Війна в Україні – це компас для світу. Як наша перемога може вплинути на подальший розвиток цивілізації?
Тридцять другий рік Незалежності Україна зустрічає пліч-о-пліч з 547-им днем повномасштабної війни. За цей час наша країна не просто показала Заходу своє право на існування та державність, вона нагадала йому про той набір ідей та цінностей, на яких він колись він був збудований, але, на жаль, сьогодні про них забув.
Наш світ налічує близько 200 різних країн, у яких проживають мільярди людей. Незалежно від того, що всі вони існують у 21 столітті, рівень життя кожної з них суттєво відрізняється. Хтось скаже, що це залежить від економіки, політики або технологій, якими володіє та чи інша країна. Проте насправді первинними для кожної країни, для кожного народу є лише внутрішні програми, лише ключовий набір сенсів та ідей, на яких вони були побудовані. Це проста, але неочевидна істина, адже те, у що ми віримо, завжди свідомо або несвідомо лягає в основу нашого майбутнього розвитку та творить нашу реальність. Спочатку ми самі визначаємо своє нематеріальне, а потім воно визначає наше майбутнє. На цих засадах вже потім і будується та матеріальна архітектура країни, яка відповідає нашому баченню, і впливає на економіку, політику, культуру, на соціальний устрій та життя суспільства загалом.
Варто зрозуміти, що важливим фактором є не економічна чи політична модель, а набір ключових фундаментальних ідей, навколо яких розгортається країна. Це мають бути виважені, чіткі та правильні сенси, на яких вона функціонує. Саме на таких свого часу був створений західний світ, що дозволило йому досягти величі.
Цей досвід та шлях фундаментально описаний у книзі Бена Шапіро "Смисл історії. Як розум і мораль зумовили велич Заходу". У ній американський політичний оглядач пише про ключовий набір ідей, які дозволили Заходу стати могутнім та впливовим, об'єднавши раціональні та моральні ідеї існування людства. Цікаво те, що вони не були новітніми для світу, Захід запозичив їх у Афін та у Єрусалима. Якщо говорити про Афіни, то вони свого часу закріпили за собою статус найрозвиненішої цивілізації з точки зору суспільного устрою. Саме Афіни заклали наукове пізнання світу, тому у результаті ця грецька цивілізація дала майбутньому західному світу дуже необхідний раціональний підхід та раціональні осмислення. Що стосується Єрусалиму, то він зі свого боку "подарував" Заходу ідею християнської моралі. Вона будувалася на моральних правилах, згідно яких повинно жити все суспільство, щоб співіснувати у злагоді, а не воювати між собою.
Таке поєднання раціональних принципів з моральними ідеями і заклало основу західної цивілізації. Відповідно це дало великий поштовх для розвитку тієї ж Європи, Америки, Канади, Японії, Сінгапура, та спричино велич західного світу, побудованого на демократичних та моральних цінностях.
Але сьогодні ми всі спостерігаємо протилежну картину. Ми бачимо, що Захід забув про свої первинні цінності, забув про ті ідеї, на яких був створений, і пішов глибоко за матеріальними та індивідуальними інтересами. Війна в Україна стала для нього неочікуваним, але дуже показовим нагадуванням того, що впродовж свого розвитку він втратив ту фундаментальну основу, на якій був створений. Своєю боротьбою ми нагадали Заходу, що немає майбутнього у тієї цивілізації, яка не поважає цінність людської свободи, гідності та життя. Це та важлива роль, яку ми взяли на себе з початку війни, тому наша боротьба з агресором – це не просто захист Європи і не просто допомога цивілізованому світу перемогти світ авторитарний. Це наше щоденне нагадування йому про те, що у людства існує лише єдиний шлях розвитку – цивілізований, який повинен базуватися на моральних та демократичних цінностях.
Ми доводимо це і показуємо на полі бою, на дипломатичному рівні і на рівні горизонтальних мереж українців, які миттєво утворилися вже у перші години війни. Тому велика роль України сьогодні – це вказати шлях для розвитку всієї цивілізації, а її перемога – це запорука того, що в основі цього шляху лежатимуть демократичні непохитні цінності людської свободи, людського життя та людської самореалізації, і ніяк інакше.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
