"Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться"

Христос народився! Славімо Його!

Щиро вітаю велику українську родину з таїнством народження Сина Божого!

Він прийшов у світ за дуже непростих політичних обставин поневолення Його краю. З плином часу люди сподівалися, що Він очолить боротьбу за політичну автономію Палестини. Проте Він став революціонером у царстві Духа і Його зброєю стало притчеве Слово. "Бо Слово – живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча...". Він запропонував зміни не зовнішні, а в середині кожного. Він здійснив переворот морально-ідейний. Як наслідок, кожен третій на нашій планеті сьогодні сповідує Його вчення ПРАВДИ, ЛЮБОВИ і НЕПОХИТНОСТИ У ВІРІ.

Він формалізував світ як протиставленні ЗЛА і ДОБРА, Сатани і Бога. Невипадково тепер кажемо, що Господь творить, а сатана ("супротивник", "ворог") показує. Він прийшов із мечем на це ЗЛО.

Він абсолютизував Правду, назвавши її визволителькою людства. Може, тому вона така колюча, на відміну від солодкої та облудної брехні. Може, тому саме правда у лукавих викликає стільки палючої агресії. Може, тому брехня, за філософом Чаадаєвим, шириться, як заразна хвороба, а закривавлена правда через терен продирається до зір. Правда входить вузькими дверима, натомість "розлога та дорога, що веде на погибель".

Він заповів ЛЮБОВ до ближнього, яким, звісно, є той, хто допомагає іншим, а не будь-хто. Він порекомендував не робити іншим того, чого не хочеш, аби тобі завдали. Він заповів віддавати, а не брати.

Він закликав не шукати скалки в оці у свого сусіда, коли колоди під власними ногами не видно: "Лицеміре! Вийми спершу зі свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку".

Він застеріг від лжепророків, що приходять до нас в овечій одежі, а всередині "вовки хижі".

Він наголосив, що "кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться".

Він пережив найтяжчий моральний біль – зраду Юди, невизнання Його пророком у рідних місцях, прокляття юрби, що донедавна підносила Його, убозтво книжників і фарисеїв. Фізичний біль – розп'яття – став його фізичним розлученням зі світом змалілих людей.

Проте Він щороку приходить до нас у Диві свого народження, аби ми серцем відчули, що нема неможливого у Господніх руках, що цей світ – це найкращий дарунок для кожного з нас, бо він є насправді лиш тим, що і як ми про нього думаємо. Він утішив нас: "Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться". Він дарує нам щорічне оновлення і знову дає шанс взятися за Його "меч духовний". У ніч Його народження як ніколи почуваємося його дітьми та обранцями, що стануть на дорогу його ідей.