Полювання на антикорупціонерів: як я купила квартиру по 59$ за м2

Сама була шокована, коли дізналася, що так мені поталанило:)

У моїй декларації, оприлюдненій на сайті НАЗК, наразі зазначено, що 31 грудня я купила квартиру в Коцюбинському за суму, яка дійсно для грудня 2017 року є мізерною. Маю пояснити: квартиру, про яку йдеться, я придбала 12 років тому, а на сайті НАЗК під час подання декларації стався збій. Це відбулося через те, що сайт НАЗК, на жаль, не досконалий: якщо з якихось причин не зберігається внесена власноруч дата набуття права власності, то система АВТОМАТИЧНО проставляє останній день року декларування.

Так сталося не лише в моєму випадку, а й в сотнях інших випадків. Google в поміч.

"Сенсацію" про мою нібито новеньку дешевеньку нерухомість "під ялинку" швидко поширили ірпінські "зливні бачки", а також передрукували кілька загальнонаціональних видань. Якби журналісти мали на меті справді висвітлити це питання і докопатися до істини, то будь-який неупереджений фахівець шукав би мене для того, щоби взяти коментар і отримати роз'яснення на сенсаційну тему. А знайти мене дуже легко: і телефон, і e-mail, і навіть домашня адреса є в інтернеті. Якщо і так важко – то завжди можна звернутись за офіційними контактами Громадського руху ЧЕСНО, вказаними на сайті.

Але мої роз'яснення не цікавили ресурси Приірпіння, які контролюються мером Ірпеня Володимиром Карплюком – дерибанником Біличанського лісу, з яким я воюю не один рік за збереження зелених легенів Київщини (і про це всім в регіоні відомо). Саме з його подачу зараз у Коцюбинському відбувся незаконний переворот влади.

Нема проблем з тим, щоби декларувати свої статки і майно. Це я пояснювала всім – і депутатам, і активістам. Саме тому я публічно оприлюднила свою декларацію за 2014 рік у 2015 році, коли вирішила після Революції Гідності і 10 років роботи на загальнонаціональному телеканалі перейти й допомагати громадському сектору своїми знаннями.

Тоді закон не зобов'язував оприлюднювати дані про майно ані депутатів, ані антикорупціонерів. Я це зробила добровільно.

Громадський сектор розумів: декларацій боятися не варто. Варто боятися лише того, що корумповані політики використають ці декларації для розправи над активістами.

На відміну від активістів, у політиків є свої ресурси. Відповідно, удар по репутації вони зможуть завдати значний.

Зрештою, якщо не пошкодувати кілька десятків гривень, то можна все перевірити в єдиному реєстрі власників нерухомості.

Але найгірше те, що "зливні бачки" Приірпіння прекрасно розуміли, що це квартира, де я живу більше десяти років, і що на сайті НАЗК стався збій.

Отже, коли я купила квартиру?

Інвестиційний договір був підписаний у 2005 році. Право власності набуте в 2007 році. Квартиру по вулиці Меблевій я купувала фактично на етапі початку будівництва і була інвестором. Зрозуміло, що курс долара був абсолютно інший, ніж зараз. Тобто квартира обійшлася майже в 45 000 $.

Ті, хто звинувачує мене в мінімізації податків – помиляються. Я попросила компанію, в якої придбала цю квартиру понад 10 років тому, надати мені підтвердження, яку ж я насправді суму внесла на рахунок цілком офіційно.



Для 2005 року і для тогочасного курсу долара це цілком нормальна сума для житла передмісті, яке будувалося з нуля.

Меншу суму в декларації я вказала помилково, орієнтуючись на акт прийому-передачі, де була вказана оціночна номінальна ціна, а не реальна сума оплати. Це мені пояснили працівники фірми, що зводила будинок, які теж оселилися в цьому ж будинку, що і допомогли мені розібратися з документами через 12 років після укладання договору. Сам договір я наразі знайти не можу, бо пройшло багато часу, тому довелось писати компанії офіційний запит із проханням вказати точну суму, яку я частинами вносила в якості оплати за квартиру.

Мої сусіди, які теж були інвесторами і купували квартиру в забудовника, підтверджують, що я дійсно тут проживаю досить давно.



Хто і чому почав розганяти фейк навіть після того, як я надала докази?

Окрім сайтів, які контролюють політики Приірпіння, до процесу інформаційного цькування долучилися представники Радикальної партії, зокрема й народні депутати. Чого б це раптом "радикали" взялися за мене? Таке відбувається лише в тому випадку, коли є "взаємна любов" між активістом і політиками.

У випадку з радикалами у нас вона є. Якщо по цей бік лісу, де я живу, я воюю з двічі підозрюваним мером Ірпеня Карплюком,то по інший бік лісу підтримую мою колегу Віту Думанську, яка воює за ліс і за озеро, на яке накинули оком радикали з їхнім ГО "Біличанський рибалка".



Тому абсолютно закономірно, що мене з любов'ю поливали зразу з двох партійних гі...мінометів – "Нових облич" і Радикальної партії.

Чим же тоді те, що робить Рух ЧЕСНО, відрізняється від того, що зробили в ЗМІ та Facebook деякі політики?

Мені кажуть: а що ви хотіли! Як ви про політиків – то можна, а як вони про вас – то не можна?!

Різниця є. І навіть не в тому, що політики мають доступ до бюджетних коштів, а антикорупціонери – ні.

Ми маємо методологію аналізу е-декларацій, про яку пишемо публічно. Із 1 квітня в рамках кампанії "Стеж за грошима" ми інформуємо винятково про те, хто подав декларації, а хто не подав. Тобто констатуємо факт, хто порушив закон, і все одно беремо у чиновників коментарі, щоби довідатися, що стало причиною – проблеми з сайтом НАЗК, забудькуватість чи небажання декларуватися.

Лише після 7 квітня Рух ЧЕСНО починає аналізувати зміст декларацій, оскільки закон дає декларанту 7 днів з моменту крайнього терміну подачі декларації на те, щоби у разі помилки внести виправлену інформацію.

І найголовніше: перед тим, як публікувати наш аналіз, ми намагаємося взяти у декларанта коментар. Якщо не виходить в самого депутата чи мера – тоді в прес-служби або голови фракції.

Так було і тоді, коли ми знайшли в декларації депутата Ірпінської міської ради від Нових облич 586 квартир у декларації сукупною площею більше, ніж стадіон у НСК "Олімпійський".



Представники партії мера Ірпеня б'ють рекорди за кількістю квартир в декларації, і ми намагаємось дізнатись про джерело коштів на майно у самих декларантів.

Останнє і найважливіше: Рух ЧЕСНО – це не боти, не роботи, а живі люди, які можуть допустити помилку. Ми завжди публічно визнаємо власні помилки в разі, якщо декларант чи наші читачі вказали нам на неточність у статті і змогли це довести документально.

Які ризики несе декларування для антикорупціонерів?

Банальна системна помилка сайту НАЗК – і #зрада понеслась соцмережами. Політики та їхні ЗМІ не будуть дотримуватися якихось стандартів чи методології. У них головне завдання – зробити так, щоб дискредитувати антикорупціонерів в очах суспільства. Мовляв – дивіться, вони такі ж, як і ми. У громадського сектору доступ до ЗМІ значно менший. Та й кого цікавитиме те, що в системі НАЗК сталася помилка?

Ми спостерігали за тим, як розганяли цю зраду в Facebook. І на це купилася не одна людина. Хтось робив це несвідомо. А хтось свідомо і просто нищив коментарі чеснівців і банив мешканців селища, які намагалися пояснити, що у своїй квартирі на вулиці Меблевій я живу більше 10 років.

Те, що видалялися коментарі і банилися люди, які намагалися роз'яснити ситуацію, свідчить, що після 1 квітня всі механізми ботів, тролеферм і фейкометів були направлені на активістів-мішені.

Але те, що хтось вчасно помітив збій у моїй декларації на сайті НАЗК, мені дуже допомогло. Я маю 7 днів на те, щоб виправити інформацію. І обов'язково це зроблю. Сподіваюся, що система НАЗК не дасть збій цього разу.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.