16 травня 2013, 10:54

Про гуманітаристику як простір вирішальної боротьби

Наголошу на основних китах нашої гуманітарної свободи чи рабства.

1. Деколонізація історичної свідомости. Це першорядне завдання науковців та політиків водночас: науковців через суспільно-історичні дослідження, політиків та юристів – через написання та ухвалення відповідних законів. Як цього досягнути:

а) Оцінка історичних фактів з власної державницької позиції,

а не крізь чужі імперські окуляри, міфи, стереотипи чи власну недорослість і неготовність бути самостійним;

б) Максимальна відкритість архівів без огляду на їхню давність / не давність, позаяк історична правда і відповідальність поколінь понад усе. Тепер на сторожі архівів комуністичне поріддя;

в) Кардинальна і послідовна зміна освітньої історичної парадигми, що блискуче започаткована і напрацьована за наше, попри все, знаменне двадцятиліття.

2. Деколонізація мовної свідомости, позаяк мова – це батьківщина і влада.

а) Єдина українська мова задля єдиної, соборної і незалежної держави;

б) Для мов-окупанток на наших теренах місце у їхніх самобутніх етнічних берегах;

в) Питання державного статусу української мови не доводять, а неспинно втілюють у життя, долаючи уневажнення мови через жорсткі закони, освітньо-навчальні програми та максимальну фінансову підтримку.

3. Деколонізація інформпростору.

а) Публічне повідомлення про своїх власників;

б) Створення суспільного телебачення, залежного від глядача, а не поневоленого олігарха;

в) Реорганізація Нацради з питань радіо і телебачення за професійним (ЧЕРЕЗ КОНКУРС), а не партійним принципом;

г) журналістика – це не жовтизна новин із неадекватними заголовками, а довершене слово, правда, аналітика.

4. Деколонізація способу мислення загалом.

а) Від закоріненого через бездержавність лицемірства, фальшу до переконань і принципів;

б) Від пристосування до протистояння;

в) Від колективної совкової безвідповідальности до індивідуального відповідального власництва;

г) Від перевернутої шкали пріоритетів матеріальне-ідеальне до розуміння, за Сковородою, що "все видиме залежить від невидимого". Себто від ідеального до матеріального.

Коли деколонізуємось, тоді і полетимо – у самих себе передусім

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Уповноваженому з захисту державної мови України Тарасові Кременю про безпрецедентні дискримінаційні дії щодо депутата Верховної Ради України 7 скликання доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон

З В Е Р Н Е Н Н Я 15 листопада 2023 року я без жодного офіційного пояснення у блискавичний спосіб за підписом ректора НУ Львівської політехніки під тиском міністра освіти і науки О...

МИКОЛА ЄВШАН (Федюшка) – войовничий ідеаліст: воїн і митець

Хто вміє ненавидіти, той вміє й любити... Ворог навчив нас ненавидіти, він примусив нас полюбити Вітчизну. І тому я кажу, що наше вигнання з рідних хат, недоля десятків і сотень тисяч українців була потрібна, аби дати сильну і глибоку підставу ідеї національної боротьби...

Рецензія на монографію ''Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті''

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ, І ЧУЖОГО НАУЧАЙТЕСЬ, АБО РІВНОВАГА МЕЖИ СЛОВОМ НАЦІОНАЛЬНИМ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМ Оксана Микитюк. Рецензія на монографію "Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті". Автори: Ірина Фаріон, Галина Помилуйко-Недашківська,

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

ВИСТУП ІРИНИ ФАРІОН 9 травня 2024 року на другому засіданні Львівського апеляційного суду у справі незаконного і політично замовного звільнення з Львівської політехніки (стилістично виправлено)

1. Про своє звільнення я довідалася з інформації, розташованої в мережі 15 листопада 2023 року приблизно о 20.00 у середу. Жодних попередніх розмов з керівництвом Політехніки, де пропрацювала 32 роки і жодних конфліктів із будь-ким: чи студентами, чи викладачами, – не мала...

Відкритий лист на підтримку Ірини Фаріон проти її незаконного політично вмотивованого звільнення з НУ ''Львівська політехніка''

Шановне панство! Прошу про підтримку! Незаконне звільнення з політичних мотивів – це повернення в репресії 30-70-х років 20 ст. Це знищення України зсередини...