3 березня 2021, 12:03

Знову про ДБР, Печерський і Окружний адміністративний суди Києва

Є сумний жарт (жарт?), що в Україні необов'язково знати закон, потрібно знати суддю.

Однак суддів багато, всіх знати неможливо. Тому хитромудрі "рєшали" зазвичай прив'язані до конкретного суду.

А оскільки діяльність Державного бюро розслідувань нічого спільного з законом не має, то учасники проросійського угруповання, яке за сприяння президентського офісу там окопалося, не можуть собі дозволити звертатися до суду відповідно до встановлених законом правил підсудності.

Їм потрібні такі ж "відморозки", тому ДБР вдається до нахабних фальсифікацій аби залишитися під "парасолькою" Печерського суду.

Але ми все одно виведемо цю зграю на чисту воду.

Пам'ятаєте суддів славнозвісного Окружного адміністративного суду Києва Келеберду, Качура та Амельохіна? Тих самих, що скасували рішення про націоналізацію "Приватбанку", а потім поскаржилася на начебто тиск з боку П'ятого Президента Порошенка до Державного бюро розслідувань.

Заява тих суддів була брехливою і просто абсурдною, адже який може бути тиск на суд ПІСЛЯ ухвалення рішення?

Тому навіть слідчі ДБР, пововтузившись більше року, змушені були кримінальне провадження за заявою суддів ОАСК закрити.

І куди ж судді одіозного ОАСК пішли оскаржувати рішення розташованого у Шевченківському районі ДБР? Не до Шевченківського районного суду, а до такого ж як ОАСК одіозного Печерського, де сконцентровані класово близькі колеги.

Такі, наприклад, як суддя Смик, яка задовольняла скарги Портнова оперативно і навіть без матеріалів провадження.

Чи варто дивуватися, що саме на суддю Смик скаргу "притиснутих" суддів ОАСК і було авторозподілено?

І все йшло за планом, та у комбінацію втрутився Київський апеляційний суд, який у відповідності до закону передав матеріали справи за територіальною підсудністю. До Шевченківського районного суду міста Києва.

Отаких справ накрутило керівництво ДБР своїми махінаціями з адресами.

Адже кожне кримінальне провадження центрального апарату цієї установи можна поховати, оскільки воно наповнене "печерськими" ухвалами.

Сподіваюсь, колеги адвокати не забаряться взяти на озброєння.









powered by lun.ua

ДБР з тіні на світло

Державне бюро розслідувань – формально правоохоронний орган, давно вже фактично займається не правоохоронною, а протиправною діяльністю. І як всякий правопорушник, намагається свої беззаконня приховати за допомогою все нових порушень...

ДБР і Томос. The Show Must Go On.

Майже рік тому я писав про вимушене закриття ДБР після 8 (!) місяців "розслідування" однієї з найбільш одіозних з багатьох десятків сфабрикованих проти П'ятого Президента України Петра Порошенка справ – стосовно Томосу про автокефалію Православної церкви України...

Справу Бігуса-Зеленського передано до Верховного Cуду

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І. ухвалою від 12 липня 2021 у справі N640/19158/21 передав за підсудністю на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду адміністративну справу за позовом Петра Порошенка до очолюваної Денисом Бігусом Громадської організації "ТОМ 14" та Президента України Зеленського про зобов'язання опублікувати оригінали "прослушок Медведчука"...

Агент впливу Бігус

Поки суддя ОАСК ДОБРЯНСЬКА Я.І. вирішує питання про відкриття провадження за позовом, яким ми вимагаємо оприлюднення у первісному вигляді так званих "прослушок Медведчука", продовжимо пояснювати, чому Бігус і його покровителі, використавши фрагменти записів як зброю проти політичних опонентів Президента Зеленського, намагаються приховати ці файли від суспільства...

Зеленський, Бігус і ОАСК

Пан Бігус, цілком виправдовуючи наші припущення, відмовляється публікувати "прослушки Медведчука" у первісному вигляді. Хоча які можуть бути причини ховати ці файли у журналіста? Хтось може заперечувати, що ці аудіофайли становлять значний суспільний інтерес? От у "зливного бачка" таких причин може бути скільки завгодно...

Подоляк і Бігус разом

Адвоката позивача завжди тішить, коли відповідачі починають проголошувати сумніви у його профпридатності. А мені вдвічі приємніше, адже радник глави президентського офісу Михайло Подоляк і Денис Бігус майже синхронно і не змовляючись (чи навпаки, за попередньою змовою?) висловили спільну позицію стосовно вимоги опублікувати у первісному вигляді "прослушки Медведчука"...