Знову про ДБР, Печерський і Окружний адміністративний суди Києва
Є сумний жарт (жарт?), що в Україні необов'язково знати закон, потрібно знати суддю.
Однак суддів багато, всіх знати неможливо. Тому хитромудрі "рєшали" зазвичай прив'язані до конкретного суду.
А оскільки діяльність Державного бюро розслідувань нічого спільного з законом не має, то учасники проросійського угруповання, яке за сприяння президентського офісу там окопалося, не можуть собі дозволити звертатися до суду відповідно до встановлених законом правил підсудності.
Їм потрібні такі ж "відморозки", тому ДБР вдається до нахабних фальсифікацій аби залишитися під "парасолькою" Печерського суду.
Але ми все одно виведемо цю зграю на чисту воду.
Пам'ятаєте суддів славнозвісного Окружного адміністративного суду Києва Келеберду, Качура та Амельохіна? Тих самих, що скасували рішення про націоналізацію "Приватбанку", а потім поскаржилася на начебто тиск з боку П'ятого Президента Порошенка до Державного бюро розслідувань.
Заява тих суддів була брехливою і просто абсурдною, адже який може бути тиск на суд ПІСЛЯ ухвалення рішення?
Тому навіть слідчі ДБР, пововтузившись більше року, змушені були кримінальне провадження за заявою суддів ОАСК закрити.
І куди ж судді одіозного ОАСК пішли оскаржувати рішення розташованого у Шевченківському районі ДБР? Не до Шевченківського районного суду, а до такого ж як ОАСК одіозного Печерського, де сконцентровані класово близькі колеги.
Такі, наприклад, як суддя Смик, яка задовольняла скарги Портнова оперативно і навіть без матеріалів провадження.
Чи варто дивуватися, що саме на суддю Смик скаргу "притиснутих" суддів ОАСК і було авторозподілено?
І все йшло за планом, та у комбінацію втрутився Київський апеляційний суд, який у відповідності до закону передав матеріали справи за територіальною підсудністю. До Шевченківського районного суду міста Києва.
Отаких справ накрутило керівництво ДБР своїми махінаціями з адресами.
Адже кожне кримінальне провадження центрального апарату цієї установи можна поховати, оскільки воно наповнене "печерськими" ухвалами.
Сподіваюсь, колеги адвокати не забаряться взяти на озброєння.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
