Love is... Чому люди зібрали для нардепів гроші на футболки

Я живу в маленькому селищі Коцюбинське. Це анклав у місті Києві. Ми ведемо боротьбу з місцевими феодалами-забудовниками понад 10 років. Тут палять машини, тут тітушки б'ють людей, крадуть камери спостереження, ріжуть шини.

Коцюбинчани давно просять парламент приєднати нас до Києва. І соціологія, і громадські слухання доводять, що понад 60% хоче приєднатися до Києва і це логічно, бо Коцюбинське вкраплене в територію столиці й по суті вже в Києві. Це правильне інфраструктурне рішення в інтересах громади.

Зараз, під час реформи децентралізації, у нас з'явився реальний шанс. Ми робимо останні ривки і віримо, що політичну волю в інтересах громади сформувати можливо. І ми будемо боротися за те, щоб рішення було прийняте в інтересах громади.

Громада зібрала наразі понад 11 000 гривень на футболки для нардепів і деяких політиків до Дня Валентина. Гроші надходили переважно дрібними пожертвами – 30, 50, 100, 200 грн. Нам цієї суми вистачило десь на 30 з гаком футболок з написом "Love is... приєднати Коцюбинське до Києва".

У примітках люди писали: "для добрих справ", "для адвокаційних дій", "Коцюбинське-Київ".



Люди надсилають, хто скільки може. Якщо хтось хоче собі замовити таку футболку – макети за посиланням.



Сума збору рекордна для Коцюбинського. Коли перед слуханнями за приєднання до Києва робили самвидав для оповіщення громади люди зібрали десь понад 8 000 грн. Цю адвокаціну кампанію фінансують реальні мешканці селища, а не забудовники чи олігархи. Це видно з пожертв.

Я вирішила в першу чергу роздати футболки тим, хто вже так чи інакше допомагав нам у нашій боротьбі. Зараз частина футболок роздана, а частину ще розвозитимуть сьогодні і на наступному тижні. Було б неймовірно круто, якби нардепи одягнули їх в парламенті.

Ольга Червакова... Чі... Ти знаєш футболка буде на тебе мала, бо не влізуть твої крила.:)

Стільки, скільки ти робиш для громади – не зробив жодний політик. Ти б'єшся за Біличанський ліс, вигризала гроші на межу, ти була тут, коли ми стояли на вентелях і захищали тепло в оселях, ти кульгала на милиці до прокурора разом зі мною, щоб дізнатися, що відбувається зі справами по нашим політикам – махровим корупціонерам. Ти приїхала до громади святкувати свій день варення в Біличанському лісі і сказала всім друзям, що хто хоче вітати – можете їхати в Коцюбинське. Навіжена...

Я не знаю, чого нам так з тобою пощастило, а тобі не пощастило з нами. Мені дуже прикро, що ти зараз не нардеп. Ти була надпотужним законотворцем і інструментом, який діяв в інтересах людей. Ти залишаєшся гідним громадянином і вірним другом. Люблю тебе. Круто, що Норіс з нами!



Альона Шкрум. Пані Шкрум, коли в 2016 році я стояла в кулуарах парламенту після 4-ї безсонної ночі і нам треба було адвокатувати призначення позачергових виборів після перевороту влади в Коцюбинському, Ви кудись летіли повз мене. Газети чи самвидав роздавати в кулуарах не дозволяє охорона. А мені треба було роздати нардепам "Громаду Коцюбинського" з роз'ясненням, що відбувається, аби назбирати голоси за постанову. Ви за 5 хвилин до сесії рознесли все під куполом. Долучили Ігоря Луценка ще й скинули фото. Ви підтримували нашу громаду завжди. Громада має за честь Вам вручити футболку.



Сподіваюся перед посадкою на літак мій Меркурій встигне вручити футболку Олексію Гончаренко. Ми не знайомі по суті з Вами, але я була на підкомітеті, коли голосували за проект постанови про дострокові вибори Коцюбинської ради. Бракувало одного голосу. Ви виступили і просили голосувати й підтримати громаду і не дати роздерибанити бюджет. Ви знайшли вирішальний голос. Це був голос Олени Ледовських.

Для того, щоб познайомитися з Олександрою Устіновою треба було їхати в США. Устінова тоді ще не була нардепом, а була в Центрі протидії корупції. І поки ми гуляли вулицями далекого Вашингтону про що ми могли говорити? Про Приірпіння, Коцюбинське, Карплюка, Біличанський ліс, корупцію. А про що ще можна говорити у Вашингтоні? Ти одразу перейнялася нашими дерибанниками Біличанського лісу і зокрема фігурантом антикорупційних розслідувань Володимиром Карплюком. Навіть придумала для Карплюка спецформат "Ікони корупції".

Устінова билась і б'ється з коурпцією в нас в регіоні так, ніби вона тут живе. Дякую тобі, дружище за надійне плече.



Громада направила футболку і колезі Устінової – Андрію Осадчуку. Це колишній депутат Київради, який підтримував приєднання Коцюбинського і ми розраховуємо тепер на його підтримку в парламенті. Він теж прекрасно обізнаний про дії корупціного кубла в Приірпінні.

Аналогічно громада дякує Ярославу Юрчишину за підтримку. З темою Коцюбинського пан Юрчишин знайомий давно. Ще на проекті "Нові лідери", де він був екпертом, а селищна голова Ольга Матюшина – одним з учасників, він дізнався про наш стиль життя в Приірпінні – побиття, підпали машин і боротьбу за Біличанський ліс. Юрчишин допомагає нам із депутатськими зверненнями та іншими важливими для громади питаннями.



Пане Павленко, у Вас з Коцюбинським своя історія. В далекому 2012 році нам в селищі сказали, що в 2013 році музшкола під загрозою закриття. Я розуміла, що звертатися в Ірпінське управління освіти – це в нікуди. Обласне – туди ж. Трохи подумала, хто може поборотися за позашкілля так, щоб не закрили школу і вирішила потурбувати уповноваженого з прав дітей в Адміністрації президента. Тоді цю посаду обіймали Ви, пане Юрію. Ви не відмовили. Приїхали в селище, розказали цим місцевим князькам, що не можна закривати музшколу та ще й в рік, який оголосили роком позашкільної освіти. Школу ми втримали.

Далі, коли селищна голова Коцюбинського Ольга Матюшина брала участь у телепроекті "Нові лідери" і треба були голоси Житомирської облради за виділення коштів на пожежну сигналізацію – ви були одним з тих, хто включився і допоміг. У питанні нашої громади – Ви не відмовляли і завжди посильно допомагали. Навіть приїхали до нас в Біличанський ліс. Я знаю, що ви тримаєте за громаду Коцюбинського кулаки.



Ольго Туній, Ви зараз прес-секретарка Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. Ми знайомі з Вами точно більше 10 років. І ви терпляче слухали всі історії про наше селище. Більше того, ми якось з Вами шукали рояль в музшколу селища, куди Ірпінь не дає гроші. Рояль Ірпінь купив на набережну. І це окрема історія щодо того, куди йдуть податки людей і чому батьки і волонтери мають шукати в музшколу інструменти.

Ви як ніхто знаєте, що в нас відбувається і завжди допомагали. Фото – агонь!



Ірино Фріз, Ви терпіли навіть нічні дзвінки, коли в нас в Коцюбинському палало. Посильно завжди допомагали і радили, куди бігти, аби вирулити ситуацію. Громада дякує Вам за це.



Володимире Ар'єв , Ви в боротьбі за Біличанський ліс з самого початку, бо були нардепом від Святошино. Біличанський ліс – частина цього району. Ви і Ваші помічники доклали максимум зусиль, щоб протидіяти дерибанникам. Більше того, коли протеже "регіонала" Володимир Карплюк після Революції Гідності захотів йти по 95 в 2014 під брендом БПП Ви стояли горою. І втримали цю барикаду. Саме Ваші помічники сигналізують нам про рубки в Біличанському лісі з боку Гостомеля. тому футболка від громади їде до Вас.

Аналогічно громада дякує Марії Іоновій, яка разом з Червакової допомагає громаді, брала участь у експертних нарадах, аби зрозуміти, як ми можемо під час децентралізації врятувати регіон від феодальних князів. Дуже тішить мене і те, що пані Іонова ніколи не забуває про рідний їй Ворзель.



Нардеп Олександр Дануца – ти по суті мій однокашник. Ми разом вчилися в Українській школі політичних студій. До речі, дуже крутий проект для того, щоб гуртувати тих, хто готовий змінювати країну. Тоді на лекціях в Криму ніхто не вірив, що зрання ти видряпався на моє прохання на постамент, з якого звалили Леніна. Нам закидали фотошоп. А ти таки виліз. Крим – наш!

Ти завжди допомагав з організацією прес-конференцій в своєму місці і завжди підтримував нас в історії зі збереженням лісу та рішення громади Коцюбинського приєднатися до Києва. Громада дякує тобі.



Моїй громаді дуже важлива зараз підтримка в профільному комітеті, де розглядають питання перспективних планів та обговорюють майбутнє громад. Громада Коцюбинського відправляє футболку Олександру Корнієнку, який на засіданні профільного підкомітету наголосив на тому, що створення Коцюбинської ОТГ може бути тимчасовим варіантом до приєднання і розказав Карплюку всю правду про заслуги команди Карплюка в Ірпені. Це було так смачно, що можна преглядати знову і знову.



Голова профільного комітету Андрій Клочко теж вніс свою ноту правди і нагадав Карплюку про недобудови. Футболка відправляється і Вам.

Голові підкомітету Віталію Безгіну нам теж є за що подякувати. Він організував обговорення, де громада змогла висловитися і терпить нас та комунікує з нами, а це я знаю дуже нелегко. Хочеться вірити, що навесні буде день, коли пан Безгін буде в цій футболці на трибуні для виступу в парламенті.

Дмитро Гурін теж має тепіння слухати про Коцюбинське і шукає виходи, як допомогти громаді. Це велика відповідальність, бо нас мають включити саме до Святошинскього району, а це округ пана Гуріна. У цей день громада щиро бажає Вам розширити межі Вашого округу, бо Коцюбинське – це Київ.

Ще одну футболку ми направляємо члену комітету Івану Юнакову. Громада дякує Вам за роботу Вашого помічника Юрія Брикайла, який нам постійно допомагав своєю експертизою у питанні Біличанського лісу.

Дмитре Ісаєнко, ми з Вами вживу ніколи по суті не бачилися, але я вдячна, що ви перейнялися питанням Коцюбинського і допомагаєте громаді з адвокацією. Без Вас було б важче. Я тут нещодавно дізналася, що Ви свого часу вулицю Пономарьова перевели під Київ. Можна так з усім селищем, пліз...

Одну з футболок громада відправляє нардепу з нашого округу Олександру Горобцю. Громада дякує за те, що він подав важливі правки до законопроекту "Про столицю", а також чаклував перед засіданням Ірпінської ради (наше місцеве шапіто), яке мало винести на розгляд проект рішення про приєднання Коцюбинського до Ірпеня.

За захист Біличанського лісу футболку відправили і нардепу Олександру Юрченку, який організовував круглий стіл щодо питання винесення межі в натуру. Єдине, що громада просить нардепа більш детально вивчити соціологію і результати слухань, бюджетні питання, аби розуміти справжні настрої людей щодо приєднання до Києва.

У Київраді громада би хотіла відзначити кількох людей, чиї зусилля були важливими для вирішення цього болючого для нас питання.

Одна з футболок йде меру Києва. Пане Кличко, я дякую Вам за те, що Ви відреагували на наше прохання і написали листа на комітет, де підтримали приєднання до Києва. Вибачте за те, що мені доводится спамити Вас повідомленнями на приватний телефон, але без підтримки цього рішення з боку Києва – громада Коцюбинського приєднання сама не організує. Дякую, що включилися.



Громада дякує секретареві Київради Володимиру Прокопіву. Я знаю, що ми настирливі й забомбили Вас з боку Коцюбинського щодо приєднання, але маємо завдяки Вам результат. Ви винесли в зал проект звернення Київради до паралменту. По суті його відголосували депутати "за" майже одноголосно. Для адвокації щодо питання приєднання – це дуже важлива історія. Профільному комітету треба позиція Києва і вони це чітко артикулювали.



Громада дякує депутатці Київради Наталії Манойленко. Вона була в Коцюбинському, ходила з громадою в похід Біличанським лісом й прийшла на підкомітет до парламенту, щоб озвучити позицію Київради. Для мене важливо, що Ви прийшли на підкомітет. Ваше плече дуже помічне. Чекаю на селфі з футболкою від громади.

Ще один депутат Київради Ярослав Діденко теж був на підкомітеті. Більше того, він відвідував громадські слухання в 2018 році. Їхав на слухання на маршрутці, щоб дізнатися думку людей, аби не вірити на слово ні нам, ні іншій стороні. Пройшовся вулицями. Зроузмів, що соціологія не помиляється. Люди за Київ.



Дмитре Білоцерковець, я Вам дякую за те, що коли Ви були нардепом, Ви дотискали на бюджетному комітеті виділення майже 1 млн грн для винесення в натуру Біличанського лісу і допомагали Ользі Черваковій. Окреме дякую від громади Вам за те, що допомогли зробити розширення виїзду з селища Коцюбинське в Київ з боку Пономарьова. Кожен ранок, коли з Коцюбинського дітей вивозимо в школи чи садки – це розширення повороту реально виручає. Ви теж активно включилися на прохання громади до процесу питання щодо приєднання селища до Києва. Тому громада відправила футболку і Вам.



З-поміж нардепів минулої каденції громада дякує Ярославу Москаленку. Ще на посаді заступника голови ОДА він підтримував створення Нацпарку на території Біличанського лісу. Більше того, представник ОБЛАСТІ в 2013 році назвав приєднання Коцюбинського до Києва РОЗУМНИМ РІШЕННЯМ.

Галина Нагорна – це людина-оркестр. Що ми тільки не пережили разом – перевороти, зриви опалювальних сезонів... Це ящко порахувати наші телефонні розмови, то буде точно на кілька місяців. Ви навіть приїздили на День селища саджати у нас на липовій алеї з дитиною серцелистну липу. Громада Вам дякує за позицію.

Є експерти, без підтримки яких громаді було б дуже важко. Олександр Солонтай. Рідненький, тіки ти можеш адекватно поставитися до мого прохання приїхати в підвал (!!!) селища Коцюбинське, щоб прочитати лекцію про повноваження депутатів та місцеве самоврядування майбутнім кандидатам-активістам. Чому в підвал – бо тут такі дикі орки, що зірвуть будь-яке навчання активістам. Солонтай, я дуже ціную твою підтримку.

Одна з футболок відправляється Юрію Ганущаку. У питання щодо Коцюбинського у нас з ним позиція збігається на всі 100 %. Пане Ганущак, Ваше експертне інтерв'ю дуже допомогло нашій громаді перед слуханням.

Романе Титикало... Це для селища людина-подарунок. Він приїздив вночі на дострокових виборах, коли люди Карплюка качали квоти в ТВК. Він ходив битися за нас в суди. Це Гудіні, якому вдалося начаклувати рішення облради – звернутися до парламенту, аби нас приєднали до Києва. Титикало, Коцюбинське Вам дякує!

Якщо я раптом когось пропустила і не згадала заслуги перед громадою селища, заздалегідь перепрошую. Ми можемо не підтримувати якісь рішення вищезазначенимх політиків, але в питаннях Коцюбинського їхня позиція для громади була і є важливою.

Все, що прошу в законотворців, це прийняти розумне рішення в інтересах громади. Ми любимо, коли представницький мандат діє в наших інтересах. Так має бути.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.