"ПЕРЛИ" від розпіяреного анти-мовного закону 5670, що насправді УТВЕРДЖУЄ ДВОМОВНІСТЬ

Панове! Наводжу лише кричущі статті з горе-мовного законопроєкту 5670, що логічно продовжує закон Ківалова-Колесніченка. Тому й кричать так голосно про нього, абсолютно замовчуючи ще два дуже глибоких закони 5556 і 5669. Саме законопроєкт 5670 втілює в життя московсько-медведчуківську ідеологему "Єдина країна – Єдіная страна".

Стаття 32. Державна мова у сфері транспорту

3. Мовою обслуговування пасажирів на транспорті є державна мова. На прохання пасажира його індивідуальне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін.

Стаття 34. Мова звернень до громадських об'єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права

2. Зареєстровані в Україні громадські об'єднання, політичні партії та юридичних осіб приватного права можуть також брати до розгляду звернення іншими мовами.

Стаття 23. Державна мова в сфері електронних інформаційних систем

6. Інтернет-представництва (в тому числі, інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) органів державної влади, підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також приватних підприємств що реалізовують товари та послуги в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (в тому числі, інтернет-сайтів, сторінок в соціальних мережах тощо), виконаних державною мовою, можуть також існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою завантажується за замовчуванням та має не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії.

Стаття 20. Державна мова у сфері телебачення та радіомовлення

6. З метою задоволення потреб національних меншин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою телерадіоорганізації можуть здійснювати мовлення іншими мовами. Сумарна тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати для загальнонаціональних мовників – 10% від часу добового мовлення, для регіональних та місцевих мовників – 20% від часу добового мовлення, а для суб'єктів державного іномовлення України – 60% від часу добового мовлення.

Стаття 21. Державна мова в друкованих засобах масової інформації

2. За бажанням засновника друкованого засобу масової інформації він може видаватися також у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають відповідати обсягу, змісту, періодичності версії державною мовою, а тираж української мовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого засобу масової інформації.

Стаття 22. Державна мова у книговиданні та книгорозповсюдженні

2. На розсуд авторів, видавців книжкове видання може видаватися поряд з державною мовою іншими мовами. При цьому текст, обсяг, зовнішній вигляд книжкового видання іншою мовою має відповідати тексту, обсягу, зовнішньому вигляду книжкового видання державною мовою. Кількість таких мовних версій книжкового видання не обмежена, при цьому тираж книжкового видання державною мовою має перевищувати тираж цього книжкового видання, виданого будь-якою іншою мовою.

Стаття 24. Державна мова в сфері інформації для загального ознайомлення

1. Інформація для загального ознайомлення (в тому числі оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша текстова, візуальна та звукова інформація) подається державною мовою та може дублюватися іншими мовами.

Стаття 26. Державна мова в сфері обслуговування споживачів

2. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

І цю базгранину ці малороси називають "Закон України Про державну мову"!

"Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають [...] Просвітити, кажуть, хочуть / Материні очі / Современними огнями".

Окремо про освітню статтю 17 дивись: ПРО ЛІБЕРАЛЬНО-МОВНІ ОБГОРТКИ ''мовного'' законопроєкту N5670

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.