14 грудня 2020, 18:00

Чи збагатило б мову вживання англійського слова "бред" замість "хліб"?

У день ювілею нашої неперевершеної Катерини Білокур натрапила серед новин на таке речення: "Google відзначив 120-річчя з дня народження української художниці Катерини Білокур святковим дудлом". Останнє слово в реченні викликало асоціяцію лише дурдому. Це ж яким треба бути хворим на відчуження від власної культури, щоб, згадуючи українську художницю, яка навіть не знала слова пейзаж, а малювала геніяльні краєвиди, приплести до спогаду про неї це незугарне чуже слівце.

Мимоволі згадала видатного українського мовознавця Святослава Караванського, у столітній ювілей якого зайдемо цьогоріч 24 грудня, який саркастично зауважив щодо іншого англізма імідж: "Англійське слово імідж прийшло до нас з Росії як головної бази "нової" лексики в УССР. Доцільність вживання слова імідж дуже сумнівна. Чи збагатило б мову вживання англійського слова бред замість хліб? Те саме і з іміджем. Імідж – це образ. Крім того, імідж заступає слова ім'я, лице та обличчя (вжиті зі значенням репутація, реноме). Нащо усувати з ужитку наші слова образ, ім'я, обличчя? Для хизування вченістю? Це хвороба. І хвороба не така вже й невинна. Вона є породженням і заразом призвідцем національного нігілізму" (С. Караванський. Секрети української мови, 1994, с. 148).

Отож хіба українські слова малюнок, зображення, картинка, заставка не покривають значення дивогляда дудла? Подивімося у значення та походження цього слова в англомовному світі. Можливо, відразу ж відпаде бажання використовувати його в українських контекстах. Сягає цей дудл початку ХVII ст. (спочатку як іменник, що позначає "дурня", пізніше як дієслово у значенні "обдурити"): з нім. dudeltopf, dudeldopp "простак". Натомість англомовний світ сьогодні уживає це слово у значеннях, що, звісно, закорінені в своє праджерело – і метафорично розширюючи його:

doodle 1[ˈdu:dl] п розм.

1. розм. бовдур, лобуряка;

2. закарлючка; безглуздий малюнок.

doodle 1 [ˈdu:dl] v розм. (past і p. p. doodled, pres. p. doodling)

1. механічно вигравати;

2. обдурювати;

3. грати на волинці.

doodle 2 [ˈdu:dl] п чоловічий орган.

Yankee-Doodle [ˌjæŋkɪˈdu:dl] n "Янкі Дудл" (жартівлива пісенька американців). cock [kɒk] n

~s cock-a- doodle -doo/crow півні кукурікають (ВАУС, 2011, Є. Гороть та ін.).

doodle [ˈduːd (ə) l]

1. v

1) несвідо́мо малюва́ти; малюва́ти карлю́чки; писа́ти карлючка́ми (недба́ло); че́ркати; ба́зграти;

2) ба́витись дурни́цею, пусти́м;

3) діял. підду́рювати, обду́рювати, дури́ти, підма́нювати, обшахро́вувати

2. n

1) мазюки, карлю́чки, закарлю́чки, закарлю́ки; пису́льки-криву́льки; че́ркання; несвідо́мий малю́нок; грифонаж; дудл;

2) архаїч. балаба́н, бе́взень, дурни́ло, бо́вдур, ло́бур, штурпа́к, на́довбень; леда́й, дармоби́т, ба́йдич (Загальний народний англійсько-український словник, 2010).

Ще показовіші у значенні цього слова е-джерела https://www.dictionary.com/browse/doodle; https://www.lexico.com/en/definition/doodle (Словник США): каракулі. Зокрема, дієслово (вживають з об'єктом або без нього), doo • dled, doo • dling: "малювати або писати без діла": Він каракулював протягом усієї лекції.

Вживають його й метафорично: "витрачати (час) на безцільну чи дурну діяльність"; у діялектах: "обманювати, обдурити"; як архаїчне: "нерозумна або дурна людина". Як іменник – це дизайн, малюнок або подібне, зроблене без дійових графіків; грубий малюнок, зроблений абияк.

То чи був сенс приплітати до геніяльних картин Катерини Білокур, що, не навчаючись жодного дня в жодній школі, здобула світову славу для своїх картин, своєї культури і своєї країни? Згадалося Лесине з перекладу Френсиса Фегі "Справа ірландської мови": "геній завжди здобуде собі всесвітнє признання, хоч би він промовляв найрідше уживаною мовою".

То чи здобудемо ми собі визнання цим дудлом та іже з ним?

Ще не обтрясли з себе московського словесно-ментального бруду, як національно безхребетні вгрузли в англо-український суржик.

"Ми запрошуємо до нашого дому всі культури, але вони не мають нас збити з ніг на порозі нашого дому" (Магатма Ганді).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Уповноваженому з захисту державної мови України Тарасові Кременю про безпрецедентні дискримінаційні дії щодо депутата Верховної Ради України 7 скликання доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон

З В Е Р Н Е Н Н Я 15 листопада 2023 року я без жодного офіційного пояснення у блискавичний спосіб за підписом ректора НУ Львівської політехніки під тиском міністра освіти і науки О...

МИКОЛА ЄВШАН (Федюшка) – войовничий ідеаліст: воїн і митець

Хто вміє ненавидіти, той вміє й любити... Ворог навчив нас ненавидіти, він примусив нас полюбити Вітчизну. І тому я кажу, що наше вигнання з рідних хат, недоля десятків і сотень тисяч українців була потрібна, аби дати сильну і глибоку підставу ідеї національної боротьби...

Рецензія на монографію ''Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті''

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ, І ЧУЖОГО НАУЧАЙТЕСЬ, АБО РІВНОВАГА МЕЖИ СЛОВОМ НАЦІОНАЛЬНИМ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМ Оксана Микитюк. Рецензія на монографію "Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті". Автори: Ірина Фаріон, Галина Помилуйко-Недашківська,

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

ВИСТУП ІРИНИ ФАРІОН 9 травня 2024 року на другому засіданні Львівського апеляційного суду у справі незаконного і політично замовного звільнення з Львівської політехніки (стилістично виправлено)

1. Про своє звільнення я довідалася з інформації, розташованої в мережі 15 листопада 2023 року приблизно о 20.00 у середу. Жодних попередніх розмов з керівництвом Політехніки, де пропрацювала 32 роки і жодних конфліктів із будь-ким: чи студентами, чи викладачами, – не мала...

Відкритий лист на підтримку Ірини Фаріон проти її незаконного політично вмотивованого звільнення з НУ ''Львівська політехніка''

Шановне панство! Прошу про підтримку! Незаконне звільнення з політичних мотивів – це повернення в репресії 30-70-х років 20 ст. Це знищення України зсередини...