Дивна справа Пивоварського
Вчора з'явилась інформація, що колишньому міністру інфраструктури України Андрію Пивоварському та його колишньому першому заступнику повідомили про підозру у зловживанні владою та службовим становищем. Йдеться про історію ще 2015 року, коли міністр спільно зі своїм заступником, який також був головою Тарифної ради Мінінфраструктури, видав наказ, який дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден в морському порту "Південний". Слідство вважає, що керівництво міністерства діяло неправомірно, оскільки акваторія морського порту "Південний" є державною власністю та перебуває у користуванні "АМПУ" – і право на збори належить виключно державному підприємству. Відповідно, йдеться про те, що таке рішення завдало збитків державі.
В даному випадку я не оцінюю суть і юридичний бік справи. Це не моя компетенція. Хай по суті цієї справи висловлюються юристи. Хоча в коментах на цю ситуацію юристи пишуть, що закон про морські порти у версії 2015-го року не тільки дозволяв те, у чому звинувачують сьогодні екс-міністра, але і вимагав від нього це.
Мене дивує інше. Йдеться про справу 2015 року. Зараз у нас 2023 рік і війна. Боротьба з корупцією і в умовах війни має бути одним з головних пріоритетів. Історія із зловживаннями деяких чиновників Міністерства оборони це зайвий раз підтвердила. В суспільстві зараз чекають потужних розслідувань по митниці і фіскальній службі. Здавалось би, що антикорупційні зусилля НАБУ і САП, інших правоохоронних органів мають бути сконцентровані саме на нинішніх, актуальних корупційних справах, на тих зловживаннях, які послаблюють потенціал нашого спротиву ворогу. Це більш нагальні завдання, ніж "архівні справи".
Щодо Пивоварського, то я пам'ятаю, що у нього була непогана професійна репутація на посаді міністра. Якщо проблема була тоді (в 2015 р.), чому про неї згадали тільки зараз? Може проблема не в Пивоварському, а в боротьбі різних "портових лобі", і в конфлікті різних бізнес-інтересів? А Пивоварський лише зручний об'єкт (такий собі "безпечний" "очкарик") для наїзду і демонстрації боротьби з корупцією.
Ще одне ймовірне пояснення цієї справи: нове керівництво САП і нинішнє перехідне керівництво НАБУ (нові очільники НАБУ ще не обрані за конкурсом) хочуть продемонструвати свою посилену активність, своє "рвеніє". Але на серйозні реальні справи часу не вистачає, тому, можливо витягнули з "архіву" одну з старих "заготовок", яку свого часу чомусь не опрацювали, і вирішили використати її зараз. Але як свідчить досвід, "показушні справи" з статусними фігурантами (наприклад, колишніми міністрами) швидко розвалюються. Свого часу, зокрема, розвалилася справа Омеляна, теж колишнього міністра інфраструктури, та і ціла низка інших подібних справ.
Тому нашим антикорупційним органам було б варто зосередитись на системній, а не показушній боротьбі з корупцією. Потрібен не медійний ефект, а такі справи, які б стосувалися нинішніх корупціонерів і закінчувались судовими вироками.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
