Ми – єдина політична нація
Ми – єдині як політична нація і тому наша сила в поєднанні всього розмаїття культурних цінностей, політичних переконань та віросповідань
Питання моделі нашої єдності найбільш важке та просте одночасно. Важке тому, що в ньому, як у магічному кристалі концентруються всі наявні внутрішні проблеми та прояви зовнішнього впливу. А просте тому, що в практичній площині, ми маємо лише дві альтернативи.
Або всі ми – українці, росіяни, євреї, білоруси, татари, інші громадяни України всіх національностей, живемо разом, керуючись погодженими між собою правилами спільного буття та прагнучи добра і гараздів своїм родинам та Державі Україна в цілому. Або під впливом власної дурості, пихатості чи керуючись інтересами зовнішніх центрів, починаємо тягнути ковдру кожен на себе, розриваючи вщент не лише країну, а й майбутнє наступних поколінь.
Поки-що, незважаючи на усі внутрішні перепони та закордонні інтриги, ми, фактично, день за днем створювали єдину українську політичну націю. Радикалізм одних стримував сором перед попередниками, які терпляче, у незрівнянно більш суворих та жорстоких умовах, наближали Возз'єднання України. Екстремізм інших – відсутність достатніх ресурсів, передусім, людських.
Але хто скаже, що ці роки пройшли марно? Що за цей час ми не звикли разом пишатися нашими спортсменами, які здобували великі перемоги під національним прапором? Чи допомагати всією країною, якщо повінь завдала шкоди Закарпаттю, чи лихо приходило на Донбас або на Дніпропетровщину?
А тепер уявімо, що ми кажемо всім нашим так званим доброзичливцям "дякуємо, ми вже навчилися жити за власним розумом".
Ми й далі будуватимемо своє життя самі. Ми й далі усвідомлюватимемо себе єдиною політичною нацією. З необхідною делікатністю та обережністю, проте наполегливо і цілеспрямовано, зі збереженням всіх плюсів, які можливі при запровадженні цивілізованого діалогу культур, віросповідань та світоглядів.
Переконаний, позитивні наслідки стануть відчутними досить скоро, а загальний результат буде приголомшливий.
Розпочати ж можна з найбільш елементарного – з більш близького знайомства один з одним. Бо як свідчить історія, роз'єднує та підживлює негативні стереотипи саме незнання. А між іншим, як доводять соціологи, майже третина мешканців, наприклад, Галичини та Донбасу жодного разу не спілкувались між собою, а про ступінь обізнаності інших двох третин можна лише здогадуватись.
Наприклад, розвиваючи єдиний інформаційний простір, внутрішній туризм, здешевлюючи квитки на ключових напрямках: Схід – Захід, Південь – Північ, ми зможемо прискорити практичний рух в бік формування в нашій державі єдиної політичної нації. І це лише мізерна частина з переліку тих заходів які необхідно проводити для об'єднання. До речі, ці пункти були ще в Програмі діяльності Уряду, яку я передав своїм наступникам на посаді прем'єр-міністра, і якою вони, судячи зі всього, так і не скористалися. Наша ж кінцева мета – толерантне поєднання всього найкращого, що є в культурі кожної національності, представники якої живуть та працюють на благо України та кожного її громадянина.
Українське кредо (www.yekhanurov.info)