ІВАН КЛИМІВ: ФАНАТИК ІДЕЇ та БОРЕЦЬ-ОРГАНІЗАТОР (з нагоди 80-річчя УПА)
Людина, яка не вірить в Бога, уподібнюється до звірини.
Іван Климів.
Крайовий провідник ОУН (б) на Північно-Західних українських землях. Псевда: Мармаш, Легенда, Євген Легенда. Міністр політичної координації Українського державного правління у Львові 1941 р. Генерал-політвиховник УПА. Лицар Золотого Хреста Заслуги. Закатований німецькими нацистами у Львові, у тюрмі на Лонцького, 4 грудня 1942 року.
Усього 33 роки життєвого шляху.
Під першим псевдом Мармаш відомий його брат-оунівець, якого закатували поляки. Взяв псевдо Легенда, коли його розконспірували. За життя він справді став Легендою. Ярослав Стецько Івана Климова та Дмитра Мирона-Орлика назвав "блискучими політичними, ідеологічними, організаційними талантами" (Стецько Я. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державности України. Львів, 2019, с. 58).
Народився 29 жовтня 1909 року в с. Сілець (Сокал. р-ну Львів. обл.). Виховувався в багатодітній заможній сім'ї. Батько – сільський війт і свідомий українець. У родині було шестеро дітей: четверо синів і дві донечки. Закінчив Сокальську гімназію (1929). Належав до Пласту. Навчався у Львівському університеті на правничому факультеті. Вчився на відмінно, дивуючи феноменальною пам'яттю та невластивою для свого віку глибиною мислення, революційністю ідей та широтою зв'язків, що потім сповна виявилося в його політичній діяльності: "Легенда був людиною небувалої пам'яти. Він мав у голові назви всіх районів Волині та Галичини, псевдоніми і правдиві прізвища, починаючи від повітових, закінчуючи обласними, і клички до них. Крім того, він особисто утримував зв'язки з поважними громадянами, які не були членами ОУН, у тому числі із священиками" (Степан Мудрик-Мечник. Доступ: https://www.veterano.com.ua/images/news/2016-09-27/Scout-OUN-UPA.pdf – далі М.-М.). Серед тих поважних громадян митрополит Андрей Шептицький, православний владика Полікарп, Дмитро Донцов та ин.
1929 вступив до ОУН. Був окружним провідником Сокальщини, співорганізатором мережі ОУН на Волині. 1930 року під час акцій пацифікації в його рідному селі Сільці його, закатованого, поляки кинули до криниці. Не було меж здивуванню односельців, коли він за два дні, ледь живий, вже ніс передачу до тюрми для своїх побратимів. Як вибрався з криниці – розповідати не хотів (зі спогадів друга В. Стефанишина. Доступ: file:///C:/Users/User/Documents/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8.html).
Був організатором розбудови підпільної мережі ОУН і підготовки до повстання проти радянської влади в передвоєнний час: "Цілими ночами він був у дорозі, то в одній окрузі, то в другій. Дрогобицька область, Львівська область, Волинь – він зміняв місця свого постою з блискавичною швидкістю. В ОУН він був дійсною легендою. Він мав підібраних добрих членів ОУН. Вони були міцно загартовані і на його слово, не вагаючись, ішли на кожний ризик..." (Степан Мудрик-Мечник, зв'язковий між Іваном Климовим та Степаном Бандерою – М.-М.).
З огляду на постійну загрозу знищення оунівців, розробив план подвійної мережі ОУН, що забезпечило її безперебійну дію: "На той час Легенда почав опрацьовувати плян подвійної сітки ОУН. На випадок провалу однієї, автоматично мала вступити в дію друга ˂...˃ Він намагався все передбачити й запобігти кожному нежданому випадкові. В запасі в нього був завжди певний контингент людей, які могли б заступити на провідних постах тих, хто вибув з якихось причин. Розбудована Легендою сітка мала найдосконаліші форми. Тим то вона лишилася чинною рушійною силою й надалі, коли одного окупанта замінив другий, а тоді прийшов на зміну знову перший" (М.-М.).
Арешти
У травні 1932 році його заарештували за протипольську промову, вислідом чого став вирок львівського суду: шість місяців тюремного ув'язнення. Із серпня 1935 року до січня 1936 року він відбував ув'язнення в польському концтаборі Береза Картузька.
1937 року на процесі над 42-ма студентами в Луцьку знову арештований за належність до ОУН, зокрема за розбудову націоналістичних осередків, і засуджений на 10 років тюрми. Який він був у цій повсякчас загроженій реальності?
"Я часто бував близько Легенди, не раз перебував з ним поруч цілими днями й ночами. Він не мав жодних лихих звичок, не вживав жодного алькоголю, не курив і ніколи не говорив про свої особисті пляни, бо просто-напросто їх не мав, а жив тільки для української визвольної справи. Завдяки його наполегливості, в кожній найменшій місцевості була створена станиця ОУН. Мережею ОУН було вкрито всю Волинь і Галичину" (М.-М.).
У камері писав лекції на історичні та ідеологічні теми зернятком олівця на цигарковому папері. Передавав побратимам. Під час прогулянок перевіряв прочитане запитаннями. Дуже добре знав Біблію. Сипав цитатами зі Св. Письма.
Друга світова війна: 1939-1942 рр.
З початком війни виходить на волю і організовує націоналістичну боротьбу вже в умовах совєцької окупації, з докором звертаючись до земляків: "Досі ви воювали за Польщу, яка нас запроторила до тюрем і концентраційного табору в Березі Картузькій. Тепер на чергу приходить ще гірший московський окупант, який у тяжку колгоспну неволю хоче затягнути весь наш нарід. Вислужники Москви вже тепер наважилися в місті робити свої порядки. Нам потрібно поставити в місті свою рідну владу, яка стоятиме на сторожі української національної справи. Йдіть із нами й разом заведемо порядок у місті" (М.-М.).
10 лютого 1940 р. на нараді революційного крила ОУН, на якій було проголошено створення Революційного проводу, підтримав С. Бандеру: "З Революційним Проводом і з провідником Степаном Бандерою Легенда перебував у найтіснішому контакті, й між ними існувало повне довір'я" (зв'язковим між Іваном Климовим та Степаном Бандерою Степан Мудрик-Мечник)
Учасник військових старшинських курсів ОУН ім. Є. Коновальця в Кракові. У 1940 р. очолив крайовий провід на Північно-Західних Українських Землях, зокрема провідник крайового проводу ОУН у Львові, а з грудня 1940 року очолив крайовий провід ОУН на Волині. Через Юрія Стефаника налагодив тісні взаємини з наддніпрянськими українцями: "Більшовики полювали за ним з великим завзяттям. Його рідне село було обставлене спеціяльними сексотами. Під ту пору терор НКВД взагалі набирав на силі. Дії ОУН непокоїли ворога, і в загальній тривожній передвоєнній атмосфері це була та сила, яка являла собою для окупанта головну небезпеку...." (М.-М.).
З 1941 р. – член Проводу ОУН (б). Бере найактивнішу участь у відновленні Акта Незалежности Української Держави 30 червня 1941 року і стає міністром політичної координації в Українському Державному Правлінні Ярослава Стецька.
З нагоди 130 річниці уродин Маркіяна Шашкевича 1941 року виступив на Білій горі з блискучою промовою: "Українська земля належить тільки українському народові. Від віків боронили наші предки рідну землю і ми ніколи не посоромимо їх. Будемо бити кожного займанця, який посміє простягати руки до України. Будемо бити аж до остаточної перемоги...
Живемо в тяжкий час для України, й на нас лежить велика відповідальність за долю Батьківщини. Нас кличе Україна до зброї, і ніхто від того не сміє ухилитися. Тих, що прислуговуються ворогові, будемо безпощадно нищити разом з їхніми хлібодавцями. Пам'ятайте, що України самостійної нам ніхто не дасть, ми можемо тільки самі здобути волю України..." (М.-М.).
Відразу, після нападу Німеччини на СРСР, організовує перші зачатки УПА, а саме 1 липня 1941 року проголошує себе Начальним командантом Української національної революційної армії (УНРА) , що на серпень того року нараховувала 3-4 тисячі осіб приблизно в 15-х населених пунктах Західної України. Володів масштабністю проєктів і мислення: "...Легенда мав великий розмах. То був непересічний революційний лідер ˂...˃ Він умів захопити народ ˂...˃. Його порив був такий грандіозний – захопити ідеєю всіх" (Степан Галамай, за: Стецько, с. 377).
Після відмови нацистів визнати незалежність України й арешту лідерів ОУН частини УНРА переформовано в загони Української народної міліції.
Бере участь в І конференції ОУН (б) наприкінці вересня – на початку жовтня 1941 р., де постановлено перехід у підпілля. Ще задовго до німецького краху у війні передбачив німецьку поразку і тривалу війну з Москвою, що свідчило про стратегічність та пророчість його мислення.
Арешт і загибель
На початку грудня 1942 року у Львові військова референтура ОУН відзвітувала Проводу за проведену роботу з підготовки формування військових сил.
Як наслідок – 4 грудня нацисти провели широкомасштабну облаву, схопивши 18 оунівців, переважно працівників військової, пропагандистської і організаційної референтур Проводу, серед них 3-х членів Проводу ОУН (б): Івана Климіва ("Легенда"), Ярослава Старуха ("Синій", "Стяг"), Дмитра Грицая ("Дуб", "Перебийніс").
Івана Климова (як і Ярослава Старуха) в тюрмі на Лонцького у Львові персонально катував спеціяліст гестапо з ОУН Віллі Вірзінґ.
Член ОУН (б) Степан Семенюк згадував, що на першій і останній очній ставці з "Легендою" бачив його всього в синяках, дуже побитого. Він ледве говорив, але мав рішучий погляд, що ніби промовляв: убий, не здамся!
Жодної інформації з Климова гестапівці не витягли. Його останні слова: "Я вже вам сказав, що називаюся Климів-Легенда і нічого більше не скажу. Ви, бандити, окупували Україну і грабуєте – тому з вами говорити не буду".
Після цього Вірзінґ разом зі своїми підручними накинулися на нього і забили до смерти. Тюремний лікар Бодек свідчив: "Івана Климова вчора на допиті так сильно побили, що його в коці винесли на коридор, і коли мене покликали до нього, Климів уже не жив... Умер по-геройському" (М, -М.).
Посмертно, 14 жовтня 1952 року, Головне Командування УПА відзначило Івана Климова як першого організатора і політвиховника відділів Української Повстанської Армії, підвищивши його до рангу генерала-політвиховника УПА. Нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.
11 липня 1992 р. у рідному селі Сельці поставили пам'ятник Іванові Климову, а згодом назвали його іменем вулицю. Історія – це те. Що завжди. Незасвоєний урок історії спричинився до нових катувань українців сьогодні.
Більше: див. програму "Ген українців". Доступ: https://www.youtube.com/watch?v=G5osHeBim-E%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
