18 травня 2013, 16:53

Куди ведуть Україну?

Ми сьогодні вже не дивуємось, почувши, що певна політична сила запрошує собі на службу політтехнологів з іншої країни. "Aes non olet" (Кошти не пахнуть) – казали ще древні римляни. Крім того, у таких політтехнологічних "варягів" немає жодних моральних зобов'язань перед народом країни, в якій вони відпрацьовують свої гонорари. Тож ними вельми легко надаються "єзуїтські" пропозиції вітчизняним політикам про заробляння дешевих політичних балів на протистоянні і "розриванні" народу України.

Гасла про фашистів, залякування провокаційними лозунгами, створення штучного протистояння в суспільстві, заклики до можливих сутичок – це вже норма для політичного сьогодення України, посилена різного роду провокаторами і "технологами", які відверто відпрацьовують кошти сусідніх держав. Але кожному, хто живе в цій країні і кому не байдужа її доля, треба глибоко замислитися над тим, до чого все це може призвести. Законодавча ініціатива Уряду про дозвіл на вільний продаж травматичної зброї, примусове залучення, з елементами залякування, молоді та працівників державних установ до так званих "добровільних" мітингів – це кроки, які можуть призвести до незворотних і страшних наслідків!!!

Багатьох нинішніх політиків, а тим більше політиканів-провокаторів, історія зітре і через кілька десятиліть їх прізвищ навіть не будуть пам'ятати. А ось хто буде об'єднувати "роздроблений" народ України? Хто буде заліковувати рани, які кровоточать вже не одне десятиріччя?!

P.S. Є надія, що лише молодь, яка народилась і виросла в Незалежній державі та якій не встигла "промити" мізки комуністична пропаганда (через що у неї є можливість неупереджено подивитись на події минулих років), об'єднає Україну і поставить крапку в цьому нескінченному політичному шабаші.

Якщо хочете висловити думки з цього приводу – пишіть на моїй офіційній сторінці у Facebook

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Дешевий популізм та зведення політичних рахунків захлеснули Верховну Раду

Вся країна пам'ятає передвиборчий цирк, як півроку тому, комбатів за руки виводили представники Радикальної партії на сцени і не знали, де стати біля них, щоб лише потрапити у "сяйво" слави добровольців, які пішли на фронт...

Свобода слова за склом

Щодо вчорашньої пропозиції певних політиків відділити журналістів в сесійній залі склом. Давайте будемо чесними – деяким депутатам не хочеться, щоб журналісти оприлюднювали скільки коштують їх годинники та гаджети, що вони читають, і чим займаються під час пленарних засідань...

Надія зникла

Знову дві години взаємних звинувачень та "обливання брудом" на засіданні Робочої групи. Було прийнято лише одне рішення – строк лікування ув'язненого закордоном не має перевищувати 1 рік з можливою пролонгацією ще на 1 рік, за наявності відповідного висновку пенітенціарної служби України, української та закордонної медустанови...

Не вистачило взаємної терпимості

Зривом чергової роботи Групи може бути будь -що. І толерантність народних депутатів неабияк важлива. Кинута сьогодні фраза в залі одного депутата призвела до того, що ми зупинилися, а могли завершити день прийняттям концептуальних рішень по змінам до КК України...

День п'ятий. Щось змінилось

Сьогодні на засіданні Робочої групи з розробки законопроекту про лікування ув'язнених закордоном раптово зникли взаємні нападки, практично по всіх питаннях знайдено консенсус і проголосовано...

День четвертий. Глухий кут?

Четвертий день "роботи" Групи з розробки законопроекту про лікуванню ув'язнених закордоном. Знову взаємні образи, ще більш відчайдушні, чим раніше...