З чого починати? З адміністративної реформи...
В цивілізованому світі існує правило чіткого поділу людей, що працюють у владних органах, на політиків та чиновників. На жаль, наша країна до цього поки що не дозріла. За українською традицією зміна президента чи уряду веде до повної ротації кадрів. В результаті до влади приходить, як правило, велика кількість людей, які раніше не працювали у сфері державного управління. З усіма відповідними наслідками.
Сьогодні найкращий час для здійснення перших кроків в адміністративній реформі. Для початку варто визначитись з основними поняттями. Політичними є посади членів уряду. Міністр може мати одного заступника та працівників патронатної служби, які звільняються одночасно з відставкою міністра. Всі інші є державними службовцями, з якими Головдержслужба укладає контракт на п'ять років.
Вищим державним службовцем в міністерстві є державний секретар, який не може бути звільненим у зв'язку з відставкою уряду чи міністра. Така запобіжна міра є відправною точкою побудови механізму, що гарантуватиме захист державних службовців від руйнівного впливу політичної кон'юнктури. Членство державних службовців у будь-якій партії потрібно заборонити на законодавчому рівні.
Таким чином, для підвищення якості державного управління необхідно передусім розмежувати політичні та адміністративні функції та посади. Державна служба має бути деполітизована.
Україна потребує ефективної, професійної та політично нейтральної системи управління. Не можна повторювати помилок 2005 року. Нам слід відійти від партійно-квотного принципу призначень в системі виконавчої влади. І, нарешті, відмовитись від правила – хай гірший, аби свій.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
