ПЛАГІЯТ – ремесло "інтелектуальних" підляків
Щодо одного плагіяту: 2 місяці тому у Львові з'явився журнал-клон РІА-Україна, який без згоди власників використовує бренд РІА, усі попередні напрацювання "РІА-Львів", серед яких і сайт "РІА-Львів" www.ria.lviv.ua
Звідки таке повальне нашестя плагіяту в країні? Подивімося у внутрішню форму латинського слова plagiatus: "викрадений". Вже згодом на основі цього первісного значення народилося інше лексико-семантичне і правниче трактування про "привласнення чужого авторства, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора". Зверніть увагу на словесне пом'якшення слова викрадений на привласнений! Це звична юридична маніпуляція, що вимиває зі слів їхні первісні значення і призводить до викривленої і спотвореної картини світу, де вам запросто в суді доведуть, що піяніно – це табуретка. Та ще й покликатимуться на право власної думки чи оцінкового судження (яке вони з мудрим виглядом по-московськи назвуть оціночним).
Звідки ця біда? Люди, зазвичай, не люблять ПРАВДИ, тому основа плагіяту – брехня чи напів брехня. Люди, зазвичай, не люблять чийогось РОЗУМУ, але дуже люблять з нього скористатися у своїх інтересах. Люди, зазвичай, не переносять чийогось УСПІХУ, тому хочуть собі його привласнити. У нас в країні критична маса тих, що не сприймають ПРАВДИ, РОЗУМУ та УСПІХУ сильних, наполегливих, послідовних і невідступних. Вони їм тупо ЗАЗДРЯТЬ і, як наслідок, КРАДУТЬ у них досягнуте та напрацьоване. Отже, якщо у вас тупо вкрали і видали за своє – Ви таки чогось досягнули і Ви, на щастя, не належите до більшости, а до притомної меншости. Але цієї втіхи, звісно, замало, щоб не зважати на тупу посередність, що користає з Ваших здобутків.
Зумисне оминаю правничий бік проблеми, бо він у нас твориться у Верховній Раді, а туди яко більшість обирають САМЕ тих, хто УСПІШНО БРЕШЕ та КРАДЕ. Виходить замкнене коло, яке можливо розривати лише через голосне оприлюднення крадіжі та пойменне називання злодіїв.
У нас у Львові добре відомий плагіятор писатель Винничук, що за стиль свого існування має обливати брудом всіх, не відчуваючи, звісно, як сам засмердівся. Це він украв книжку "Таємниці львівської кави" в М. Пучерова "Всё о кофе", просто її дослівно переклавши (див. https://varianty.lviv.ua/34144-kava-z-plahiatom).
Останній найвідоміший плагіят у законотворчій царині – це вкрадений мовний законопроект N5669, який зареєстрували А. Іллєнко, М. Княжицький, М. Матіос та інші, і переназваний на N5670 начебто від "громадських" організацій. Насправді цей законопроєкт стимульований для дешевого політичного піяру депутатами від Самопомочі на зразок Сємєнчєнка, Подоляк, Гопко, які з дивного дива виявилися захисниками української мови. Нагадаю, що депутатка Подоляк 26 лютого 2014 року ініціювала акцію "Львів говорить по-російськи" у дні анексії Криму..., а від квазі-"офіцера" Сємєнчєнка ще ніхто слова українського не чув. Себто плагіят містить у собі ще й рідкісне підляцтво. І що більше підлості у плагіяті, то голосніше про право на нього кричатимуть самі злодії. Крім того, плагіят завше у стрократ гірший за оригінал, бо він за суттю є симулякром. До прикладу, вкрадений мовний законопроєкт N5669 і перетворений через маніпуляторів на N5670 насправді катастрофічно його погіршує через неминучу печать ЗЛОДІЇВ: підступно заводить російську мову в освітню, видавничу, інформаційну та обслуговувальну царини (див. антиукраїнські ст. 1, 2, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 29, 32, 34). Отже, в цьому ще одна печальна радість для правдивих творців, бо плагіяторам ніколи до них не дотягнутися: вони не вміють ТВОРИТИ, але вміють брехати, красти і маніпулювати... Їм можна поспівчувати – вони моральні виродки і ніколи не будуть іншими: "Злодій не навчиться бути шляхетним, раб не вивчиться бути вільним, дурень з природи – бути мудрим, плазун – героєм" (Дмитро Донцов).
Своєрідність інтелектуального плагіяту, на відміну від банальної крадіжі, у способі його виконання: у білих рукавичках, із розумним виглядом "морди" і задля високих цілей. У цьому його особлива відворотність та ницість. Себто класичний злодій, що поцупив золотий ланцюжок, на їхньому тлі чистіший: він не прикривається високими мотивами і не грає у високу "соціяльність". Але, панове, цей інтелектуальний плагіят виникає таки від безсилля перед СИЛЬНИМИ, РОЗУМНИМИ та УСПІШНИМИ!
У час повного беззаконня, підживленого більшістю суспільства, ми зможемо захистити себе від "інтелектуальних" злодіїв, коли будемо максимально агресивні у ставленні до них: обструкція, зневага, висміювання. А ще подальша незрівнянна і недосяжна для них НАША праця. Таргани зникають при світлі. Отож виводімо їх на світло розумної спільноти і творімо свою велику справу: побудову власного Українського Дому, де "інтелектуальних" злодіїв не підпускають до столу з духовими ласощами.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
