Безпосередньо...

Нещодавно Міністр юстиції назвав проблематичними перспективи реалізації положень Конституції України.

Він, власне, сказав, що проблематичними є перспективи запровадження в Україні інституту суду присяжних.

Але ж у статті 124 Конституції ясно сказано, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Та мало що там у Конституції сказано. Там прямо у статті 1 написано, що Україна є правовою державою. Не "буде", не "мабуть буде" і не "скоріш за все колись буде", а є. І тому слід було б не розмірковувати про проблематичність, а вживати заходів щодо реалізації положень Конституції.


Та Міністр юстиції вважає, що для нашого суспільства це передчасно. Бо суд присяжних – суд "не стільки права, скільки емоцій".

Тобто, зараз в Україні судді професійні, емоцій позбавлені, а набіжать присяжні з емоціями, що будемо робити?

Слід, правда сказати, що міністри, особливо міністри юстиції, часто ставилися до суду присяжних підозріло. Непередбачуваний якийсь суд.

Свого часу міністр юстиції Російської Імперії граф Пален вимагав від А.Ф.Коні (того самого, що ніколи не був адвокатом) гарантій, що Віра Засулич буде визнана присяжними винною.

Для професійного судді дати таку гарантію важко, але можливо. А з присяжними... І Коні гарантій не дав. Навіть втручання Олександра II (Император и Самодержец Всероссийский) не допомогло.

Докладніше про мою позицію щодо суду присяжних можна прочитати тут.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.