ЙР гатить по судовій гілці влади. Що мав би робити Верховний Суд і чому бездіє?

Низка телеграм каналів, зокрема канал адвоката не України Ростислава Кравця, знецінюють Верховний Суд як інституцію, доброчесних суддів та громадські організації, для яких судова реформа важлива. І це підтверджують результати дослідження, які ми оприлюднили у ЗМІ.

Суди – це одна з гілок влади, без якої неможлива сильна державність.

Постало питання, як працює з протидією фейкам Верховний Суд. Протидія фейкам мала б бути частиною комунікаційної стратегії. Ми проаналізували, як ведуться комунікації на сторінках Верховного Суду. Висновки невтішні. Керівництво зайняте самопіаром, особливо часто на сторінках соцмереж можна побачити Расіма Бабанли – першого заступника керівника Апарату – керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.

То чи є у Верховного Суду в часи війни комунікаційна стратегія.

Що вдалося з'ясувати?

Комунікаційної стратегії у Верховному Суді немає. Але три місяці тому затвердили склад робочої групи, яка має напрацьовувати комунікаційну політику.



"Голка" направила запит, аби з'ясувати склад робочої групи, яка має напрацювати цю комунікаційну політику. Виявилося, що до її складу входить... робоча група, яка працює над комунікаційною стратегією (!) . Ну, тією стратегією, якої, як випливає з попередньої відповіді, ще немає.



Отже, над створенням комунікаційної стратегії у Верховному Суді працюють понад рік (!) і вже б точно мав би бути проєкт, бо за рік можна створити доволі потужний документ. З такою задачею за такий проміжок часу справляються і селищні ради, і громадські організації. А у Верховного Суду є значно потужніший кадровий потенціал і за потреби можна залучати підтримку міжнародних партнерів. Якщо це не робиться, то це питання до керівництва Верховного Суду – Станіслава Кравченка і до того, хто, схоже, вважає себе справжнім керівником – Расіма Бабанли.

І тому ми поцікавилися, чи є вже бодай проєкт тих напрацювань...



Відповідь вражає. "Звіт про результати робочої групи не було представлено" і цей самий склад тепер працює над проєктом "комунікаційної політики".

Коли читаєш такі офіційні відповіді на бланку, то задаєшся питанням, чи буде в комунікаційній стратегії розділ, де буде йтися про те, що в кризових комунікаціях головне – це не шкодити самому собі і іміджу інституції, на яку працюєш.

Але для того, щоб це сталося, люди, які мають право підпису на бланку мають думати, що вони пишуть і як формулюють свої відповіді.

В Україні вже всім відомо, що коли треба, щоб щось дуже довго (або ніколи) не було зроблено, найкращий формат – це робоча група. Відповідно, ми направили ще один запит, аби отримати зокрема положення про роботу цих двох робочих груп (хоча, може з'ясуватися, що їх і не було ніколи і ніхто не здогадається бігом розробити ці документи (тут – прямий натяк), щоб не була знову штанга, а нам про це просто напишуть прямо – ми нічого не робимо) ... У запиті є ще кілька питань.

Що мало б бути в основі стратегії?

З огляду на те, що робоча група працює більше року і стратегії досі немає, то за умов ватних атак в ТГ громадський сектор не може залишатися осторонь.

Тому дозволимо собі порадити, що на засіданні робочої групи, яка працює над комунікаційною стратегією, варто звернути увагу на те, що треба піднімати рівень довіри до судової гілки влади. Саме ріст довіри до судів буде означати, що суспільство бачить успіхи судової реформи. Зрештою, для суспільства ця реформа і робиться і результат успішної реформи – це висока довіра до судів.

Зараз, на жаль, судам довіряють трошки більше, ніж політичним партіям. Це критично низький рівень довіри. Менше 25 % громадян, то Верховний суд може собі прописати у комунікаційній стратегії, що треба підняти цей показник через 3 роки до 30%. За це має відповідати голова суду Кравченко, керівник апарату і його заступник Расім Бабанли (який поки головно відповідає за самопіар і позиціонує себе як великий експерт, що поєднав ШІ і правосуддя). Але це ж не фотки постити в соцмережах, це розробити стратегію, затвердити KPI і... виконувати, щоб гуглдок не залишився на роки гуглдоком.



Як же можна піднімати цю довіру? Тут Верховному Суду є що показати, бо він дає якісну судову практику по багатьох питаннях – ставав на захист зелених зон. І я вдячна за рішення по Біличанському лісу, де чорним по білому судом написано, що закон стоїть на захисті нацпарку. Так само були рішення, які стосуються інших зелених зон та культурної спадщини.

Тільки про це треба писати не в такому стилі, як це роблять зараз у соцмережах.



А подумати, як це зробити цікавим для ЗМІ. Бо читати про якісну судову практику простою мовою мають громадяни. Саме ті, яких потім опитують соціологи.

Є випадки, коли не справляється ні законодавча, ні виконавча гілка влади. І тоді рятує справу Велика Палата Верховного Суду. Мова про такі справи, які стосуються захисту держмайна. То от про такі випадки має знати вся країна. Але вона не дізнається це від Верховного Суду. Постити чиїсь фото – це пріоритетна задача.

Окремою частиною комунікаційної стратегії в умовах війни мала б стати протидія фейкам. Бо саме фейки розносяться телеграмом і низкою сайтів величезною хвилею. І треба іноді роки, щоб створити якісну судову практику, а фейки руйнують те, що можуть робити доброчесні судді.

Якщо є такий адвокат не України, як Рослав Кравець, то у комунікаційній стратегії для протидії мають бути прописана не лише взаємодія у ЗМІ чи соцмережах. Отут можна використати бланки і звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої ради правосуддя...

Роботу двох робочих груп Верховного Суду, які працюють над комунікаційною стратегією та політикою, "Голка" обов'язково триматиме це на вістрі своєї уваги та інформуватиме суспільство.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.