Хто і як знищує Карпати і чому розширювати Буковель не варіант? – результати дводенного гірського рейду

Виготовлення бетону в Буковелі для будівництва нових курортів

Загроза для знищення Карпат нависла з трьох напрямів. Перший – незаконні рубки. Це давня проблема. Другий – це дерибан полонин під майбутні курорти такі, як Буковель, а третій – вітрові електростанції, які планують встановлювати тут у горах.

І разом усі ці загрози можуть зробити так, що красу Карпат ми будемо бачити хіба на старих фото і відео. Це підтверджують результати дводенного рейду. Його здійснили команда громадської ініціативи "Голка" провела разом з активістами з Free Svydovets, які захищають мальовничу місцевість Свидовець в Карпатах від забудови.

Незаконні рубки

Деревина – це спосіб заробити. Тому незаконні рубки доволі масштабні і вражають своєю цинічністю. Коли учасники рейду під'їхали до Плайського лісництва, то зафільмували на відео дві фури, де на стовбурах не було жодного маркування. На кожному стовбурі мала б бути чорна мітка.



Під час рейду у Плайському лісництві вдалося на відео зафіксувати дві фури, стовбури у яких були без належних чорних бирок з номером на кожному стовбурі

Плайське лісництво входить до структури державного підприємства "Ліси України". Саме "Ліси України" і мали поглинути усі державні лісгоспи в країні, і згодом це державне підприємтсво, яке було створене в обхід парламенту через уряд, має стати акціонерним товариством. А значить ми не будемо контролювати майно держави.

І от в Плайському лісництві в Карпатах тривають незаконні рубки. Аби виявити їх учасники рейду від місця, де вдалося виявити машини з незаконно знищеним лісом, піднімалися вгору понад годину і побачили зрізаний старовіковий ліс.

Біолог Андрій Тупіков, який брав участь в рейді, зазначає:

"Вони знищують такі давні дерева для того, щоб потім було важче для цих ділянок отримати природоохоронний статус. Я ж тут побачив крім старовікового лісу червонокнижну лілію".

Поки на горі екоактивісти фіксували порушення, водієві на території лісництва погрожували невстановлені особи, що поріжуть шини, якщо водій залишиться чекати на учасників рейду. Він мав від'їхати доволі далеко. Зв'язку в горах немає, і тому за таких умов шукати машину вкрай важко.

Окрім незаконних рубок вдалося виявити ще одне порушення – незаконно зрубану деревину транспортують через русла гірських річок. На відео, яке відзняли під час рейду, чітко видно, що дорога для вивезення деревини заходить просто в річку, а з іншого боку гусеничною технікою нечіпований ліс звозять до берега.

Дерибан полонин місцевою владою

Крім незаконних рубок, є питання дерибану землі – полонин – місцевою владою. Так поблизу Драгобрата влада Ясенів 2012 року роздала майже 20 га полонини Крачунєска. Громада про це дізналася лише через п'ять років – у 2017 році.

Тут з діда-прадіда місцеві мешканці випасають худобу і роблять сир. На полонину з Драгобрату за сиром вурдою ходять і місцеві, і туристи і страви з такого сиру неможливо придбати ані в магазині, ані в ресторані.



Полонина Крачунєска біля Драгобрату

Місцевий мешканець Юрій, який просить не згадувати його прізвище, бо боїться місцевої влади, каже:

"Це найбільш водна полонина і вона біля Драгобрату – в тому і є їхній інтерес, тут завжди є вода навіть тоді, коли всюди посуха. Ті, хто розбазарив землі потім на зборах нам казав, що вони це зробили, щоб купити громаді садок, як продадуть землю. Але ж ми все розуміємо. Чули, що Верховна Рада ухвалила ще навесні так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). І от у нас пройшло понад 10 років і прокуратура зараз цю полонину захищає і намагається повернути громаді".

Він розповдає, що на полонині планують будувати черговий курорт.



Графіка: Free Svydovets

Торік 9 жовтня Верховний Суд задовольнив позов, який 7 років супроводжувала організація "Екологія. Право. Людина", що відстоювала одну з найбільш мальовничих місцевостей в Карпатах – Свидовець.

У Буковелі лише за роки повномасштабної війни набудували низку нових готелів і будівництво триває.

Побудова вітряків

Екоактивісти вбачають також загрозу і в побудові вітряків в горах. Тут треба розуміти, які розміри у вітряків і для того, щоб їх встановити і доставити на потрібні місця, – треба нищити дику природу.

Біля Драгобрату вже встановили вежу, яка вимірює силу вітру і до неї приставили сторожа, який за відсутності мобільного зв'язку має рацію, аби сповістити зацікавлених осіб, якщо тут з'являться активісти.



Так вимірюється сила вітру біля Драгобрату, щоб розуміти, де встановлювати вітряки

Поки невідомо, хто дає кошти на будівництво вітроелектростанцій та прокладання доріг.



Один з майданчиків на полонині Руна, який залили фундаментом під майбтній вітряк. Фото Оксани Іваницької (Hromadske)

Активістам у горах захищати дику природу Карпат доволі складно. Справа не лише в тому, що тут дуже великі площі й добиратися до рубок, забудови або місць встановлення вітряків дуже важко. У горах немає зв'язку і тому викликати поліцію чи сповістити когось про те, що відбувається, по суті неможливо.

Питання безпеки для місцевих активістів і журналістів стоїть досить гостро. Ті, хто повідомляють про незаконні дії в Карпатах, як місцева журналістка Олена Мудра, яка брала участь в рейді, отримують погрози і стають об'єктами інформаційних атак.

Спеціально для "24 Каналу"

Донат 👉Telegram👉Instagram👉Facebook 🎥YouTube 👉 Twitter

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.