Проблеми громадянства на тимчасово окупованих територіях
Дискусія навколо рішень держави-агресора про спрощений порядок отримання громадянства РФ жителями тимчасово окупованих територій, схоже, тільки розгортається.
Само собою, крок цей з боку РФ аж ніяк не дружній і нічого доброго для України і українців (навіть тих, хто здатен на ту аусвайс-аферу "повестися") на меті не має.
І само собою слід зробити все можливе аби держава-агресор отримала за чергову атаку у гібрідній війні чергову порцію санкцій.
Однак на моє переконання не слід забувати і про проблему відповідальності за свій вибір і свої дії тих наших співгромадян, що можуть спокуситися громадянством держави-агресора.
Почнемо з основ.
Громадянство – правовий зв'язок між особою та державою, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Відповідно до статті 4 Конституції, Україні існує єдине громадянство.
Відповідно до статті 25 Конституції, громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Україна є учасницею Європейської конвенції про громадянство.
Стаття 7 Європейської конвенції про громадянство дозволяє державам-учасницям передбачати у своєму внутрішньодержавному праві втрату громадянства ex lege (в силу закону) або на ініціативу самої держави-учасниці у випадку, зокрема, добровільного набуття іншого громаадянства.
Відповідно до статті 19 Закону "Про громадянство України" підставою для втрати громадянства України є добровільне набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
Відповідно до тієї ж статті 19 Закону "Про громадянство України", не вважається добровільним набуттям іншого громадянства автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави.
Згадаємо, що відповідно до окупаційного законодавства РФ з дня так званого прийняття до складу РФ "нових суб'єктів"
"граждане Украины и лица без гражданства, постоянно проживающие на этот день на территории Республики Крым или на территории города федерального значения Севастополя, признаются гражданами Российской Федерации, за исключением лиц, которые в течение одного месяца после этого дня заявят о своем желании сохранить имеющееся у них и (или) их несовершеннолетних детей иное гражданство либо остаться лицами без гражданства."
Як бачимо, українські громадяни, що проживали у Криму на момент окупації визнавалися РФ громадянами автоматично. З заявою треба було звертатися, щоб того тавра уникнути.
Тому цілком природно відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
Не все, однак, так просто. Адже якщо громадянин України, що проживає на території окупованого Криму, на виконання окупаційного закону отримував документи, що посвідчують особу громадянина РФ і подавав заяву про небажання бути грмадянином України, ситуація, на мою думку, міняється. Якщо не стосовно примусу, то стосовно "автоматизму".
Що ж до тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, тут про автоматичне набуття громадянства держави-агресора не йдеться з самого початку.
Наші співгромадяни, про яких пишуть, що вони начебто "відчайдушно готуються до паспортів РФ", повинні будуть подати заяву про прийняття у громадянство РФ, а потім ще й скласти присягу громадянина РФ.
А тому будуть наявні всі законні підстави для втрати цими особами громадянства України.
Таким нашим поки що співгромадянам слід розуміти, що вони не просто обмінюють нічого не вартий папірець за написом "ДНР" чи "ЛНР" на трохи більш солідний з написом "Російська Федерація", а вчиняють дію, що має юридичні наслідки.
Конкретно – втрату громадянства України.
Адже громадянство – це правовий зв'язок між особою та державою, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов'язках.
Відповідно до статті 106 Конституції, Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України.
Отже, новообраному Президенту України доведеться визначитися, яким чином реагувати на вчинення громадянами України дій, що є підставою для втрати громадянства.
Інші мої тексти про проблеми громадянства:
Президент Порошенко пропонує Верховній Раді...
Знову про громадянство...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
