Вертикаль Зеленського допомагає дерибанникам Біличанського лісу

Вертикаль Зеленського – ОДА – підготувала на розгляд депутатів облради схему Київщини. За неї депутати не додивившись успішно проголосували 9 вересня. На цій схемі кілька тисяч гектарів Біличанського лісу стали областю.

Так здійснюється мрія ексмера Ірпеня і фігуранта антикорупціних розслідувань Володимира Карплюка. Добре, що Київ не забарився з відповіддю і рада столиці одноглосно 23 вересня відголосувала за звернення до правоохоронних органів.

Аргументи департаменту архітектури не витримують критики здорового глузду. Спілкувалася з директором департаменту архітектури Ярославом Яновичем.



Він аргументує це захоплення лісу так.

1) Пройшла реформа децентралізації і не може бути анклавів.

Славутич на схемі облради лишився анклавом Чернігівщини – штанга! І якщо вже прибирати анклавність, то Коцюбинське логічніше приєднати до Києва, бо саме з столицею у нашому селищі є спільна дорога і саме цього хочуть мешканці.

Є результати поіменного голосування громадських слухань – 61% за приєднання. Не мають нам мешканців селища везти по швидкій в Макарів. Там уже не встигнуть надати допомогу. Люди помирають. З моїх знайомих за рік не стало двох.



Коли я про це казала одному з депутатів облради на робочій групі, що в мене людей не довозять до лікарні, то він мені наголосив, що я не є селищним головою, щоб казати "в мене". А у мене є глибока внутрішня відповідальність, спільна ідентичність з громадою і свідомість того, що у швидких через недолугість адмінреформи, децентралізації та інтереси дерибанників гинуть мої співгромадяни.

І для цього мені не треба статус голови громади, депутата чи президента, посла іншої держави чи очільника ООН. От взагалі ні разу. Це про цінності. Або вони є, або їх нема.

Радувало те, що голова фракції облради Ярослав Москаленко згодом озвучив ключову тезу, яка відгукується кожній людині, яка мислить здорово:

"Люди не мають ставати заручниками політичних ігор. Адмінреформа має бути для людей, а не люди для адмінреформи".

Так от, чути в обладі тези від деяких депутатів щодо Коцюбинського, що це питання бартерне я не бажаю. Моя громада не худоба. Не треба брати людей в заручники, щоб вони помирали, бо швидка їде чорть і куди, і торгуватися з Києвом за питання сміття. Це дико чути. Ми не будемо предметом торгів. Ми куди хочемо туди і приєднаємося. Джерелом влади є народ, а не депутат. А депутат – інструмент народу.

Приєднання до Києва анклаву, який має вшиту інфраструктуру – мережі, єдине пряме транспортне сполучення зі столицею, а не з областю, – це доцільне рішення в інтересах громади. Якщо ви працюєте в інтересах громади.

Треба відключати своє феодальне мислення і припинити використовувати самостійне Коцюбинське як інструмент для захоплення лісу. Без лісу Коцюбинське області тупо не цікаве. Забудований шматок землі зі старою інфраструктурою, яке постійно буде потребувати дотаційних вливань з бюджету області і держбюджету.

Ну, хіба, може, на маршрутках цікаво заробляти і давати ірпінським перевізникам тариф 12 грн за 5 км, коли в Києві можна їздити на комунальному транспорті значно дешевше.

Ще був другий аргумент в департаменту архітектури.

2) Київщина остання область без схеми.

Аргумент так аргумент. Ну, тоді так, тоді можна і Київ по Дніпру поділити, і кусок Чернігівщини забрати і взагалі всі населені пункти, де є вулиця Київська можна включити до складу області. Це ж остання область без схеми. Аргумент на повал. Чого ні?

Під час розмови на робочій групі Янович мені сказав, що буде захищати інтереси області. А ми захищаємо закон і інтереси громади. І мені те, що у когось в області свій інтерес зрозуміло, звісно. Але нас це мало хвилює і ніколи не зупиняло.

За ці 4 дні, які ми проламували скелю політичної системи, були люди, які реально допомагали і їх треба відзначити, бо допомагають не перший раз. Ми сформуємо широку коаліцію щодо цього питання і рано чи пізно подолаємо цей шлях.

Перш за все громада дякує депутату облради Роману Титикалу. Він завжди допомагав у боротьбі за збереження Біличанського лісу і його роль в історичній боротьбі Коцюбинського супроти ірпінських орків важко переоцінити. Це системна робота, яку ми цінуємо.

Також громада дякує двом головам фракцій – ЄС і "За майбутнє" – Георгію Цагареішвілі та Ярославу Москаленку, які оперативно включилися у вивчення цього питання щойно стало відомо, що сталося. Ми розраховуємо на голоси двох фракцій для виправлення помилки у схемі.

Що стосується першого заступника голови облради Ярослава Добрянського ("За майбутнє"), то тут треба відзначити максимальну оперативність і відкритість – на звернення громадянина завірені документи надавалися день в день. Така прозорість і швидкість реагування дозволила оперативно планувати подальші кроки і вибудовувати стратегічне поле дій.

Дякую голові робочої групи Борису Білому (ЄС), який після мого звернення оперативно скликав робочу групу. Питання зараз має довивчати департамент ОДА, чию мотивацію я почула і маю свої застереження. У департаменті, якщо прослідковувати їхню риторику, не готові бачити президентський указ як доказ і те, що він був підписаний на основі схеми, де затверджена межа Києва і з боку області, і з боку столиці. Ти показуєш документ, кажеш про червону лінію і підписи на робочій групі, а вони тобі кажуть, а нема цього в тексті указу.

Тобто їхня набадяжена в інтересах забудовників схема, виявляється надважливим документом, який і поряд не стоїть із тим, що напрацював Кабмін, Офіс президента, КМДА, ОДА. У нас інтелектуальна еліта нації зібралася, як виявилося, на вул. Доківська, 2. Це Коцюбинська селищна рада, яка дерибанить ліс, а всі решта так – протирають штани і малюють якісь второсортні схемки. В ОДА слухають юриста дерибанників Біличанського лісу Дениса Крайніка, який програвав суд за судом прокурорам.



Що напишуть в департаменті ОДА поки невідомо, але згодом до вивчення питання має повернутися робоча група. Хочеться вірити, що депутати облради виправлять свою помилку і, як і передбачає прийняте 9 вересня рішення, доопрацюють схему.

Особисто дякую Галині Нагоргій і Світлані Русин-Галушко. Це дві феї. Як журналіст із 20-літнім стажем скажу, що є два типи прес-секретарів. Одні працюють тупо для того, щоб максимально відгородити політиків від ЗМІ, а інші (це пару відсотків – червонокнижники) працюють так, щоб допомагати в тому числі і ЗМІ і громадам.

Я знаю, як важко за 20 хвилин організувати офіційно пронесення знімальної техніки в облраду. Це спільна будівля з ЦВК і тому система жорсткіша. Я бачила, як телеканал "Погляд" пройшов. За 20 хвилин були підготовлені всі документи. Феї...

Так само дякую Олексію Зіневичу і телеканалу "Погляд", які завжди висвітлюють тему дерибану Біличанського лісу і інформують громаду про те, що відбувається.

У Києві є теж титани, без чиєї допомоги за ці 4 дні було б вкрай важко. Я дякую Оксані Продан.

Знаєте, коли триває естафета, виграти можна лише тоді, коли командна робота згуртована. Але у цій команді, яка вибудовуєть з різних політичних і активних громадян, які стоять на захисті Біличанського лісу, є люди, з якими ти раніше ніколи не перетинався, але тим не менше тут вони зіграли блискуче. Я ціную все, що було зроблено і ще зробиться.

Дмитро Білоцерковець, який нагазі є депутатом УДАРу в Київраді, а раніше був нардепом і допоміг проламати бюджетний комітет, щоб ми отримали фінансування для винесення межі Біличанського лісу в натуру, і цього разу якісно включився в процес, як і Олег Петровець.

Я отримала велике задоволення від того, що низка юристів Києва до 1 ночі консультувала громаду, синхронізувала план дій з громадою в інтересах збереження лісу і відстоювання закону. Це чи не перший раз за 12 років, коли я відчула масштабність залучення зовнішнього ресурсу на допомогу громаді. Якщо ще пригадати, як у червні вивезли незаконно встановлені Коцюбинської селищної радою в Біличанському лісі електроопори – так це просто свято якесь, коли ти розумієш, що працюють все ж механізми в цій державі.

Я дякую депутатам Київради, які звернулися до правоохоронців і меру Києва. Будь-які зазіхання на Біличанський ліс мають отримувати відповідну реакцію і політичну, і правоохоронну.

Окремо дякую Марині Порошенко за озвучену позицію по лісу і межам Києва і Володимиру Прокопіву, який постійно тримає руку на пульсі цього питання.

Великий дяк Ользі Черваковій, яка кілька десятків років не просто стежить за подіями, а активно долучена до боротьби за ліс і супроти ірпінських корупціонерів, а також Олексію Гриценку, які прийшли на робочу групу в інтересах громади і відстоювали законність і здоровий глузд.

Я хочу вірити, що народні депутати від "Слуги народу", які були обрані в мажоритарних округах Києва не мовчатимуть. Дмитро Гурін, який є депутатом від Святошинського району, завжди допомагав у питанні збереження Біличанського лісу. Знаю, що вболіває за ліс і Роман Грищук.

Дуже хочу, щоб цього разу була підтримка щонайменше всіх народних депутатів-мажоритарників столиці.

12 років ми воюємо за збереження лісу.

Звертаюся до законотворців. Ви можете поставити в цьому питанні крапку і врятувати не лише ліс, а й людей, які гинуть, бо швидка довго їде до лікарні в області, бо їде через Київ. Будинки, які згорають, бо довго їде пожежка... Приєднайте анклав – селище Коцюбинське – до Києва.

Звертаюся до голови профільного підкомітету. Пане Безгіне, будь ласка, в інтересах людей – приєднайте селище до столиці.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.