Президенте Порошенко! Встати! Суд іде! А ви де?
17 листопада 2016 року Конституційний Суд України (винятково завдяки нашому невідступному тискові впродовж ДВОХ років) розпочав слухання в справі зініційованого Іриною Фаріон подання 57 народних депутатів України VII скликання про неконституційність Закону України "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року N5029-VI (автори відверті агенти Росії В. Колесніченко, С. Ківалов). Конституційне подання зареєстроване в секретаріяті КСУ ще 10 липня 2014 року. Зізнаюся в дуже інфантильному й грішному: тоді ми ще мали надії на кардинальну зміну складу суддів КС і хоча б тому, що Верховна Рада України 24 лютого 2014 року ухвалила постанову "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді". У постанові вказано 12 прізвищ суддів КСУ (всього їх 18), повноваження яких мали бути припинені, з огляду на рішення КС від 30 вересня 2010 року щодо змін до Конституції. Ці зміни спричинили узурпацію влади Януковича й призвели до смертей на Майдані і, зрештою, теперішньої війни.
Хто основне гальмо в розв'язанні проблеми путінського мовного закону в Україні? Його прізвище відоме всім, особливо тим, хто дружно й "далекоглядно" проголосував за цей однотуровий "дар" 25 травня 2014 року: ПОРОШЕНКО. І ось чому.
1. Саме Президент України Порошенко, відповідно до своєї квоти й постанови ВР, має звільнити ДВОХ суддів: голову КС Ю. Бауліна та суддю С. Вдовіченка. 16 червня 2015 року тодішній голова СБУ В. Наливайченко скерував до Прокуратури докази для винесення підозри голові КС Ю. Бауліну в скоєнні злочину (ч. 2, ст. 364 КК України, зловживання службовим становищем).
2. Сам Ю. Баулін, що, окрім всього іншого, став закладником політики Порошенка, на брифінгові 18 червня 2015 року дослівно заявив, що "не розглядатиме подання народних депутатів щодо "мовного" закону Колесніченка-Ківалова, поки Верховна Рада та Президент не визначаться щодо нього". Нагадаю, що ВР України 23 лютого 2014 року визначилася і скасувала цей путінський закон 232 голосами, проте постанови про скасування НЕ підписав тодішній голова ВР О. Турчинов, а тепер його не підписує голова ВР А. Парубій.
3. Попри це все, 17 листопада 2016 року КС розпочав слухання цієї справи, проте за промовистої відсутности голови КС Ю. Бауліна та Президента чи його представника.
4. Логічно, що мій побратим-свободівець, як один із суб'єктів подання Олег Бондарчук, на початку судового засідання подав клопотання про відвід 5 суддям: Ю. В. Баулінові, С. Л. Вдовіченкові, М. М. Гультяєві, М. П. Запорожцеві, Н. К. Шапталі (три останні – це квота на призначення і звільнення від З'їзду суддів). Судді відводу не прийняли, проте задовольнили клопотання про залучення експертів та свідків ухвалення закону у ВР 3 липня 2012 року. Себто робота розпочалася.
5. Отже, дух Порошенка-Януковича витає в нелюстрованому Суді. Саме він, Порошенко, підтримав мовний закон Путіна, бо першим почав маркувати свої кондитерські вироби мовою окупанта.
6. Саме він, Порошенко, вперше в історії Української Держави під час інавгурації в стінах парламенту при святому Пересопницькому Євангелії звернувся до українців мовою окупанта.
7. Саме він, Порошенко, вперше в новітній історії під час новорічного привітання в час страшної війни України з Росією, яку він називає АТО, "привітав" українців мовою окупанта.
8. Саме він, Порошенко, вперше запропонував особливо підступний спосіб знищення державного статусу української мови через внесення до парламенту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (вих. N1-1/488 від 2 липня 2014 року). Відповідно до цього закону, запропонував внести зміни до 143 статті Конституції України, які полягають у праві місцевих органів влади змінювати статус мови з особливим виокремленням у цьому російської мови (і це в час розпалу війни з Росією!): "Стаття 143. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи вирішують питання місцевого самоврядування, віднесені законом до їх компетенції.
Сільські, селищні, міські, районні, обласні ради можуть у порядку, визначеному законом, надавати в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці статус спеціальної російській мові, іншим мовам національних меншин України". Це, як бачимо, лише подальше утвердження закону КК у ще гіршій версії. І винятково ми, свободівці, своїми протестами це ЗУПИНИЛИ.
9. Саме він, Порошенко, під небаченим тиском змусив Верховну Раду VII скликання проголосувати Закон України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", де в 4 статті сказано: "Держава гарантує відповідно до Закону України "Про засади державної мовної політики" право мовного самовизначення кожного жителя в окремих районах Донецької та Луганської областей щодо мови, яку вважає рідною, вибору мови спілкування, вільного користування російською та будь-якою іншою мовою у суспільному та приватному житті, вивчення і підтримки російської та будь-якої іншої мови..." (16 вересня 2014 року). Про українську мову там жодного слова. Не голосувала за цю пряму окупацію і здачу частини України лише фракція ВО "Свободи", демонстративно вилучивши картки.
10. Саме він, Порошенко, надихає свою ІМЕННУ фракцію БПП промовисто не підтримувати мій законопроєкт "Про державну службу" (щодо обов'язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади та складання іспиту з української мови) 20 травня 2015 року (N1201, вніс нардеп VIII скликання М. Головко). Вимогу до держслужбовців ЗНАТИ ДЕРЖАВНУ МОВУ підтримав лише 61 депутат-порошенківець зі 143. Не підтримав і син президента. Логічні наслідки неукраїнського виховання.
Ось вони – яничари Порошенка, що не голосували за базову українську незалежність – знання державної мови: Д. Андрієвський, О. Бєлькова, А. Гордєєв, І. Гринів (львівський технолог цієї партії та безмірно збагатілий обкрадач українців), Єфімов М., Кутовий Т., Мацола Р., Бакуменко О., Вінник І., Геращенко І., Голубов Д. Грановський О., Дубневич Б., Іонова М., Кононенко І., Луценко Ю., Макар'ян Д., Мушак О., Недава О., Новак Н., Сабашук П., Урбанський О., Чекіта Г., Продан О., Савченко О., Сольвар Р., Тригубенко С., Усов К., Южаніна Н.
Окремий перелік складають ті, що утримались посилити роль державної мови в державі Україна, себто різновид перевертнів: Брензович В., Голуб В., Денисенко В., Заболотний Г., Климпуш-Цинцадзе І., Козир Б., Кривохатько В., Кудлаєнко С., Курило В. Лопушанський А., Мусій О., Онуфрик Б., Горват Р., Гудзенко В., Дяхтярчук О., Дмитренко О., Жолобецький О., Загорій Г., Козаченко Л., Мамчур Ю., Матузко О., Мельничук І., Насалик І., Добродомов Д., Порошенко О., Соловей Ю., Третьяков О., Чумак В., Яриніч К., Спориш І. Тіміш Г., Хлань С., Шевченко О., Яніцький В.
А сумно відома президентова прес-секретарка, а тепер депутатка від БПП І. ФРІЗ взагалі проголосувала ПРОТИ!!!!
Лише в 10 грудня 2015 року під тиском суспільства проголосовано закон "Про державну службу" (вступив у дію 1 травня 2016 року) зі ст. 8, п. 5: "обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації". Це власне частково те, чого я домагалася у своєму проєкті закону. Тобто, пане Порошенко, МОВНІ ГОЛОСУВАННЯ НА КОРИСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ -НЕВІДВОРОТНІ!!!
11. Доленосний для української України (це не тавтологія) Закон "Про телебачення і радіомовлення", N2766 від 21. 04. 2016 (йшлося про виведення російського теле- і радіопродукту з нашого інформаційного простору) підтримало лише 88 депутатів БПП зі 141. Не голосували такі добре знані Порошенкові послідовники, як видатна "майданівка" О. Богомолець, олігарх-львів'янин, політтехнолог партії І. Гринів, кримці С. Куніцин та Р. Чубаров, дуже послідовна в питаннях зросійщення України Ірина Луценко, розрекламований банкір О. Сугоняко й велика українська "державниця" І. Фріз та інший баласт цих політичних тіл.
12. Нещодавно дружина Президента на зустрічі зі студентами Миколаєва закликала їх любити Україну, а на запитання, чи навчатимуться її діти в Україні щиро відповіла: "Не обов'язково, я думаю, що вони знають декілька мов, і для них відкриті вузи всього світу" (https://news.pn/ru/politics/172488). Це як у Тараса Шевченка: "І всі мови Слав'янського люду – Всі знаєте. А своєї Дастьбі...Колись будемо І по-своєму глаголать...". Мабуть-таки, українська для них НЕ СВОЯ!
То що ми, властиво, хочемо від підлеглого Голови КС Бауліна з Луганська, який знайшов собі рівнозначного до Януковича хазяїна? Цей Суд нещодавно миттєво визнав законними готові до внесення зміни до Конституції про особливий статус Донбасу, себто визнання влади Путіна на окупованих територіях...
Отож. Президенте Порошенко! З'явіться на судові засідання! Хоч яке буде рішення КС, вас однаково засудить українська історія за АНТИУКРАЇНСЬКІ ДІЇ. А розвитку та поширення нашої МОВИ вам не спинити жодними методами. Наша мова – це наша українська історична закономірність. І хоч з нею воюють від часів запровадження церковнослов'янської, латинської, польської, російської – закон української природи-мови знову повертається на винятково свої, від Бога дані терени.
Ірина Фаріон,
доктор філологічних наук,
професор,
ініціятор подання до КС у справі
неконституційности мовного закону КК.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
