5 січня 2009, 18:07

Давати здачі

Вже вкотре північний сусід намагається розбудити наш патріотизм та національну свідомість, об'єднати нас. Маю на увазі традиційні новорічні газові шоу. Як кажуть, можна й зайця навчити курити. Тож колись і кожен громадянин України зрозуміє, що Україна і Росія хоч і сусідні, але окремі незалежні держави, а тому їх інтереси далеко не завжди співпадають. Україна має захищати свої інтереси в тому числі (а можливо, перш за все) від Росії.


На жаль, досить багато українців (не без підказки) вважають саме свою державу винною у постійному погіршенні стосунків між сусідами. Начебто Україна в особі своїх урядовців чи таких собі "буржуазних націоналістів" якось особливо дратує, "злить" скромного й тихого північного сусіда. Правда, ніхто не пояснює, як саме ми маємо себе поводити, щоб знову заслужити прихильність. Боюся, що навіть урочиста клятва залишити флот на віки вічні і навіть не думати про вступ до НАТО, не допоможе.

Неприємно, але факт – незалежна держава Україна дратує так звану російську еліту самим фактом свого існування. Зрозуміти це нескладно. Достатньо тримати розплющеними очі й не затуляти вуха. Неприхована ворожість потоком ллється з російських телеканалів. У Росії видається величезна кількість популярної історичної літератури, де Україну не називають інакше, ніж країною-лімітрофом, штучним державним утворенням, існування якого не може бути скільки-небудь довготривалим.

Коментарі російських ЗМІ стосовно України у кращому разі поблажливо іронічні, а найчастіше відверто недружні. Україна не тільки "тырит газ", Україна всіляко шкодить Росії, а тому заслуговує на покарання.

Росія недарма вважає себе спадкоємицею СРСР. Разом з трохи підправленим радянським гімном повернувся стан табору, оточеного ворогами, які "ненавидять Росію". Причому ненавидять Росію у будь-якій модифікації, "царській", "радянській" чи "ліберально-імперській". За подібної логіки, майже кожен сусід – ворог, якого необхідно "поставити на місце". Ну там, кран прикрутити чи просто примусити до миру. Чому саме Росію мають ненавидіти – не пояснюється. Хоча стосовно причини такої нелюбові майже всіх без винятку сусідів на всіх історичних етапах варто було б замислитись.

А перемовини про ціну на газ це лише епізод повномасштабного інформаційного протистояння. Бо хоче сусідська еліта "піднятися з колін", що серед іншого означає повернення до "естественных границ".

На жаль, у цьому протистоянні Україна зараз більше нагадує випадкового перехожого, що якимось дивом потрапив на боксерський ринг. Противник атакує, завдає ударів серіями, а ми намагаємося прикритися і чекаємо поки він зрозуміє, що битися негарно. Чому ж не вдаримо у відповідь? Боїмося, що сусід-супротивник ще більше розлютиться і "вообще убъет"? Не вміємо відбиватися? Може й так, але треба ж вчитися. Он президентський секретаріат вже скільки часу на власному уряді тренується інформаційну війну вести. Пора б скерувати зусилля на щось більш корисне.

Слід пам'ятати, що інформаційна війна йде на нашій території за голови й душі українських громадян. Саме їх, а не росіян і європейців, перш за все намагаються переконати у нежиттєздатності української держави. Саме в очах українців намагаються покласти вину за газові проблеми на українське ж керівництво. Керівництво в нас не святе, чвари внутрішні дістали. Але вони наші сучі діти, нам з ними і розбиратися. А тому треба відбиватися. Треба пояснювати людям, що ми – українці, незалежно від мови, якою розмовляємо і думаємо, незалежно від області, де живемо. З Божої волі ми отримали історичний шанс – вирватися з замкненого кола імперських комплексів. Маємо прекрасну країну та можливість стати гідним цієї країни народом.

А для цього іноді треба дати здачі нахабному сусіду. Більше поважатиме.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Президент Зеленський, Конституція і констатація

Президент України Зеленський пояснив, навіщо він підписав Указ Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 вересня 2022 року "Щодо дій України у відповідь на спробу Російської Федерації анексувати території нашої держави, з метою гарантування безпеки євроатлантичного простору, України та відновлення її територіальної цілісності" Сказав: "Я президент України, я лідер тих чи інших перемовин, і всім іншим я заборонив"...

Українське чиновництво проти прав людини

Нахабство і цинізм українського чиновництва вже давно не мають дивувати ні громадян нашої держави, ні європейську спільноту, ні цілий світ.

 Але слуги народу на досягнутому не спиняються, підкорюючи все нові і нові ганебні глибини...

Президент Зеленський і малоймовірний наступ

Надійно заброньовані від фронту чиновники з ДБР з висоти своїх глибоких знань сучасних стратегії і тактики суворо оцінили дії екскомандувача ОТУ "Харків"...

Президент Зеленський і верховенство права

У вчорашньому Телеграм-зверненні Президент України Зеленський згадав верховенство права. І як згадав! Похвалив СБУ, ДБР, Національну поліцію, прокуратуру не забув...

Порошенко. Кордон. Суд. Знову.

Важка ситуація на фронті не заважає владі пильно слідкувати за політичними опонентами і абсолютно незаконно в ручному режимі керувати режимом пропуску через державний кордон...

Наповнення бюджету і діалог

Свіжопризначений головний податківець Руслан Кравченко не здивував. За традицією всіх свіжопризначених чиновників виступив з палкими гаслами, мовляв, до нього все було погано, зате при ньому все буде прекрасно...