У Комітеті зі свободи слова вбачають проблеми у комунікаціях Верховного Суду і готові допомогти

Фундація DEJURE наприкінці року заявила, що на сторінці у Facebook Верховного Суду витирають критичні коментарі. Тут треба зауважити, що над комунікаційною стратегією Верховного Суду майже півтора роки безуспішно працює ціла робоча група суддів. За розробку стратегії вони не звітують, про це нам повідомила прес-служба. При чому про звіт прес-службу взагалі ніхто не питав.

І хоча не те що стратегії, а бодай проєкту цього документу немає, тих самих суддів долучили до роботи над комунікаційною політикою.

Громадська ініціатива "Голка" звернулася щодо видалення коментарів і до Верховного Суду, і до комітету з питань свободи слова Верховної Ради.

Важливо зрозуміти, хто дав вказівку у Верховному Суді, аби коментарі видаляли. Чи є тут правила, які регламентують такі дії. Якщо на такі речі не реагувати, то можемо дійти до реальності, яка відображена у творі Оруелла "1984".

Майже місяць, як відправили запит, і ми досі не маємо відповіді от на які питання:

- хто має доступ до адміністрування Facebook-сторінки Верховний Суд;

- хто видалив критичні коментарі під постом на сторінці Верховного Суду;

- хто ухвалив рішення видалити коментарі.

Ну і не менш цікаво, чи обговорювала робоча група суддів за півтора роки, як слід реагувати на критику, щоб не зашкодити бренду Верховного Суду. Або як протидіяти фейкам. У Верховному Суді щиро зізналися, що прес-служба жодним чином не реагувала на недостовірну інформацію, яку поширювали авторитетні ЗМІ про рішення стосовно садиби Зеленського. Це при тому, що прес-служба отримала вчасно інформацію у запиті про такі факти й могла на це вплинути.



Можливо там працює дуже мало людей і тому вони не можуть покрити таку кількість задач. Тому, для об'єктивності довелося писати ще один запит.

Отже, працює в управлінні комунікаційно діяльності чимало працівників. Це ціла Велика Палата комунікацій Верховного Суду (21 людина!). І за такої кількості працівників судді розробляють комункаційну стратегію самі.



Тому постає питання: хто формує задачі і які ж ці задачі, якщо навіть фейки не спростовуються...

Зауважимо, що жодних протоколів робоча група, яка працює над комунікаційною стратегією, не веде. Тому що там відбувається і яким буде проєкт стратегії впродовж півтора роки взагалі не зрозуміло.

"Голка" аналізувала комунікації Верховного Суду в соцмережах і з'ясувала, що Сторінку Instagram цієї інституції легко можна сплутати з особистою сторінкою Расіма Бабанли – першого заступника керівника Апарату – керівника департаменту аналітичної та правової роботи ВС. За наявною інформацією, комунікації у Верховному Суді курує саме він. Тобто його зображення постять, а коментарі громадського сектору витирають. Фейки, які б'ють по іміджу Верховного Суду не спростовують.



Знімок екрана зі сторінки Верховного Суду в "Інстаграмі"

Бабанли позиціонують, як аналітика, який "зумів поєднати штучний інтелект з правосуддям". ШІ міг би допомогти у моніторингу фейків, які поширюють про роботу Верховного Суду та суддів Верховного Суду. Але для цього треба бажання розвивати і захищати не лише свій особистий бренд, а й бренд інституції.

Громадська ініціатива "Голка" направила звернення до комітету з питань свободи слова і проінформувала про те, що у Верховному Суді витирають критичні коментарі представників громадського сектору. І натомість не протидіють фейкам.

Голова комітету Ярослав Юрчишин ("Голос") наголошує:

"У комунікаціях Верховного Суду є кілька проблем. Недостовірну інформацію про роботу ВС поширює низка телеграм-каналів, що підриває довіру до Верховного суду і до судової гілки влади в цілому. І тут треба розуміти, яка стратегія у комунікаціях Верховного Суду щодо спростування фейків та чи є вона загалом."



"Другий нюанс – ми отримали повідомлення від громадського сектору, що на сторінці у ФБ ВС зачищають критичні коментарі. Це неправильно. Якщо це нашестя російських ботів – такі дії можна зрозуміти. Але якщо це конструктивна критика від реальних людей, громадського сектору та медіаекспертів, то її треба обов'язково брати до уваги та виправляти свої помилки. Зараз ми спілкуємося з партнерами щодо можливості провести круглий стіл. Є пропозиція зібрати на базі нашого комітету суддів, громадських діячів та експертів і обговорити це питання. Ціль – допомогти Верховному Суду просунутися в розробці комунікаційної стратегії. Як нам відомо, розробка стратегії у Верховному Суді ведеться вже досить довгий час. Тож хотілося би зрозуміти, до яких результатів прийшли та які механізми протидії ворожій пропаганді та дезінформації. Будемо раді організувати конструктивний діалог та допомогти з комунікаціями."

Тут варто додати, що в Мін'юсті після призначення нової очільниці міністерства повідомляли, що розробляється нова стратегія щодо реформи правосуддя. Щоправда, чомусь це відбувається в Офісі президента.

У Офісі президента надали копію проєкту стратегії без жодно затримки на звернення громадського сектору. Постає питання: а що це за секретний проєкт комунікаційно стартегії у Верховному Суді, що за півтори роки нема про що звітувати робочій групі і нема що надіслати у відповідь на інформаційні запити громадського сектору.

Важливо, нас цікавить саме проєкт стратегії (не політики). Бо чомусь робочу групу з розробки стратегії гамузом включили до робочо групи з розробки комунікаційно політики.

💳Донат 👉Telegram👉Instagram👉Facebook 🎥YouTube 👉 Twiter

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.