5 січня 2009, 18:07

Давати здачі

Вже вкотре північний сусід намагається розбудити наш патріотизм та національну свідомість, об'єднати нас. Маю на увазі традиційні новорічні газові шоу. Як кажуть, можна й зайця навчити курити. Тож колись і кожен громадянин України зрозуміє, що Україна і Росія хоч і сусідні, але окремі незалежні держави, а тому їх інтереси далеко не завжди співпадають. Україна має захищати свої інтереси в тому числі (а можливо, перш за все) від Росії.


На жаль, досить багато українців (не без підказки) вважають саме свою державу винною у постійному погіршенні стосунків між сусідами. Начебто Україна в особі своїх урядовців чи таких собі "буржуазних націоналістів" якось особливо дратує, "злить" скромного й тихого північного сусіда. Правда, ніхто не пояснює, як саме ми маємо себе поводити, щоб знову заслужити прихильність. Боюся, що навіть урочиста клятва залишити флот на віки вічні і навіть не думати про вступ до НАТО, не допоможе.

Неприємно, але факт – незалежна держава Україна дратує так звану російську еліту самим фактом свого існування. Зрозуміти це нескладно. Достатньо тримати розплющеними очі й не затуляти вуха. Неприхована ворожість потоком ллється з російських телеканалів. У Росії видається величезна кількість популярної історичної літератури, де Україну не називають інакше, ніж країною-лімітрофом, штучним державним утворенням, існування якого не може бути скільки-небудь довготривалим.

Коментарі російських ЗМІ стосовно України у кращому разі поблажливо іронічні, а найчастіше відверто недружні. Україна не тільки "тырит газ", Україна всіляко шкодить Росії, а тому заслуговує на покарання.

Росія недарма вважає себе спадкоємицею СРСР. Разом з трохи підправленим радянським гімном повернувся стан табору, оточеного ворогами, які "ненавидять Росію". Причому ненавидять Росію у будь-якій модифікації, "царській", "радянській" чи "ліберально-імперській". За подібної логіки, майже кожен сусід – ворог, якого необхідно "поставити на місце". Ну там, кран прикрутити чи просто примусити до миру. Чому саме Росію мають ненавидіти – не пояснюється. Хоча стосовно причини такої нелюбові майже всіх без винятку сусідів на всіх історичних етапах варто було б замислитись.

А перемовини про ціну на газ це лише епізод повномасштабного інформаційного протистояння. Бо хоче сусідська еліта "піднятися з колін", що серед іншого означає повернення до "естественных границ".

На жаль, у цьому протистоянні Україна зараз більше нагадує випадкового перехожого, що якимось дивом потрапив на боксерський ринг. Противник атакує, завдає ударів серіями, а ми намагаємося прикритися і чекаємо поки він зрозуміє, що битися негарно. Чому ж не вдаримо у відповідь? Боїмося, що сусід-супротивник ще більше розлютиться і "вообще убъет"? Не вміємо відбиватися? Може й так, але треба ж вчитися. Он президентський секретаріат вже скільки часу на власному уряді тренується інформаційну війну вести. Пора б скерувати зусилля на щось більш корисне.

Слід пам'ятати, що інформаційна війна йде на нашій території за голови й душі українських громадян. Саме їх, а не росіян і європейців, перш за все намагаються переконати у нежиттєздатності української держави. Саме в очах українців намагаються покласти вину за газові проблеми на українське ж керівництво. Керівництво в нас не святе, чвари внутрішні дістали. Але вони наші сучі діти, нам з ними і розбиратися. А тому треба відбиватися. Треба пояснювати людям, що ми – українці, незалежно від мови, якою розмовляємо і думаємо, незалежно від області, де живемо. З Божої волі ми отримали історичний шанс – вирватися з замкненого кола імперських комплексів. Маємо прекрасну країну та можливість стати гідним цієї країни народом.

А для цього іноді треба дати здачі нахабному сусіду. Більше поважатиме.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Президент Зеленський і ''шахеди''

Президент Зеленський вважає, що збиття "шахедів" – важлива тема. А в той час, коли Верховний Головнокомандувач на Ставці думу думає, як з "шахедами" боротися, у тюрмі під вартою сидить командир одного з кращих розрахунків, який з побратимами власноручно знищив не один ворожий безпілотник...

Порошенко буде на засіданні Міжпарламентської Ради Україна – НАТО

Вчора, 22 квітня 2025 року, набрало законної сили судове рішення, яким встановлено незаконність січневого рішення прикордонників про відмову Петру Порошенку у перетині кордону...

Про адвокатів-хакерів, які висмоктують, і про журналістів, які про таке пишуть

Прочитав у ДЗЕРКАЛІ ТИЖНЯ статтю Інни Ведернікової під гучним заголовком "СПРАВА АДВОКАТІВ-ХАКЕРІВ. ЯК НАБУ ВИЯВИЛО ПАРАЗИТІВ". Яскравий приклад акуратного мощення якнайкращими намірами прямої дороги у таке пекло, що мало не здасться...

Відосики ДБР

За роки влади 95 кварталу мало не всі державні органи перетворилися на такі собі продюсерські контори, які замість виконання передбачених законом функцій, пишуть сценарії і випускають відосики...

Президент Зеленський і три фірми

Схоже, Президент України Зеленський почав здогадуватись, що його 5-6 менеджерів того... Не зовсім справляються. А зробити з цим він нічого не може, оскільки, як встановлено рішенням суду, не володіє і не зобов'язаний володіти інформацією про прізвища і посади тих 5-6 менеджерів...

Президент Зеленський і "ай яй яй"

Все частіше читаємо новини про те, як чиновники ДБР без ухвал суду вриваються до помешкань громадян і вчиняють там розгром, який потім називають "невідкладний обшук без ухвали суду з метою врятування майна"...