''Вікна можливостей'' для забудовників. Хто пропонує ринкову компенсацію за повернення роздерибанених ділянок?

Якщо місцева рада протиправно роздала ділянки лісу під забудову і прокуратура їх повертає громаді, то тим, хто отримав землю, мають сплатити з бюджету ринкову вартість такого майна. Принаймні таку ідею просуває суддя Верховного Суду Василь Крат під час обговорення низки законодавчих ініціатив (11134, 11185) , які проводить робоча група Комітету з питань правової політики. Голова цього комітету – Денис Маслов ("Слуга народу").

Що не так із ринковою компенсацією?

Василь Крат зазначив, що на робочій групі дискутували про те, "як вирішити питання компенсації добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади".

Він пропонує зокрема, щоб суд повертав державі чи громаді майно "за умови попереднього внесення ринкової вартості майна на депозитний рахунок суду". Тобто бюджетними грошима пропонують по суті дати гарантії забудовникам.

Знімок екрану з Facebook-сторінки судді Верховного Суду Василя Крата

Під час роз'яснень своєї позиції, суддя Крат громадській ініціативі "Голка" надав посилання на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шмакова проти України".

Суть цієї справи така: позивачка Світлана Шмакова отримала безоплатно ділянку в Бердянської міської ради. Прокуратура через кілька років у суді довела, що цю землю надавали для побудови школи і садка державному підприємству "Завод "Прилив". Він мав право на постійне користування. Верховний Суд встановив, що акт на землю заводу був чинним. Тому, коли видавали ділянку Шматковій – порушили права державного підприємства, яке отримало на цю ділянку право для побудови садка і школи раніше, ніж Шматкова.

У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що має бути належне урядування й дійсно місцева рада має розуміти, що вона робить, виділяючи ділянку, яку не можна було виділяти.

"... за обставин цієї справи позбавлення заявниця права власності на її земельну ділянку без надання будь-якої форми компенсації чи відшкодування не забезпечило справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу, які такі були, з одного боку, і правом заявника на мирне володіння своїм майном, з іншого", – йдеться у рішенні.



Уривок з рішення ЄСПЛ у справі "Шмакова проти України"

Але у цьому рішенні Європейського суду з прав людини немає жодного слова про ринкову вартість.



Знімок екрану під час пошуку у справі "Шматкова проти України" слів з коренем "ринк"

Більше того, громадянин, який безоплатно реалізував своє право на приватизацію ділянки, яку у нього забрали, знову відновлює своє право на приватизацію іншої ділянки на тих же умовах – безкоштовно. І тут треба зауважити, що земля – обмежений природний ресурс і для всіх його не вистачить, щоб давати ділянки безкоштовно.

Є й інші випадки. Наприклад, коли бізнес бере ділянку в оренду в міської влади і платить кошти в місцевий бюджет, а ця земля – державна (KAN Development хоче забудувати у столиці Китаїв – землі археології) . У таких випадках бізнес, якщо таку ділянку прокуратура забирає через суд, далі в суді доводить, що орендну плату брали в місцевий бюджет безпідставно. Ці гроші за оренду бізнесу мають повернути.

Якщо правило ринкової компенсації за майно, яке прокуратура повертає через суд, розглянути на прикладі історії з дерибаном Біличанського лісу (Святошинський район міста Києва) , то це буде нечувана корупційна схема.

Як діятиме схема?

У Коцюбинському депутати роздали понад 500 ділянок столичного лісу собі та своїм родичам ще 2008 року. Прокуратура через суд вже повернула кілька сотень таких ділянок, а ще сотні треба повертати. І тут треба зауважити, що майже 100 ділянок опинилися у власності ексдепутата Коцюбинської ради Владислава Євстєфєєва – одного з організаторів дерибану Біличанського лісу, який на минулих місцевих виборах 2020 року балотувався від "Нових облич". Депутат, звісно, всім розкаже, який він добросовісний набувач і як він постраждав у цій ситуації. Задача прокурорів довести, що такі як Євстєфєєв не були добросовісними набувачами.

Ну, але тут є цілком справедливе питання і до держави: чому такі схеми досі можливі й чому в історії із дерибаном Біличанського лісу, який є очевидною схемою, винні за 15 років не притягнуті до відповідальності. Якщо не карати за схеми і не притягати до кримінальної відповідальності – прокуратура і суди десятиліттями будуть розглядати такі справи і вертати державі ділянки, а журналісти та розслідувачі будуть про це десятиліттями писати.

Якщо говорити про компенсацію власникам ринкової вартості ділянок, то за логікою пропозиції судді Крата, бюджет селища Коцюбинське мав би їм всім, коли прокуратура повертає цю землю, давати кошти з місцевого бюджету.

І тут треба нагадати, що в історії з дерибаном Біличанського лісу фігурує ексмер Ірпеня Володимир Карплюк, який хотів зводити в цьому лісі висотки. А він – бізнес-партнер ще одного забудовника Ігоря Мазепи.



Фото з сайту karpliuk.com Другий зліва направо – Карплюк, а четвертий – Мазепа

Карплюк підтримував містобудівну "реформу" 5655 і назвав її "пострілом в голову корупції". Це при тому, що Королівський інститут Chatham house зазначив, що імплементація таких "реформ" може вести до появи будівельних картелів.

Якщо Верховна Рада підтримає бачення судді Крата, який пропонує у таких випадках дерибанникам ринкову компенсацію, тоді для депутатів місцевих рад стає дуже вигідно роздавати те, що роздавати не можна. Якщо не вийде збудувати висотки і прокуратура через роки судів (а на це також йдуть наші бюджетні гроші) повертає ділянку громаді, то з бюджету дерибанники отримають ринкову (!!!) компенсацію і при цьому не витратять ані копійки.

Тоді можна навіть не створювати будівельних фірм, робочих місць, не платити податки. Це буде новий вид бізнесу – цілком законне вимивання коштів з бюджету. Просто треба для цього сформувати депутатську більшість в місцевій раді.

І що цікаво, ради біля Києва можуть роздавати, як це зробило Коцюбинське, територію столиці. І будуть платити із селищного бюджету, як за столичну землю – її ринкову вартість. На виборах треба переконати лише 5-6 тисяч виборців, щоб сформувати в селищній раді більшість, а отримувати можна з бюджету мільйони. Звісно, що тут є і вина виборців, які обирають за гречку й не думають про майбутнє своїх громад, які залишаються без належного розвитку медицини, освіти, культури і т.д.

Скандальну містобудівну "реформу" 5655, яку лобіювали в інтересах забудовників голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк та колишній віцепрем'єр Олександр Кубраков, дійсно вдалося зупинити. Президент Володимир Зеленський сказав, що вирішив не підписувати цю ініціативу, але і не ветував її, як того вимагали підписанти петиції. Застереження через корупційні ризики були і з боку партнерів – Європарламенту та Єврокомісії.

Але забудовники не розгубилися і в парламенті одна за одною почали з'являтися законопроєкти-пазли, з яких викладають масштабну картину в інтересах дерибану державних ресурсів та земель місцевих громад.

Подача таких ініціатив співпала із хвилею джинси у ЗМІ із закликами забудовника Ігоря Мазепи "обнулити претензії" до бізнесу, про що писала громадська ініціатива "Голка". Мова йде про низку ініціатив нардепів-"слуг". Так, парламентарі Степан Чернявський, Сергій Бунін, Олександр Горобець та деякі інші їхні колеги запропонували обнулити претензії до дерибанників лісів, узбереж і парків (проєкт 11185) – це саме один з проєктів, про який пише суддя Крат.

А колектив інших авторів- "слуг" запропонував не забирати майно у власника, а притягати до відповідальності тих, хто у протиправний спосіб роздав це майно, наприклад, депутатів місцевих рад. Але за популістичним рішення карати лише депутатів, криється шлях до таких схем, які вже правоохоронці та суди не зможуть зупинити (11134 та 11135) .

І от зараз під час засідання робочої групи придумують, як такі законопроєкти ще більше "покращити". Після хвилі матеріалів, в яких Мазепа переконував, що треба "обнулити" претензії до бізнесу, тепер можна очікувати на нові матеріали про те, що судді Верховного Суду підтримують таку ідею.



Знімок екрану статті з Liga.net

Тільки от не треба забувати, що позиція Верховного Суду може бути сформована лише на пленумі. Це там, де всі судді збираються, обговорюють і голосують.

Громадська ініціатива "Голка" направила звернення до НАЗК, аби ці проєкти, про які пише суддя Крат, та ще дві ініціативи (11134, 11184), які проаналізували наші експерти й побачили в них ризики, пройшли антикорупційну експертизу.

💳Донат 👉Telegram👉Instagram👉Facebook 🎥YouTube 👉Twiter

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.