14 березня 2024, 08:41

''Ліси України''. Що планують робити з оцінкою впливу на довкілля? UPD

Комітет відголосував за варіант законопроєкту, який запропонував голова комітету Олег Бондаренко за основу.

14 березня засідає комітет з питань екології Верховної Ради. У порядку денному є розгляд законопроєку "Слуги народу" Олександра Матусевича (9516), який викликав чимало питань ще проти нового року. Стосується він скасування оцінки впливу на довкілля, коли мова стосується рубок на ділянках, які постраждали від пожеж і буревоїв. Але по суті, мова йде про суцільні санітарних рубок і при цьому автор пропонував зняти обмеження площі рубок в 1 га, яке діє зараз. Про що вже писала громадська ініціатива "Голка".

Тоді Матусевич переконував, що його законопроєкт жодним чином не пов'язаний із планами Банкової розпоряджатися лісовими ресурсами країни. І тут треба нагадати, що державне підприємтсво "Ліси України" – це дітище заступника голови ОП ексрегіонала Ростислава Шурми. І його пункти "реформи" доволі красномовні: рубаємо і робимо продукти з деревини.



"Про те, що ці зміни потрібні я казав ще, як не було Шурми. Я прийшов у політику з цієї галузі і сказав: є дві речі, які потрібно впорядкувати. Перше – норма сезону тиші (заборона проводити заходи, що є джерело підвищеного шуму у період розмноження тварин -прим. авт.), ми це вже впорядкували. На період дії військового стану дія норми щодо сезону тиші зупинена. А друга – оцінка впливу на довкілля під час санітарних рубок. Коли є пожежа чи буревій, то негативний вплив вже відбувся і не треба чекати пів року, поки дадуть оцінку. Бо пропадає деревина, яку можна використати. Через шість місяців це будуть дрова. Місцеві бюджети можуть недоотримувати гроші. Ділова деревина коштує дорожче у 25 разів, ніж дрова. Втрати очевидні", – пояснював депутат, який раніше працював директором ДП "Вигодське лісове господарство".

У комітеті створили робочу групу, аби вирішити ситуацію з оцінкою впливу на довкілля. Членкиня комітету з питань екології Юлія Овчиннікова (Слуга народу) пояснює:

"Ми вже виходили на компроміс – і тут раптом все зупинили і винесли проєкт 9516 у незрозумілій редакції. Торік Єврокомісія випустила звіт, що має зробити Україна для євроінтеграції. У розділі про довкілля згадали і по потребу забезпечити участь громадськості в прийнятті рішень, і про посилення незалежності контролю за рубками. Є у нас і "Екологічний договір для України", розроблений в рамках імплементації Формули Миру – і там теж вказано, про обов'язковість процедури оцінки впливу на довкілля. Є і лист представництва ЄС та позиція комітету з європейської інтеграції – які, м'яко кажучи, не в захваті від законопроекту 9516. Тому його прийняття в запропонованій редакції – це створення проблем не тільки для лісів України, але й для репутації держави на міжнародній арені та євроінтеграції. Я вважаю доцільним не поспішати і напрацювати замість 9516 компромісний законопроект, який би враховував інтереси всіх зацікавлених сторін – а не розколював суспільство".

Голова комітету з питань екології Олег Бондаренко ("Слуга народу") переконує, що викласти норму планують ось у такій радакції і навіть готовий комітету пропонувати голосувати за основу і в цілому, щоб унеможливити зміну норми правками між першим і другим читанням, як це часто буває:

"пункт 21 частини другої статті 3 викласти у такій редакції:

"21) усі рубки головного користування в межах фондів рубок головного користування, які визначаються лісовпорядкуванням; суцільні санітарні рубки на площі більше 10 га (крім суцільних санітарних рубок при ліквідації наслідків лісових пожеж, вітровалів, буреломів, сніголамів, масового всихання насаджень); усі суцільні санітарні рубки на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду";

• пункт 2 частини третьої статті 3 доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:

"вирубування дерев і чагарників на площі понад 500 квадратних метрів у разі змін пов'язаних з переведення до нелісових земель або утворенням лісових ділянок постійно не вкритих лісовою рослинністю".

У зв'язку з цим абзаци чотири – вісім вважати відповідно абзацами п'ятим – дев'ятим".

Голова комітету Бондаренко вважає, що законопроєкт в такому вигляді є компромісним. І з одного боку вирішує питання термінового прибирання лісу, який пошкоджений пожежами і буревіями. А з іншого боку залишає достаній механізм контролю над лісогосподарською діяльністю (рубками головного користування та санітарним рубками) з боку Міндовкілля і громадськості. Ця версія, на відміну від попередньої версії законопроєкту Матусєвича, на дум повертає такий контроль.

Екологи при цьому зазначають, що зараз ОВД підлягають всі суцільні санітарні рубки на площі більше 1 га. Редакція голови комітету – проводити ОВД лише для рубок площею більше 10 га, і то лише якщо рубка не проводиться внаслідок пожеж, буреломів, масового всихання тощою.

Тут варто додати, що навіть, якщо комітет підтримає голосування за основу і в цілому у будь-якої фракції є можливість із цим не погодитися і законопроєкт піде на друге читання, але Бондаренко переконує, що буде вимагати, аби навіть у цьому випадку до другого читання законопроєкт з комітету вийшов саме із такими формулюваннями.

"Озвучені головою комітету пропозиції – це фактично "зелене світло" для масових суцільних рубок, в першу чергу в Карпатах. Чому? Ну от візьмемо статистику, в 2023 році ДП "Ліси України" провели 7786 суцільних санітарних рубок. Серед них лише 26 більше 10 га. І то серед них 22 ділянки – це пожежі. Тому по запропонованій редакції,процедурі ОВД мали б підлягати аж 4 ділянки в рік, що де-факто означає її відміну" – каже Петро Тєстов, керівник аналітичного відділу ГО "Українська природоохоронна група".

"Чому лісівникам так не подобається ОВД? Бо це єдина процедура в призначенні санітарних рубок, де є хоч якийсь незалежний контроль і можливість впливу громадськості. Рішення тут приймають не самі лісники, а Міндовкілля. Тому вони і не хочуть її проходити – бо можна буде перевірити що ніякого "суцільного пошкодження шкідниками" немає, і насправді вони в Карпатах рубають абсолютно здоровий ліс", – додає еколог.

Засідання Верховної Ради заплановане на наступний тиждень. Тобто менше, ніж за тиждень він може потрапити на розгляд нардепів.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Іменем Бабанли: як керівництво Верховного Суду протидіє фейкам?

В умовах екзистенційної війни критично важливо не просто зберегти державність у тому стані, в якому вона є, а й посилювати її. Тому міць судової гілки і судова реформа, яка має вибудувати довіру громадян до судів, важливі...

Забудовники тиснуть. Але мовчати ніхто не буде. Що ж вивідує ексмер Ірпеня Карплюк у ''Главкома''?

Редакція "Главкома" отримала від ексмера Ірпеня і забудовника Володимира Карплюка листа. Фігурант антикорупційних журналістських розслідувань цікавиться, чи платить мені "Главком" кошти за публікації і чи видання мені будь-коли платило кошти як фізособі чи підприємцю, чи є у мене журналістське посвідчення і т...

''Вікна можливостей'' для забудовників. Хто пропонує ринкову компенсацію за повернення роздерибанених ділянок?

Якщо місцева рада протиправно роздала ділянки лісу під забудову і прокуратура їх повертає громаді, то тим, хто отримав землю, мають сплатити з бюджету ринкову вартість такого майна...

Деколонізація: як слуги-адепти ''московського патріархату'' намагаються зірвати голосування за важливу постанову

18 вересня парламент має розглянути постанову (11188), яка має фіналізувати етап дерусифікації. Мова йде про перейменування 333 географічних імперських та радянських назв-покручів...

Фейки з боку Кремля та забудовників. Чим це загрожує громадському сектору та політичній системі

Під час війни масована атака фейків відбувається на громадський сектор як із боку Кремля, так і з боку недоброчесних забудовників, які лобіюють вигідні для себе правила відбудови...

Хто в Київській обласній адміністрації лобіює інтереси дерибанників Біличанського лісу?

У столиці маленьке селище Коцюбинське намагається забрати половину Святошинського району. Тут розташований Біличанський ліс, боротьба за який триває з 2008 року...