Про гроші, вибори та... пігулки

Україні зараз потрібна зміна правлячих еліт, як фактор нашого виживання. А єдиним безпечним шляхом зміни влади можуть бути тільки справедливі вибори. Багато хто заявляє: "ви, як політтехнолог, зацікавлені в тому, щоб вони були, бо це ваша робота і ви хочете заробити грошей".

Мені смішно це чути, тому що, за такою логікою, з часу останніх виборів у 2020 році, я взагалі живу без грошей. Хочу повідомити всім, хто стежить за моїми гонорарами: у професію політтехнолога я прийшов, уже навчившись заробляти гроші в рекламі, маркетингу, консультаціями в інших соціальних комунікаціях. І вибори не є моїм основним заробітком. Коли я говорю про вибори, я говорю насамперед про свою громадянську позицію. Тому що без прав українців обирати і бути обраним, наша країна перетворюється в банальну корумповану автократію і поступово перетворюється в малу копію нашого ворога – московію.

Але якщо вже поговорити про гроші, відкрию секрет, звідки гроші в український політиці.

Почнемо з того, що з початком війни я вирішив здобути новий професійний досвід -сьогодні я є продюсором Youtube-каналу PRO:UA. В перші місяці великої війни багато хто помітив, що у Youtube зникла реклама українських товарів. Через якийсь час ситуація змінилася і українська реклама почала з'являтися знову. Але це була в основному реклама фармакологічних препаратів, яку в народі називають не рекламою, а "суцільною аптекою". І така ситуація не лише в Youtube. За кількістю реклами ліків складається враження, що ми живемо в країні, де основним продуктом споживання є медпрепарати та таблетки. Це говорить про те, в зв'язку з війною і бюрократичним тиском у нашій країні що знаходиться у глибокій економічній кризі, якщо і є надприбуткова галузь, то крім банківської сфери та корупційної ренти нашої влади, це – фармакологічна індустрія.

До чого тут політики?

Сьогодні на українському фармакологічному ринку шалена активність і конкуренція. Є українські фармкомпанії-виробники, є дистриб'ютори великих закордонних компаній, розвинуті мережі аптек. Інколи на одному перехресті не менше чотирьох аптек. Але будь-який бізнесмен мріє про монополію.

А як в Украйні можна створити монополі? Ось тут і потрібні політики, влада і державні повноваження. Саме такі можливості і можуть створити максимальні проблеми для конкурентів – тобто для інших виробників та дистриб'юторів. Можна створити перепони для роботи аптечних мереж конкурентів, довести їх до банкротства і потім можна прибрати до рук за безцінь.

Коли політики відстоюють і просувають інтереси тих чи інших компаній в усьому світі це називають лобізмом. Лобіювання в цивілізованих країнах відкрите та прозоре, під контролем суспільства і законів.

Українські політики заробляють свої гроші на лобіюванні комерційних інтересів своїх спонсорів "в темну". А використання своїх політичних можливостей для отримання прибутку й називають політичною корупцію.

В останній час в рекламному просторі панує не тільки реклама фармпрепаратів, з'явилася і реклама за участю Юлії Володимирівни Тимошенко. І якщо раніше вона опікувалася розмірами тарифів на газ та виступала проти продажу землі, тепер її хвилює ситуація з ліками.

Спершу була її гучна заява щодо зависоких цін на ліки на українському ринку. Потім вона ініціювала створення парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з цього приводу, та ще й ініціювала розробку законопроєкту, який нібито буде направлений на суттєве зниження цін в українських аптеках.

Слід зазначити, що Тимчасова слідча комісія Тимошенко має довгу та гучну назву: "З питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах, завищення вартості лікарських засобів для військовослужбовців та їх незадовільної якості".

Згадування військовослужбовців дозволило Тимошенко запровадити закритий режим засідань ТСК і фактично підмінити предмет її діяльності. Тобто центр уваги з питань реабілітації військових змістити на ціноутворення лікарських препаратів.

Але вже багато експертів, які досліджують фармацевтичний ринок вважають, що це спроба допомогти окремим компаніям здійснити перерозподіл ринку ліків в Україні.

У результаті політична сила Тимошенко отримає необхідне фінансування. Тим більше, що в повітрі пахне виборами і політична сила Юлії Володимирівни хоче розширити свою присутність у Верховній Раді. А для виборчої компанії, проведення виборчих заходів і політичної реклами її партії потрібно фінансування. Саме зарадь нього і почалася тіньова лобістська компанія по перерозподілу фармацевтичного ринку.

Продавлювання закону, якій був врешті решт прийнятий за наполяганням ТСК на чолі з Ю. Тимошенко, передбачає грубе адміністративне втручання у ринок лікарських засобів, штучні бюрократичні квоти на закупівлю медикаментів, додаткові перевірки без визначених цілей та інші ризики корупційних зловживань. МОЗ спочатку мало тверезий професійний погляд на законопроект, але під час голосування в Раді його позиція чомусь не прозвучала.

Різні об'єднання професійних фармацевтичних спільнот, серед яких: Американська торгівельна палата в Україні (АСС), Європейська Бізнес Асоціація, Асоціація виробників інноваційних ліків, Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників, Всеукраїнська фармацевтична спілка "ФАРМУКРАЇНА", Аптечна професійна асоціація України, Всеукраїнська фармацевтична палата, дослідницька компанія "Proxima Research International" – звернулися до президента Зеленського з висловлюванням занепокоєння критичною ситуацією у сфери забезпеченням українців ліками та з проханням накласти вето на закон N11493, який, власне, і дестабілізує ситуацію.

Експерти вважають, що впровадження закону у дію не призведе до помітного зниження цін на ліки. Проте викличе дефіцит якісних ліків в Україні, хаос у постачаннях медикаментів для госпіталів і лікарень, закриття аптек у невеликих населених пунктах. І це під час війни!

Чи виграє країна від такого тіньового лобіювання? Навряд. Будь-яка монополія – це втрати для кінцевого споживача. Тому що без конкуренції будь-який товар, у тому числі і пігулки, втрачає у своїй якості, а ціни не схильні знижуватись. А ще величезна кількість людей втрачає роботу, бо монополії знищують тих, хто менший і за ким не стоять політичні лобісти. Від монополій першими страждає найбільш соціально корисний для економіки клас підприємців – малий і середній бізнес. І саме його і повинні захищати політики, а не свої фінансові інтереси.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.