Щодо переговорів у Саудівській Аравії
5-6 серпня у Саудівській Аравії відбуваються переговори про встановлення миру в Україні, а також про забезпечення ключових питань глобальної безпеки (ядерної, продовольчої, енергетичної, екологічної безпеки). В цих переговорах за останньою інформацією беруть участь представники близько 40 країн – держав "Великої сімки", України, країн Глобального півдня.
Перше, що зазначу, це не саміт. У нас чомусь дуже багато ЗМІ і журналістів називають цю зустріч самітом. Це не відповідає дійсності. Саміт – це зустріч на вищому рівні (керівників держав або урядів). В Саудівській Аравії зустрічаються політичні радники, радники з питань безпеки і уповноважені дипломатичні представники.
По-друге, навколо цієї зустрічі виникнув достатньо великий ажіотаж з явно завищеними або неадекватними очікуваннями. Популярними є дві крайнощі: 1) що це таємні переговори про підписання миру в Україні, де нас примусять до припинення бойових дій і миру нібито на умовах Росії; 2) що на цих переговорах відбудеться якесь дипломатичне диво, яке принесе нам мир і змусить Росію припинить війну проти України.
Обидві ці версії не відповідають дійсності.
Перша версія – відверта конспірологія, яка не має нічого спільного з реальною ситуацію, причинами і змістом переговорів у Саудівській Аравії. На цих переговорах дійсно будуть говорити про те, як забезпечити мир в Україні. Але не йдеться про підписання якоїсь мирної угоди, тим більше на російських умовах. Навпаки, Росію взагалі не запрошували на цю зустріч. І це дуже важлива обставина. Подальші мирні переговори майже напевно будуть відбуватися в форматі паралельних перемовин – окремо з Україною і окремо з Росією.
Перемовини у Саудівській Аравії є продовженням переговорного процесу, який був започаткований 24 червня поточного року в Копенгагені. Тоді, за ініціативою країн Великої сімки і України відбулася зустріч політичних радників і радників з питань безпеки лідерів низки західних країн, України і країн Глобального Півдня для розгляду і узгодження різних мирних ініціатив, зокрема від країн Глобального Півдня, з Формулою миру Президента Зеленського. Фактично це була спроба організувати політичний діалог з країнами Глобального Півдня з питань майбутнього мирного процесу в Україні і забезпечення глобальної безпеки. Зустріч в Саудівської Аравії свідчить не просто про продовження цього переговорного процесу, а про його посилення. Господаркою і організатором нового раунду переговорів стала впливова країна Близького Сходу, Арабського і Мусульманського світу. До переговорів приєднався Китай, що дійсно є проривом з точки зору подальшого мирного процесу. Пекін хотів самостійно забезпечити успіх в припиненні війни між Росією і Україною. Але в процесі місії спецпредставника КНР стало зрозумілим, що це навряд можливо. Потрібні спільні і поступові зусилля. Схоже також, що в Пекіні не зовсім задоволені зухвалими і занадто агресивними діями Москви, зокрема щодо руйнування Зернової угоди.
Але, на мій погляд, нема підстав казати, що на переговорах у Саудівській Аравії буде узгоджена якась спільна "Формула миру", чи буде запропонований підготовлений проект мирного договору. Інтереси різних країн, які беруть участь в цих переговорах, суттєво відрізняються. Спільний знаменник знайти буде дуже непросто. Якщо це і відбудеться, то з обмеженого кола питань. Китай, Саудівська Аравія, африканські країни та низка інших держав Глобального півдня з високою вірогідністю будуть і далі зберігати свій нейтралітет щодо війни між Росією і Україною. Це дає їм можливість підтримувати конструктивні стосунки з обома сторонами війни, а також із глобальним Заходом, залишає значний простір для політичного і переговорного маневру.
Яка мета української сторони в цих переговорах? Зусилля української делегації (її очолює керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак) будуть спрямовані на активне просування нашої позиції – Формули миру Президента Зеленського, на пошук точок дотику з мирними пропозиціями країн Глобального Півдня, а також на підготовку Глобального саміту миру. Фактично йдеться про розширення кола міжнародних партнерів України, які б підтримували, хоча б частково, нашу позицію щодо умов завершення нинішньої війни з Росією.
Глобальний саміт миру – це ще одна міжнародна ініціатива Президента Зеленського. Завдання цього саміту ті самі, як і на зустрічах в Копенгагені і Саудівській Аравії, але вже на вищому рівні. Крім того, цей саміт може стати початковим імпульсом в формуванні нової архітектури глобальної безпеки. Власне, ціла низка пунктів Формули миру Президента Зеленського стосується саме цього – забезпечення глобальної ядерної, продовольчої, енергетичної, екологічної безпеки, відновлення дієвості міжнародного права.
Однак ми маємо реалістично оцінювати нинішню переговорну ситуацію. Китай, Саудівська Аравія, Індія, Туреччина, Бразилія, африканські країни, та й всі інші претенденти на роль посередника в мирних перемовинах між Росією і Україною будуть грати не на Україну, а на власні інтереси. Їх інтерес щодо припинення війни може збігатися із прагненням України. А от в питанні умов припинення війни між нашими позиціями можуть бути суттєві розбіжності.
Якого результату, тоді, можна очікувати від зустрічі в Саудівській Аравії?
В кращому випадку можна вийти на якійсь спільний документ, в якому будуть зафіксовані позиції, по яких вдасться знайти узгоджені позиції – наприклад, наполягання на відновленні Зернової угоди, неприпустимість застосування ядерної зброї, забезпечення безпеки на Запорізькій АЕС, тощо. Результатом, який буде цілком прийнятним для нас, може буде домовленість щодо проведення Глобального саміту миру в найближчі місяці, до кінця поточного року.
Якщо не вдасться вийти на відносно конкретний результат на зустрічі у Саудівській Аравії, то буде наступний раунд цього переговорного процесу, скоріше за все – на полях Генеральної Асамблеї ООН у вересні поточного року. Головне, що цей процес рухається за ініціативою України і з нашою безпосередньою участю.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
