31 грудня 2013, 16:27

ЛІЛІПУТИ У ВІЙНІ З БАНДЕРОЮ

Ніщо не має такої сили, як ідея час якої настав.

Віктор Гюґо

Звідки така сила у покійного Бандери так вмотивовано поляризувати українське суспільство: не просто відсортовувати зерно від полови, але оприявнювати середню ланку паніки і страху перед ним? Направду, за Біблією, весь світ впакований у два слова "так" і "ні" – все решта від лукавого. Слабосилі, слабовольні здійняли галас навколо смолоскипної ходи з нагоди уродин Провідника. Перехрестіться, нещасні. Ці смолоскипи – символ нашого націоналістичного повстання, яке успішно ширимо по всій країні разом із гаслами на майданах "Слава Україні" – "Героям Слава", "Слава нації" – "Смерть ворогам", "Україна – понад усе" та разом з червоно-чорним стягом – символом бандерівських змагань. І не вам вказувати, з якими знаменами та гаслами і смолоскипами куди і як виходити. Ви давно засвідчили своє політичне лузерство, то тепер взялися отруювати так званий громадський сектор. Вільне суспільство має надійні протигази на вас.

Повторю свою думку не раз висловлювану у дописах: "Малі ніколи не розуміли великих. Слабкі – сильних. Малодушні – одержимих". Проте найсмішніші на цьому тлі теперішні незреалізовані в політиці та деінде начебто інтелектуали, що повигулькували зі всіх щілин, аби погавкати на марш Бандери. Пес гавкає, а сонце світить. Лайте гучніше, аби всі вільні люди могли скласти оцінку вашій безпомічності. Ми вперто нестимемо смолоскипи нашого повстання, всупереч вашим хворим асоціяціям з фашизмом. Горе тим політикам і "неполітичним партизанам" (Леся Українка), що не здатні осягнути велич Бандери.

А тепер про основний посил від Бандери з його знаменитої праці "Перспективи української революції": загроза Москви.

Перше. Вкорінення більшовизму на московських теренах випливає з хворобливої імперської ментальности росіян захоплювати, принижувати, визискувати. З огляду на це, "Росія є тільки одна – імперіялістична, і так буде доти, доки російський імперіялізм не буде дощенту розторощений, а російський народ не вилікується з нього через пізнання, що його імперіялізм приносить йому самому найбільше лиха – жертв, терпінь і падіння. До цього ще далеко..." (с. 226).

Друге. Зміна влади у Росії – це не зміна імперської ідеології у ставленні до України: "Якщо завтра на зміну большевизмові прийде інша форма російського імперіялізму, то він так само насамперед звернеться всіма своїми силами проти самостійности України, на її поневолення. Російський народ, як і досі, буде нести той імперіялізм, робитиме все, щоб тримати Україну в поневоленні. На це виразно вказує стан політичної думки і настанова російської маси, всіх російських політичних середовищ, як комуністичних, так і антибольшевицьких. У всіх них живе крайня ворожість супроти ідеї державної окремішности, суверенности України" (с. 166).

Третє. Нацистсько-расистський гітлеризм і комуно-московський більшовизм походять з того самого джерела – імперської ментальности. На це неможливо вплинути через якісь моральні чи правові засади – це можна лише знищити. Якщо гітлеризм було знищено, то російському імперіялізмові світова спільнота створила якнайкращі умови для поглиблених модифікацій. С. Бандера розкриває сутність двох убивчих режимів: "Гітлеризм виразно проголошував свій імперіалізм у формі расистської теорії. Большевизм приховує свій московський імперіялізм під формою інтернаціоналізму, клясової солідарности пролетаріяту, світової комуністичної революції. Все протиставлення поміж ними, від ідеологічного починаючи, аж до воєнної розправи, за своєю суттю було конкуренційною боротьбою двох подібних імперіялізмів за панування на тому самому просторі, а не боротьбою двох протилежних світоглядів, ідеологій, суспільно-політичних систем"[/I] (с. 162-163).

Четверте. Московський імперіялізм за головну мішень має не лише самобутність націй, але гідність і свободу окремої індивідуальности: "Ідея гідности і пошанування людини, її вільного розвитку, власної ініціятиви, творчого та достойного самовключення в гармонійний уклад збірного національного і суспільного життя є діяметрально протилежна до більшовицької тиранії, уярмлення і визискування людини, топтання її гідности, нівечення свободи" (с. 46).

П'яте. Утвердження московського режиму можливе лише за умови знищення основних українських концептів – БОГА, ДУШІ, ДУХОВОСТИ та НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ. Саме на них і спрямовано головний московський удар: "Вона (Москва) зміряє до систематичного оточення української національної субстанції, до виполокання з душі й життя українського народу всього національного змісту" (с. 356). Додам, що тепер певні начебто неполітичні кола і начебто дистанційовані від влади намагаються всіма силами нейтралізувати націоналістичну риторику на майданах. Розслабтеся. Вам однаково це не вдасться, як не вдалося нейтралізувати ВО "Свободу" у парламенті та на всіх засягах її політичної боротьби. Пийте безалкогольне шампано. Нас не спинити.

25 травня 1958 року, за півтора року до власної наглої смерти, С. Бандера виголосив промову над могилою вбитого Є. Коновальця, окремі слова з якої змушують серце завмерти: "Розділені кордоном смерти, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любови – живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом і через Бога" (с. 631). Знаково, що одне зі значень слова бандера – зв'язок: ідейно-духовий зв'язок поколінь міцніший за кам'яні фортеці. Майбутнє завжди виростає з фундаменту минулого. Отож вітаю всіх вільних людей з уродинами Провідника. Бажаю сил у звільненні України від кримінально-українофобського поріддя різних мастей і кольорів. Свободи не спинити.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Уповноваженому з захисту державної мови України Тарасові Кременю про безпрецедентні дискримінаційні дії щодо депутата Верховної Ради України 7 скликання доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон

З В Е Р Н Е Н Н Я 15 листопада 2023 року я без жодного офіційного пояснення у блискавичний спосіб за підписом ректора НУ Львівської політехніки під тиском міністра освіти і науки О...

МИКОЛА ЄВШАН (Федюшка) – войовничий ідеаліст: воїн і митець

Хто вміє ненавидіти, той вміє й любити... Ворог навчив нас ненавидіти, він примусив нас полюбити Вітчизну. І тому я кажу, що наше вигнання з рідних хат, недоля десятків і сотень тисяч українців була потрібна, аби дати сильну і глибоку підставу ідеї національної боротьби...

Рецензія на монографію ''Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті''

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ, І ЧУЖОГО НАУЧАЙТЕСЬ, АБО РІВНОВАГА МЕЖИ СЛОВОМ НАЦІОНАЛЬНИМ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМ Оксана Микитюк. Рецензія на монографію "Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті". Автори: Ірина Фаріон, Галина Помилуйко-Недашківська,

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

ВИСТУП ІРИНИ ФАРІОН 9 травня 2024 року на другому засіданні Львівського апеляційного суду у справі незаконного і політично замовного звільнення з Львівської політехніки (стилістично виправлено)

1. Про своє звільнення я довідалася з інформації, розташованої в мережі 15 листопада 2023 року приблизно о 20.00 у середу. Жодних попередніх розмов з керівництвом Політехніки, де пропрацювала 32 роки і жодних конфліктів із будь-ким: чи студентами, чи викладачами, – не мала...

Відкритий лист на підтримку Ірини Фаріон проти її незаконного політично вмотивованого звільнення з НУ ''Львівська політехніка''

Шановне панство! Прошу про підтримку! Незаконне звільнення з політичних мотивів – це повернення в репресії 30-70-х років 20 ст. Це знищення України зсередини...