Англіїзація, аби не українізація?

Повномасштабна московсько-українська війна з винятковою антагоністичною силою загострила мовне питання, позаяк – це війна світоглядова і цивілізаційна. А мови завжди були прапорами різних націй та символами епох. Ще не звільнившись від принизливого полону московської мови, певна ослаблена (угодовська чи нікчемна) частина суспільства почала хилитися до иншого чужого мовного берега – англійської мови. Хто не закорінений у власну культуру, неминуче потребує опертя на чужу: "Людина, позбавлена почуття національности, не здатна до розумового і духовного життя. Лише народ, який розмовляє своєю мовою, здатний до прогресу і розумового життя. Лише людина, яка перемогла в собі почуття користолюбства і бездушного космополітизму, яка віддала себе народній справі, повірить у силу і призначення свого народу, здатна до творчости і до справжніх великих справ, тому що вона діє, зважаючи на живу вічність народу, з усім його минулим і майбутнім", – сказала колись російськомовна душа шістдесятництва Алла Горська (Алла Горська 2015, с. 243).

Цьогоріч, у травні, Кабмін виступив з особливою новацією законодавчого посилення статусу англійської мови в України. За підсумками урядової наради 27 травня 2022 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив вивчити можливість використання в Україні досвіду "офіційної багатомовності", що насправді є просуванням ідеї особливих переваг саме для англійської мови: "Прошу за участю Національної академії наук проаналізувати міжнародний досвід застосування і правові аспекти офіційної багатомовності та у тижневий строк подати Кабінетові Міністрів пропозиції щодо можливості його використання в Україні" (Кабмін вивчає, е-ресурс; Англійська може стати, е-ресурс).

На ці новації публічно відреагував директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко. Професор висловив здивування ініціятивою "застосування і правових аспектів офіційної багатомовності", що прямо суперечить статті 10 Конституції України про статус єдиної державної мови – української – та рішенню Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року, а також і від 12 липня 2000 року про неконституційність Закону України "Про ратифікацію Европейської хартії регіональних або мов меншин (1992 р.) (Фаріон 2019, с. 56-57). Науковець вважає, що в час війни "багатомовність" аж ніяк не є способом об'єднання, а збурення суспільства і "розхитування українськомовного простору". Замість того, аби нарешті взятися до реалізації ухваленого закону України "Про функціонування української мови як державної" від 2019 року і фінансування наукових досліджень української мови, Кабінет міністрів ініціює розширення функцій англійської мови (Гриценко, youtube).

Добра і правди – невелика жменька,

А лиха – мов озера уповні.

Чужинець так не поглумиться з неньки,

Як рідний син, що зріс на чужині.

...

Він мешкає в найкращому готелі,

У нього вибір прізвищ та імен.

Свого хвоста ховає у портфелі -

Тож зовні не диявол, а джентельмен.

Микола Руденко

Попри те, Кабінет міністрів розробив законопроєкт про встановлення особливого статусу англійської мови в Україні як мови міжнародного спілкування. Про це повідомив перший заступник міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв: "Розширення сфери застосування англійської мови в Україні сприятиме активізації процесів інтеграції українців у європейську спільноту. Кожен українець, який вивчатиме англійську мову, буде значно більше обізнаний про європейське життя. Це також допоможе формуванню суб'єктності України у світових глобалізаційних процесах. Крім того, після нашої перемоги, впливатиме на зростання інвестиційної та туристичної привабливості України".

За його словами, документ передбачає встановлення особливого статусу англійської мови в Україні в царині міжнародних комунікацій, що насправді не потребує законодавчого закріплення, позаяк у такій функції англійська мова і без цього працює.

Ростислав Карандєєв наголосив, що Україна за світовим рейтингом посідає лише 40 позицію зі 112-х країн світу за рівнем володіння громадян англійською мовою і вмотивував потребу підвищення статусу англійської мови в Україні прогнозованим вступом України до Европейської Унії, з якої, до речі, відома всім англомовна країна Велика Британія вмотивовано вийшла: "Трансформація статусу англійської мови має розв'язати цю проблему. Це стратегічний курс України до членства в ЄС. У проекті закону передбачається врегулювання використання англійської мови в окремих публічних сферах суспільного життя. У першу чергу, це стосується міжнародних комунікацій. Проект є певною декларацією, яка буде фіксувати позицію держави стосовно англійської мови та бачення, що додатково необхідно буде зробити в окремих планах та програмах" (Лещенко, е-ресурс).

Відтак уже 24 серпня 2022 року під час брифінгу перший заступник міністра культури та інформаційної політики заявив, що "науковці та викладачі вишів повинні будуть обов'язково володіти англійською мовою", позаяк "80% всіх наукових праць, що видаються на сьогоднішній день у світі, написані англійською". Водночас законопроєкт передбачає підвищення стандартів освіти щодо вивчення англійської мови всіма здобувачами освіти й впровадження додаткових курсів для дорослих і матиме тривалий імплементаційний перехідний період (Викладачів зобов'яжуть, е-ресурс).

Зауважимо, що в усіх цих англомовних реляціях Ростислава Карандєєва жодним словом не йдеться про кореляцію англійської мови з державним статусом української мови та чинним законом "Про функціонування української мови як державної" (2019), а також про виняткову важливість саме в час московсько-української війни просувати на міжнародному рівні саме мову нації, що єдина в світі знайшла в собі силу та мужність протистояти озброєній до зубів варварській Москві, яка завше за основне завдання мала знищення саме української мови. Видається, що поспішні рішення про підвищення суспільного статусу англійської мови – це підступний спосіб нейтралізувати розширення функціювання української мови в час війни, що саме тепер для значної частини пробуджених українців стає прапором їхньої ідентичности та формою протистояння ворогові.

Вітрець з лугів приносить запах сіна,

За вербами хвилюється Дніпро.

- Тепер напишем, діти: "Україна".

- Але вони виводять: "Ма-ло-ро..."

Микола Руденко

Позицію про розширення функційного поля англійської мови неодноразово озвучує в засобах масової інформації секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, протиставляючи начебто вмотивовану експансію англійської мови невмотивованій експансії російської мови: "Англійської мови потрібно навчати в Україні з дитячого садка, щоб перемогти в лінгвістичній війні з Росією". Таку думку він висловив на Всеукраїнському форумі "Україна 30. Культура. Медіа. Туризм" в березні 2021 року. Посадовець додав: "Дуже багато людей навчають англійської мови, але мало хто її знає і використовує. Коли ми зможемо людей налаштувати на англомовні видання, тоді питання лінгвістичної війни, яку веде Росія, поступово може зникати". Відтак посадовець взагалі запропонував для англійської мови статус другої державної: "І друге питання, за 30 років ми не порушили питання англійської мови, яка має бути обов'язковою другою мовою у країні, щоб ми з вами були убезпечені від тих атак, від яких ми потерпаємо від Росії" (Данілов, е-ресурс).

Не задовольняє п. Данілова і наша традиційна кирилиця, що, як і латиниця, виникла на основі грецького письма, тому він воліє замінити кирилицю латиницею, як оце наш ворог уже почав маркувати свою зброю латиничними літерами Z та V. У вересні 2022 року пресова служба посадовця підтвердила незмінність його мовно-графічних поглядів: "Я вважаю, що це буде одна з фундаментальних речей, що нам треба позбавитися кирилиці і перейти на латиницю. Те, що стосується мови, ви знаєте мою позицію. Я за дві мови в нашій країні. Англійська мова має бути обов'язкова. Тому що, якщо ми кажемо про цивілізований світ, то англійська мова – це мова цивілізованого спілкування. І ми маємо розуміти, що англійську мову мають знати всі. Хто вже літні, складно, то це одна справа, а, починаючи з дитячого садочка, у школах це має бути" (Самойлова, е-ресурс). Нагадаю, що саме 2022 року українська мова з кириличною абеткою набула статусу майбутньої мови ЄС, де найвищою цінністю є кожна мова як маніфест окремої нації. Цікаво, як би зреагували Макрон чи Шольц, коли б їхні чиновники запропонували другу державну мову англійську поряд із французькою та німецькою?

Логіка посадовця вражає своєю абсурдністю: виявляється, щоб позбутися мови одного чужинця-окупанта треба на державному рівні запровадити сучасну мову-глобалістку, а не розвивати власну мову, створюючи для цього всі можливості саме з дитячого садочка, а не допускати, з огляду на наші закони, мовний вавилон у дошкільній і шкільній освіті. Словом, території таки простіше деокупувати, ніж колонізований мозок, здавалося б, менш-більш пристойних посадовців.

Водночас цілком слушною за підсумками наради РНБО є ініціятива про перехід державного каналу з гібридною англомосковською назвою FreeДом з російської мови на англійську "Рішення було прийнято, що починати потрібно з мови міжнародного спілкування – англійської. І інші мови будуть додаватися. Це питання сьогодні в кабінеті у президента проговорювалося на нараді", – підкреслив пан Данілов.

На цілковите схвалення заслуговує і думка очільника РНБО про повне вилучення російської мови з України як "елементу ворожої пропаганди та промивання мізків для українців": "Англійська є обов'язковою, наша рідна мова є обов'язковою. А насаджувати сюди ці російські наративи дуже небезпечно – ніби ми повинні з ними знайти спільну мову, ми повинні щось зрозуміти" нехай вони просто відстануть, "відійдуть на свої болота і квакають своєю російською мовою" (Російської нарешті не буде, е-ресурс).

Проте щодо української мови, то варто переходити від ефектних і слушних слів про "жаб на болотах" до негайних змін у мовному законі, де освіта, наука, підприємництво та ин. мають бути винятково українською мовою з передбаченням соціяльного ліфта: не знаєш державної мови – не вступиш до вишу, не знаєш державної мови – не отримаєш роботи. Для цього досить повернутися до законопроєкту, який я з колегами, як народний депутат України VII скликання, зареєструвала ще 10 січня 2013 року N1233 "Про функціювання української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні" або ж внести суттєві зміни у чинний угодовський ліберально-гібридний мовний закон, ухвалений поспіхом у квітні 2019 року, що не витримує критики через відсутність українськомовного пріоритету.

Форсована англіїзація на противагу до стримуваної українізації викликає промовисту аналогію з часами червоної радянізації України в 20-30-і роки ХХ ст., коли московські большевики вимушено проголосили курс на українізацію з неминучим розвитком української мови. Проте колонізаційна влада, налякавшись українськомовної стихії, кинулася її нейтралізувати мовою есперанто, бо запроваджувати назад російську на цю пору було політичним програшем. На цьому промовисто наголосив націонал-комуніст нарком освіти Миколи Скрипник, що змушений був закінчити самогубством: "Ця есперентизація йде проти українізації. Оці намагання есперантизації – це ніщо инше, як остання спроба дрібної буржуазії підмінити українізацію есперантизацією ˂...> Тому знову підчеркую, що лінію проведення есперантизації замість українізації треба категорично засудити і відкинути" (виділ. – І. Ф.) (Скрипник 1974, с. 190-191). Так само сьогодні цілковитим програшем є затримування московської мови в Україні і передусім у Збройних Силах України (усупереч статті 13 про українську мову як єдину мову війська): у своїй армії ворожою мовою розмовляють або вороги, або невільники, або очманілі лінивці.

Отже, теперішня тенденція англіїзації на рівні законодавчого врегулювання не має під собою жодних підстав, позаяк потреба вивчати англійську мову як засобу міжнародного спілкування – аксіоматична, і сповна відображена в наших законах "Про державну службу": для посад категорії А державних службовців обов'язковим є "володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи" (ст. 20, п. 2.1.), "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (ст. 21) і "Про освіту" (ст. 7): "держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти" (ст. 21, п. 4; ст. 7, п. 3), "у закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу" (ст. 21, п. 5; ст. 7, п. 4).

Ще далі в просуванні англійської мови йдеться у статті 22 мовного закону ("Державна мова у сфері науки"), де наукові видання можна публікувати державною мовою, англійською мовою та / або мовами Європейського Союзу (п. 2), захищати дисертації державною мовою або англійською (п. 3, 4) – себто в науці український закон пропонує українсько-англійську двомовність, що не працюватиме на зміцнення українськомовного наукового дискурсу. Так можна і скотитися до радянського припису 1976 року писати дисертації винятково російською мовою, а за теперішньої тенденції – англійською.

Поширення англійської мови аж ніяк не має звузити сферу застосування української мови у власній державі і не тільки тому, що українській мові більше ніде розвиватися, як лише в Україні. Сила мови – це насправді сила нації, що гарантує суспільству безпеку і процвітання. Жодною иншою мовою, крім української, України як національної держави не збудуємо. Водночас належне знання англійської забезпечить нам спілкування зі світом, а не між собою. Саме переломові історичні події є найвищою пробою нації, щоб захистити та утвердити питомі цінності і набути чужого досвіду не коштом уневажнення та применшення свого. І мова в ці доленосні історичні періоди відіграє провідну і визначальну ролю. Саме час максимально розширювати простір української мови як знаку нашої тожсамости, бо винятково українська мова гарантує нам нашу неповторність і суб'єктність у світі.

Алла Горська 2015 – Алла Горська. Душа українського шістдесятництва. Упорядник Людмила Огнєва. Київ: Смолоскип, 2015. 708 с.

Кабмін вивчає, е-ресурс – Кабмін вивчає можливість застосування в Україні досвіду "офіційної багатомовності". Доступ: https://espreso.tv/kabmin-vivchae-mozhlivist-zastosuvannya-v-ukraini-dosvidu-ofitsiynoi-bagatomovnosti-nardep-knyazhitskiy (дата звернення 23.10.2022); Англійська може стати, е-ресурс – Англійська може стати в Україні мовою ділового спілкування – Шмигаль. Доступ: https://kievvlast.com.ua/news/anglijska-mozhe-stati-v-ukraini-movoyu-dilovogo-spilkuvannyashmigal?noredirect=true (дата звернення 23.10.2022).

Фаріон 2019 – Фаріон І. Законодавче поле української мови: колоніяльна, ліберально-гібридна і національна мовні моделі (1989-2019 рр.) / З. Й. Куньч, І. Д. Фаріон, О. Р. Микитюк, Л. В. Харчук, Г. П. Городиловська. Українська реальність крізь призму терміна. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019, с. 47-93.

Гриценко, youtube – Гриценко Павло. Звернення до прем'єр міністра України. Доступ: https://www.youtube.com/watch?v=8B05rl7AIgA (дата звернення 23.10.2022)

Лещенко, е-ресурс – Лещенко Леся. В Україні хочуть надати особливого статусу англійській мові і зробити обов'язковою в деяких сферах. Доступ: https://www.unian.ua/society/u-kabmini-rozrobili-zakonoproekt-pro-vstanovlennya-osoblivogo-statusu-angliyskoji-movi-v-ukrajini-novini-ukrajini-11938539.html (дата звернення 12.08.2022).

Викладачів зобов'яжуть, е-ресурс – Викладачів зобов'яжуть володіти англійською мовою. Доступ: https://osvita.ua/vnz/87182/ (дата звернення 12. 09.2022).

Данілов, е-ресурс – Данілов назвав знання англійської мови запорукою незалежності України. Доступ: https://gordonua.com/ukr/news/politics/danilov-nazvav-znannja-anglijskoji-movi-zaporukoju-nezalezhnosti-ukrajini-1543164.html (дата звернення 23.10.2022).

Самойлова, е-ресурс – Тетяна Самойлова. Рік тому секретар РНБО Олексій Данілов сказав, що треба переходити на латиницю. Що він думає про це зараз? Доступ: https://informator.ua/uk/rik-tomu-sekretar-snbo-oleksiy-danilov-skazav-shcho-treba-perehoditi-na-latinicyu-shcho-vin-dumaye-pro-ce-zaraz (дата звернення 23.10.2022).

Російської нарешті не буде, е-ресурс – Російської нарешті не буде: державний телеканал FreeДом перейде на іншу мову. Доступ: https://24tv.ua/telekanal-freedom-pereyde-inshu-movu-danilov-zayaviv-shho-rosiyska_n2182512 (дата звернення 23.10.2022).

Скрипник 1974 – Микола Скрипник. Статті й промови. Упорядкував Іван Кошелівець. Мюнхен: Сучасність, 1974. 268 с.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.