22 січня 2020, 12:57

Міністерство розвитку громад ігнорує волю громади Коцюбинського й інфраструктурну доцільність

У Мінрегіонбуді розглядають перспективний план Київської області.

Якщо подивитися на цей план, то можна побачити, що Коцюбинське там значиться окремою громадою.



Саме таку нарізку громад обговорювали на нараді в Міністерстві 21 січня 2020 року. Звісно, тішить, що Коцюбинське не бачать у складі Ірпінської ОТГ. Коли після псевдогромадських слухань селище намагалися приєднати до Ірпеня, то навіть у Верховному Суді ми довели, що нема ані спільної межі в Коцюбинського з Ірпенем, ані волі громади на такий безглуздий з точки зору розвитку інфраструктури крок.

Мешканці селища виступають за приєднання до Києва. Про це свідчать результати громадських слухань (поіменне голосування довело – 61% "за") та результати соцопитувань. Київ вже відголосував за те, аби парламент розглянув це питання. Відповідне звернення відголосувала і облрада.

Чому треба приєднати селище до столиці:

- Є воля громади – політики мають її виконувати

- Це світова практика, коли анклави входять в межі ексклавів

- Інфраструктурні мережі селища (опалення, водопостачання) – вже значною мірою продовження мереж столиці

- Люди хочуть комунальний транспорт і мати окремі маршрути до Сирця, Святошино (область дає маршрути лише до Академу і проїзд оплачується за міжміським кілометражем, а в Києві можна мати комунальний транспорт і проїзні)

- До Коцюбинського ведуть дві дороги (вул.Робітнича у підпорядкуванні Києва,а друга Пономарьова – обласна. Ані Києву не цікаво ремонтувати вулицю Робітничу, якою їздять перважко коцюбинці, ані області кидати через столицю техніку на кількасот метрів Пономарьова)

- Мешканці хочуть отримати картку киянина, кіоски з соцхлібом

- Вчителі і медики хочуть доходи на рівні працівників медичної та освітньої сфери в столиці

Є ще низка причин, про які ми вже втомилися говорити.

Мінрегіон має формувати самостійну громаду тоді, коли вона є спроможною. Спроможніть визначається можливістю громади утримувати свою освіту, медицину, транспорту і комунальну інфраструктури. Цікаво подивитися прості і нехитрі підрахунки "спроможності" в Коцюбинському.

Коцюбинське – це спальний мікрорайон Києва, де люди їздять на роботу в столицю і там залишають податки. Тут нема бюджетотворчих підприємств, як в Гостомелі. А треба утримувати амбулаторію, два садки, школу, ліцей, бібліотеку, Будинок культури і відродити стаціонар, який торік закрили, бо його не тягнув навіть бюджет Ірпеня.

"Як член бюджетної комісії маю в цій ситуації проінформувати профільне міністерство, що у нас бюджет в слеищі – 20 млн на рік. 12 млн треба, щоб утримувати амбулаторію, два садки, школу і ліцей та інші заклади. І ще треба кілька мільйонів на те, щоб функціонувала Коцюбинська рада – зарплати апарату. Для розуміння в 2019 році закладали 4 млн. Відповідно, хочу зрозуміти, де вбачають резерви для розвитку – побудови й ремонту доріг, заміни водогону, мереж та інших потрібних громаді речей. Ми платимо податки в Київ, тому цілком закономірно, що люди хочуть бачити, як їхні податки запрацюють в Коцюбинському", – зазначає депутатка Наталія Пилипенко.

Для розуміння в Коцюбинському вже понад 20 000 населення при такому мізерному бюджеті. У Гостомелі, де створюють свою окрему громаду, з того, що Коцюбинське отримає статус окремої громади дивуються.

"Та ви що? Коцюбинське окрема громада? Як це так вийшло? Там є ціла методика, яка має враховувати спроможність громади. У нас є підприємства, які формують бюджет Гостомеля. Річний бюджет Гостомеля 58 млн. Це при тому що зареєстрованого населення у нас 16 000, а загалом до 20 000 десь в населеному пункті проживає. Дуже цікаво подивитися розрахунки, як вони рахували, що Коцюбинське саме себе зможе забезпечити. У нашій ОТГ вже входять Горенка, Озера і Мощун. І в цих громадах бюджет точно більший, ніж в Коцюбинського. З точки зору розвитку громади Коцюбинського – треба приєднуватися до Києва", – каже депутат Гостомельської ради Юрій Марчук.

У чому зараз проблема? В тому, що ніяк не можуть розглянути законопроект "Про столицю", де можна було б виписати, як громади можуть приєднуватися до Києва. Ще відповідні зміни треба внести в Земельний кодекс. Такі правки подавав на наше прохання нардеп від нашого округу Олександр Горобець. Але законопроект буксує, бо немає ще фінального бачення, яким має бути цей законопроект.

Але поки буксує законопроект про столицю – не може зупинитися реформа децентралізації. Кабмін, який, як і нардепи, є суб'єктом законодавчої ініціативи, саме зараз має подавати на парламент своє бачення необхідних змін до закону. Коцюбинське не одне. Є ще Славутич та інші громади, про які говорить батько і мати децентралізації Юрій Ганущак.



Так тоді виконавча влада країни і законотворці, зокрема комітет з питань містобудування, мають чимшвидше виписувати потрібні зміни і голосували. Тут вже не може бути відмовок, як в попередній каденції парламенту, мовляв, коаліція на папері, а реально голосів нема.

Зараз голоси є, є бажання зробити реформу децентралізації. Є експерти, які кажуть, що і як слід зробити, щоб з точки зору доцільності розвитку інфраструктури це рішення було виправданим.

Учасники наради мене повідомили, що на ній Коцюбинське представляв самопроголошений голова селища Сергій Даніш (партія екс-мера Ірпеня "Нові обличчя"). І вони пообіцяли принести документи, які підтвердять, що нібито Коцюбинське з Ірпенем має спільну межу. Ну, вони вже показували такі документи в суді і програли навіть Верховний Суд.

Даніш брав участь у громадських слуханнях Ірпеня разом з Володимиром Карплюком, як мешканець Ірпеня щодо скандального генплану міста, де по генплану намалювали морський порт!!! Так от, чи мешканець Ірпеня, за якого голосувало десь півсотні людей як за депутата Коцюбинського і який проголосився головою в результаті п'ятого перевороту, може бути єдиним представником громади Коцюбинського і лобіювати, що логічно, політичні інтереси Ірпеня, а не інтереси розвитку селища Коцюбинське?

Тому ми публічно звертаємося до представників Мінрегіонбуду та КОДА включити представників громади до робочої групи (робочих груп, якщо їх кілька), щоб представники громади могли апелювати під час нарад і надавати свої аргументи. Наша позиція незмінна: законотворці і виконавча гілка держави мать співпрацювати так, щоб децентралізація була успішно проведеною реформою, а не недопроцесом, який треба буде завершувати вже в наступному політичному циклі.



До 1 лютого ОДА та Міністерство мають напрацювати рішення.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Верховний Суд. Чому у голови Кравченка відсутня медіагігієна і чому він демонструє неповагу до суду?

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко дав інтерв'ю "Судово-юридичній газеті". Перше питання, яке виникає: навіщо давати інтерв'ю виданню, чий Telegram-канал увійшов до кремлівської мережі за аналізом репостів, яка нищить бренд Верховного Суду та репутацію суддів? Нагадаю, що репости пов'язують цей канал з анонімним каналом "Под мантией"...

Науковий колабораціонізм. Кузнєцова видала наукову статтю в москві у 2022 році

У середу парламент мав розглянути законопроєкт спікера Руслана Стефанчука (6013) . За інформацією, яку вдалося отримати від нардепів, розгляд поки вдається перенести...

ЙР гатить по судовій гілці влади. Що мав би робити Верховний Суд і чому бездіє?

Низка телеграм каналів, зокрема канал адвоката не України Ростислава Кравця, знецінюють Верховний Суд як інституцію, доброчесних суддів та громадські організації, для яких судова реформа важлива...

Іменем Бабанли: як керівництво Верховного Суду протидіє фейкам?

В умовах екзистенційної війни критично важливо не просто зберегти державність у тому стані, в якому вона є, а й посилювати її. Тому міць судової гілки і судова реформа, яка має вибудувати довіру громадян до судів, важливі...

Забудовники тиснуть. Але мовчати ніхто не буде. Що ж вивідує ексмер Ірпеня Карплюк у ''Главкома''?

Редакція "Главкома" отримала від ексмера Ірпеня і забудовника Володимира Карплюка листа. Фігурант антикорупційних журналістських розслідувань цікавиться, чи платить мені "Главком" кошти за публікації і чи видання мені будь-коли платило кошти як фізособі чи підприємцю, чи є у мене журналістське посвідчення і т...

''Вікна можливостей'' для забудовників. Хто пропонує ринкову компенсацію за повернення роздерибанених ділянок?

Якщо місцева рада протиправно роздала ділянки лісу під забудову і прокуратура їх повертає громаді, то тим, хто отримав землю, мають сплатити з бюджету ринкову вартість такого майна...