5 лютого 2020, 17:07

Попередити втрати життів, ресурсів і репутації: для чого Міноборони будує систему внутрішнього контролю

За три попередні роки аудити в Міноборони виявили більше 1 млрд. втрат і збитків, з яких майже 70% так і не були відшкодовані. Цифри вражають. Для порівняння – це близько 1 000 квартир для військовослужбовців і їх сімей. Або вартість кількох десятків нових БТРів. Або, наприклад, річне харчування для 252 військових частин.

Усі матеріали про порушення уже були надіслані до правоохоронних органів – безумовно, винні мають нести відповідальність. Але це тільки виявлені втрати, і тільки аудитами, тобто реальні цифри в рази більші. І проблема в тому, що реагувати на те, що сталося можна безкінечно, з року в рік, і нічого не зміниться.

Тому нас в першу чергу має турбувати – як запобігти порушенням і збиткам ДО того, як вони призведуть до втрат життів, ресурсів і репутації?

В країнах-членах НАТО для цього функціонують системи внутрішнього контролю і управління ризиками. Регулярно виявляються існуючі/потенційні проблеми (ризики) і вживаються заходи з їх мінімізації (внутрішній контроль).

Ціль такої системи – виконувати завдання у найбільш ефективний, результативний і економний спосіб, оптимально використовувати ресурси та зберігати їх від втрат, псування, незаконного або неефективного використання; попереджати потенційні порушення; забезпечити дотримання законів на всіх рівнях і етапах прийняття рішень – іншими словами, створити умови, які попередять втрати ДО того, як вони відбудуться.

Проблема системи Міноборони в попередні роки в тому, що навіть коли такі ризики виявлялися, на них не реагували належним чином. Яскравий приклад – за даними внутрішніх аудитів Міноборони, за три попередні роки лише в Командуванні Сил логістики (Озброєння ЗСУ) було виявлено ризиків в управлінні майновими і фінансовими ресурсами на 4 млрд грн, 70% з них так і не були усунуті. Тобто збитків могло не бути, і зараз ті справи не розсліудувались би правоохоронними органами, якби ці ризики усунули.

Саме тому управління ризиками і внутрішній контроль були визначені серед пріоритетів Міноборони для досягнення антикорупційних цілей.

Почали з того, що зібрали представників всіх структурних підрозділів Міноборони і Генерального штабу (а їх більше 50), запросили іноземних та українських експертів, зокрема, радника Міноборони від США, який займався питаннями внутрішнього контролю і управління ризиками в Пентагоні, та експертів канадського проекту Підтримки реформ врядування в Україні, які зокрема опікуються питаннями Річної національної програми Україна-НАТО. За їх підтримки, крок за кроком структурні підрозділи прописали ключові процеси, ризики, пов'язані з процесами, заходи мінімізації (власне, внутрішнього контролю), очікувані результати і показники ефективності.



Загалом напрацювали до 1000 ризиків. Після опрацювання найбільш критичні ляжуть в основу Плану управління ризиками, який відповідатиме цілям Міноборони, визначених в Програмі діяльності Кабінету Міністрів. Відповідальність за усунення ризиків несуть керівники підрозділів, в кожному з яких прийзначений менеджер внутрішнього контролю, а для координації виконання Плану створюється окремий відповідальний. В перспективі система внутрішнього контролю має бути відлаштована у всіх підпорядкованих Міноборони установах та організаціях, що триватиме довше, втім вже до кінця 2020 року мають бути перші відчутні результати.

Зрозуміло, розбудова такої системи вимагатиме часу. І найбільша проблема в тому, що поки будуються нові інститути, міністерство має продовжувати виконувати свої завдання, і виправити одразу і одночасно все нереально. Втім, створювати систему на випередження необхідно, бо наша мета – попереджати втрати життів, ресурсів і репутації, а не лише реагувати на те, що вже відбулось.

powered by lun.ua

Корупція – як Covid: якщо її нікому не вдалось повністю побороти, це не означає, що з нею не треба боротись

За 2 роки антикорупційні пріоритети в публічній комунікації Президента Зеленського змінювались кілька разів: спочатку він говорив про "посадки" і просив активізуватись простих українців, потім заговорив про усунення корупції в окремих сферах, як-от транспорт, митниця і т...

Кому потрібні (антикорупційні) реформи в Україні?

Ситуація із завершенням будівництва Північного потоку-2, як і навколо приєднання до НАТО може призвести до менш глибокої залученості міжнародних партнерів до реформ в Україні...

5 причин, чому парламенту необхідно якомога швидше ухвалити Антикорупційну стратегію

За даними досліджень останніх двох років, 91,2% населення України вважає проблему корупції "дуже серйозною", 49% – однією з трьох найважливіших проблем для України (частіше зазначали лише війну на Донбасі)...

Подолання корупції в обороні – більше не пріоритет для уряду

В умовах пандемії питання оборони відступили на другий план, однак саме зараз відбуваються події, які після карантину можуть поставити нас перед фактом неспроможності відповідати на давно відомі загрози національній безпеці...

5 корупційних "чорних дір" Міноборони і що з ними робити

Сфери діяльності Міноборони, пов'язані із закупівлями, управлінням і розпоряджанням майном і активами, схожі на "чорні діри", в яких десятиліттями безслідно пропадали державні ресурси...

Держпідприємства Міноборони. Маразм міцнішав

30 березня 2020 прес-секретар Міністра оборони повідомила, що готель Міноборони "Козацький" розмістив для обсервації групу українців, які прибули з Балі та Катару...