Селищний голова в ''норковій'' шубі й з годинником за 54 тисячі пояснив Павленку, чому немає грошей на музшколу
Юрій Павленко, як і обіцяв проти Нового року, приїхав у селище Коцюбинське, щоб на власні очі побачити, чи дійсно місцева влада настільки зухвала, що порушує права дітей на освіту. Все це відбувається в рік дитячої творчості, оголошений президентом. Та ще й за кілька кілометрів від столиці.
На сайті Уповноваженого Президента з прав дитини йдеться: "У рамках поїздки відбудеться зустріч Юрія Павленка з місцевою владою та батьками учнів школи".
Місцева влада так злякалась, що почала телефонувати батькам й розпочала зачистку "неблагонадійних".
"Мені зателефонували і сказали, щоб я не приходила й інші не йшли. Що не треба батьків, що будуть суто нецікаві офіційні фінансові питання, а ми там зайві. Тепер зрозуміло, що вони в своєму потемкінському селі не хочуть, щоб люди донесли до представника Президента правду про їхнє горе-врядування й про те, що вони і ліс розкрадають, і бюджет. Вже добрались до найбільш святого – до наших дітей. А так все позабирали, заводи, ресурси, ліс – все їхнє," – говорить коцюбинчанка Оксана.
Активістці Олені, яка збирала підписи під зверненням до чиновників теж давали ЦУ.
"Мені телефонувала директорка школи, каже, нащо ви батьків збираєте. Нікого кликати не треба. Вас не пустять нікуди. Будуть розглядати суто фінансові питання. Не приходьте. Далі ми були в музичній школі. Там мені директорка сказала вже особисто, що треба від громади лише двоє батьків. Там все буде по списку, щоб люди не заважали."
Є старий радянський анекдот про відвідування школи, де навчався Вовочка, Михалом Сергійовичем Горбачовим.
Вчителька просила Вовочку в школу не приходити, аби він йому зайвого не сказав. Вовочка не послухався, бо було йому вдома сумно без друзів, прийшов в школу і побачив, як Михайло Сергійович питає хлопчика:
- Кто твой отец?
- Ви, Михал Сергеевич!
- Кто твоя мать?
- Родина, Михал Сергеевич!
- Кем хочешь стать?
- Космонавтом!
- Неси документы – подпишу!
Далі запитує дівчинку, однокласницю Вовочки:
- Кто твой отец?
- Ви, Михал Сергеевич!
- Кто твоя мать?
- Родина, Михал Сергеевич!
- Кем хочешь стать?
- Прачкой!
- Неси документы – подпишу!
Вовочка вибіг до Горбачова. Той і його запитав:
- Кто твой отец?
- Ви, Михал Сергеевич!
- Кто твоя мать?
- Родина, Михал Сергеевич!
- Кем хочешь стать?
- Беспризорником!
- Почему?
- А нахYR мне такие родители?
Попри намагання місцевої влади ізолювати громаду від високопосадовця, мами все ж прийшли на зустріч. Прес-секретар уповноваженого з прав дитини Олена Розвадовська запевнила, що пройдуть всі, що б там місцева влада не вигадувала.
Селищний голова зустрів Павленка в "норковій" шубі і з годинником Zenith за понад півсотні тисяч гривень. (Довідково в декларації Садовського загальна сума сукупного доходу, гривні, у т.ч. (декларанта) – 129 749 грн., членів сім'ї – 96 400 грн.)
Павленко запитує місцевого урядника:
"Чому селищна рада вирішила свої фінансові питання за рахунок дітей? А як щодо грошової оцінки землі? Кого можна найлегше образити? Дітей? Майбутнє школи від нас залежить. Нечесне рішення прийняла селищна рада в минулому році. По-перше двічі підняли ціну за навчання, а по-друге зменшили кількість дітей, що можуть навчатись, це при тому, що охочих 3 діток на 1 місце."
"Те, що в селищній раді більшість "Партії регіонів" – це окремий "подарунок" почесному голові партії (Януковичу – прим. авт.). Президент оголосив про те, що 2013 рік – це рік дитячої творчості. Я до Вас звертаюся, зберіть комісію, зробіть розширене засідання комісії бюджетної й з питань освіти. Це питання треба негайно вирішити. Звертаюсь до депутатського корпусу – підтримайте ідею Президента. Якщо треба буде, я готовий говорити з керівництвом області щодо фінансування закупівлі нових інструментів," – додає уповноважений президента з прав дітей.
Це не перший раз, коли Вадим Іванович Садовський член "Партії Регіонів" підставляє слово президента.
(Янукович каже, що Біличанський ліс не дасть дерибанити й він буде Національним парком, а Селищний голова з депутатським корпусом роздаєcотні гектарів національного рекреаційного ресурсу міфічним кооперативам).
"Криза прийшла в Коцюбинське в 2006 році, як мене обрали," – сказав правду, селищний голова Вадим Садовський.
Окрім Павленка й місцевої влади, на зустріч приїхали й помічники новообраного народного депутата Вячеслава Кутового, які пояснили місцевій владі, звідки треба брати гроші.
"Потрібно розуміти, що в Коцюбинському не робили нову грошову оцінку землі вже 10 років. А мають робити кожні 7 років. Відповідно, зараз грошова оцінка землі в селищі на рівні 30 гривень, для порівняння в Ірпені це 150 гривень. Хто буде відповідати за те, що селищний бюджет вже мінімум три роки недоотримує кошти з цього джерела надходжень?" – запитує помічник народного депутата Олексій Туровський.
"От бачите, ми невеликі спеціалісти, які тут зібрались робочою групою, сіли й знайшли кошти, щоб взагалі вдвічі збільшити кількість учнів музичної школи. Я хочу, щоб приклад Коцюбинського став показовим для місцевої влади в інших регіонах. 20 лютого ми маємо зустрітися з селищним головою в Адміністрації Президента щодо цього питання. Цей рік був оголошений роком творчості й ми маємо розуміти, які системно нові рішення потрібно прийняти, щоб забезпечити місцеві бюджети. Ми маємо забезпечити всіх дітей, що бажають додатково навчатись у гуртках та секціях цією можливістю," – говорить Павленко.
Батьки хотіли розповісти чиновникам про методи, якими в Коцюбинському тримають бюджет на плаву за рахунок прав їхніх дітей:
"У нас вчителів музшколи за свій рахунок відправили у відпустку."
На цю репліку директорка музичної школи Мая Неголюк рішуче прошепотіла мамі:
"Альона, це уже не ваше дєло".
"Так і в дитсадках відправили за свій рахунок вихователів," – не вгавали небажані гості на зустрічі – активні батьки.
Їм пояснили пошепки, що і це не їхня справа.
Так дивно, батьки платять податки і сплачують за навчання в музшколі чи дитсадку, треба йти на роботу, щоб заробляти гроші й платити державі податки й годувати сім'ю, а те, що дітей нема на кого лишити, чи вони не будуть навчатися в муз школі – не їхня справа.
"За що я люблю українських чиновників, вдома ви прекрасні мами, а на роботі ми приходимо і стаємо якимbсь нелюдами," – говорить Павленко.
Що найбільш показове, це те, що коли в селище їхав одіозний Петро Мельник, то на сайті селищної ради аж кишіло повідомленнями про візит чиновника та його звитяги.
Але Коцюбинська Республіка вкторе доводить, що тут діють свої закони. На сайті селищної ради про візит Павленка ані слова. Пост-фактум теж нічого про суть самого візиту. Там один позитив про Мельника і відкриття для дітей озера непридатного для купання.
Що таке для них Адміністрація Президента, ініціативи гаранта? Хто такий Павленко?
Нашому кореспонденту селищний голова заявив, що про візит Павленка дізнався з мого блогу, а не з офіційних джерел.
Якщо сайт Адміністрації Президента, де написано про візит в їхній населений пункт не читати, то про яке втілення року дитячої творчості чи оголошення лісу Національним парком ми можемо говорити в державі? Такий рівень місцевих керманичів.
Наостанок, Юрій Павленко, якому Садовський, мабуть, сказав, що в променях доброти й слави вони не купаються й про селище в ЗМІ йде один негатив, Уповноважений з прав дитини попросив мене написати щось хороше про селище. Це почула одна з мам:
"Скажіть що – ми напишем. Про Вас – напишем, а про них нема що писати. Підземного переходу через залізничне полотно немає. Надземний аварійний з коляскою не заїдеш. У нас гинуть діти на колії. Дороги не чистять так, що боїшся впасти, ліс дерибанять собі й своїм родичам ганебно і відкрито, дах в школі тече, в музичній школі не будуть набирати дітей цього року. Суцільний позитив за такого врядування."
Уповноважений з прав дитини наприкінці пообіцяв допомогти й написати відповідне звернення щодо підземного переходу.
Сьогодні про селище Коцюбинське всі читають позитивну новину, бо рідко в якому селищі чиновник носить на руці півсотні тисяч гривень.
Спитє жители Багдада. В Багдаде все спокойно.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
