2 грудня 2013, 22:26

Дякую Януковичу за солідарність української нації

1. Дякуємо Януковичу і його українофобському урядові за небачену досі солідарність українського народу. Мабуть, цей чоловік має усвідомити, що політика – це не бізнес, що пружина національного ДУХУ набагато потужніша за пружину грошей, що країна – це не його окремий бандитський сходняк, а потужна національна спільнота. Нам потрібна держава, де панує не сила брудних грошей, брудних політтехнологій, продажного інформпростору, нечуваної корупції, сваволі кривоохоронних органів, прокуратури, служби небезпеки. Нам потрібна держава, де панують дві фундаментальні сили: СИЛА НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ і СИЛА ЗАКОНУ.

2. Не хочу, аби наші гасла "в Европу" були пустими. Европа – це спілка національних держав зі своїми мовами та культурами. Початки цієї культурної диференціяції, яка лежить в основі будь-яких політичних рухів, сягають Середньовіччя і Передмодерного часу, себто від кінця ХIII до ХVI ст. Тріюмф Біблій національними европейськими мовами (ХVI ст.) став початком тріюмфу европейських націй. Наше лавиноподібне піднесення національної свідомости також припадає на злам ХVI-ХVII ст. Однак цей високий політ знищено інтегруванням у Московське царство 1654 року. Кордони в Европі – це мовні кордони. Мова змінила вигляд і стан світу (Френсис Бекон). Мова поділила його на нації. Митні кордони знесено. Знести мовні кордони – це створити безлике глобальне місиво. Ви зможете поїхати вчитися чи працювати до Німеччини, не знаючи німецької мови, чи до Англії – без англійської мови, чи до Польщі – без польської мови? Чому в Україні студенти Сходу та Півдня держави не можуть навчатися державною мовою? Це Европа? Ні!!! Це колоніяльна і постколоніяльна свідомість, що завжди знаходить виправдання своїй недолугості та ще й пропагує її і насаджує іншим. "Етнос стає нацією, коли він творить державу, а в цій державі стає гегемоном (вождем) " (Дашкевич). Ми – українці, маємо стати вождями нашої нації, а не чужинці типу азарових чи табачників. Отож допоки ми не вичавимо з себе до краплі нашої колоніяльної свідомости, – матимемо весь час перешкоди щодо інтегрування до спільноти вільних націй. Допоки не збудуємо національної держави, – наші шанси стати европейською нацією примарні. Тому цілком логічно, що на київському майдані майорять червоно-черні прапори як символ нашого україноцентризму, бо кожна з унійних европейських держав – націєцентрична. Слушно заявила Меркель, що філософія мультикультуралізму провалилася.

3. Геть від Москви! Кожна з націй утверджує себе у війні чи протистоянні з іншою. Cуть цього гасла, за Миколою Хвильовим, "назавжди покінчити з контрреволюційною думкою будувати в Україні російську культуру". Неполітича культура – це суперечність у визначенні (Іван Франко). Крім того, схиляння перед російською культурою не давало українцям "виявити свій національний геній", який зараз знову повстав на майданах країни. Порада для всіх студентів від Миколи Хвильового: "В Европу ми поїдемо вчитись, але з затаєною думкою – за кілька років горіти надзвичайним світлом".

4. Не піддаваймося на брудну і безсилу політтехнологію влади протиставити опозиційних політиків громадському секторові суспільства. Влада настільки недолуга, що прямо озвучує це в етерах із уст захарченків, піховшиків, олійників та інших поразок людського матеріялу. Це роблять винятково ті, що або програли свою політичну боротьбу, або відчувають, як захиталася земля під ними. Саме опозиційні політичні сили зібрали понад стотисячний майдан 24 листопада, системно готуючи його акціями "Вставай, Україно!". Я особисто сама об'їздила 26 міст України з агітаційно-повстанчою роботою. Звідси відра бруду, вилиті та мене.

5. Не сподіваймося на швидкий успіх. Нема тяжчої роботи, ніж побудова власної суверенної держави. Проте якість цієї держави неминуче ставатиме притягальним магнетом для всього світу. Европа, як і в часи Помаранчевої революції, зачудована нашими протестами. Проте цього не досить для втілення нашої мети. Тому тільки спільними зусиллями всього опозиційного табору та всезагального національного руху буде легше здолати це останнє поріддя московсько-більшовицької імперії – комуно-капіталістичний режим Януковича-Азарова.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Уповноваженому з захисту державної мови України Тарасові Кременю про безпрецедентні дискримінаційні дії щодо депутата Верховної Ради України 7 скликання доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон

З В Е Р Н Е Н Н Я 15 листопада 2023 року я без жодного офіційного пояснення у блискавичний спосіб за підписом ректора НУ Львівської політехніки під тиском міністра освіти і науки О...

МИКОЛА ЄВШАН (Федюшка) – войовничий ідеаліст: воїн і митець

Хто вміє ненавидіти, той вміє й любити... Ворог навчив нас ненавидіти, він примусив нас полюбити Вітчизну. І тому я кажу, що наше вигнання з рідних хат, недоля десятків і сотень тисяч українців була потрібна, аби дати сильну і глибоку підставу ідеї національної боротьби...

Рецензія на монографію ''Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті''

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ, І ЧУЖОГО НАУЧАЙТЕСЬ, АБО РІВНОВАГА МЕЖИ СЛОВОМ НАЦІОНАЛЬНИМ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМ Оксана Микитюк. Рецензія на монографію "Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті". Автори: Ірина Фаріон, Галина Помилуйко-Недашківська,

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

ВИСТУП ІРИНИ ФАРІОН 9 травня 2024 року на другому засіданні Львівського апеляційного суду у справі незаконного і політично замовного звільнення з Львівської політехніки (стилістично виправлено)

1. Про своє звільнення я довідалася з інформації, розташованої в мережі 15 листопада 2023 року приблизно о 20.00 у середу. Жодних попередніх розмов з керівництвом Політехніки, де пропрацювала 32 роки і жодних конфліктів із будь-ким: чи студентами, чи викладачами, – не мала...

Відкритий лист на підтримку Ірини Фаріон проти її незаконного політично вмотивованого звільнення з НУ ''Львівська політехніка''

Шановне панство! Прошу про підтримку! Незаконне звільнення з політичних мотивів – це повернення в репресії 30-70-х років 20 ст. Це знищення України зсередини...