Завжди б так!
Останнім часом наша Генеральна прокуратура являє собою просто зразок смиренності.
Хай ЗМІ хоч луснуть, волаючи про проблеми з дипломом одного з заступників голови СБУ, вартові законності і пальцем не поворухнуть. Чекатимуть, поки хтось офіційно до них звернеться. Та й після того, либонь, кілька разів перепитуватимуть.
Завжди б так. Їх не просять – вони не лізуть.
Хоча, у цьому конкретному випадку не завадило б і ініціативу проявити. Тим більше, що у статті 19 Закону України "Про прокуратуру" так і сказано:
"Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів – також з власної ініціативи прокурора".
А відповідно до статті 94 Кримінально-процесуального кодексу України, Приводами до порушення кримінальної справи є серед іншого повідомлення, опубліковані в пресі, а також безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Чи знають українські прокурори цитовані вище норми? Знають і широко використовують. Коли їм треба.
Але часом зручніше прикинутися не надто кваліфікованим.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
