна та Європа1071 Донбас3 Корупція1303
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter