Говда і Симоненко
Невідповідність Конституції і закону позавчорашніх указів Президента Зеленського про відсторонення-усунення Венедіктової і її партнера по брифінгам Баканова була настільки кричущо очевидною, що і відсторонення і усунення буквально через день різко перетворилися на звільнення.
Нащо було городити той неконституційний город?
Щоб поставити на чолі Офісу Генерального прокурора і СБУ не просто лояльних, а абсолютно слухняних, ручних персонажів.
Тільки схоже у президентському офісі закон настільки зневажають, що навіть читати не вважають за потрібне.
Отже, 17 липня 2022р. Президент Зеленський Указом ВІДСТОРОНИВ, в жодному разі не звільнивши Генерального прокурора. Наступного ранку заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов палко пояснював, що генпрокурора Ірину Венедіктову не звільнили, а тимчасово відсторонили для проведення розслідування. До звільнення залишалося трохи більше доби.
Відсторонення Президент Зеленський намагався обгрунтувати нормами частини другої статті 11 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Ось та частина друга статі 11 повністю:
"Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов'язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов'язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону".
Однак хіба призначення на посаду Генерального прокурора віднесено до повноважень Президента? Ні, Презадент не може самостійно Генерального прокурора ні призначити, ні звільнити. Бо відповідно до статей 40 та 42 Закону України "Про прокуратуру" потрібна згода Верховної Ради.
А от парламент звільнити генпрокурора без Президента може, оскільки висловлення Верховною Радою України недовіри Генеральному прокурору має наслідком його відставку.
Тому Закон "Про правовий режим воєнного стану" підставою для відсторонення генпрокурора бути не може. Це настільки очевидно, що навіть чиновникам президентського офісу не знадобилося багато часу, щоб це зрозуміти і запустити у дію план Б – звільнення за згодою Верховної Ради. Законність того звільнення теж більш ніж сумнівна (як і все, що робиться чиновникми президентського офісу у їх улюбленому "портновському" стилі).
Та повернемося до ситуації у Офісі Генерального прокурора.
Ніхто не сумнівається, що метою комбінації було поставити на чолі того Офісу ручного пана Симоненка.
І той вже "став на чолі" і заходився порядкувати.
От тільки...
У тій частині другій статті 11 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" сказано, що Президент, відсторонюючи когось від посади, покладає виконання обов'язків на іншу особу НА ВІДПОВІДНИЙ ПЕРІОД. Тобто, на період відсторонення.
Але ж президентський офіс вимушено відмовився від плану А (відсторонення), перейшовши до ще менш продуманого плану Б – звільнення.
Указ N518/2022 від 19 липня 2022р. "Про звільнення І.Венедіктової з посади Генерального прокурора" поклав ВІДПОВІДНОМУ ПЕРІОДУ край.
Вже немає відстороненого (хоч і очевидно незаконно) Генерального прокурора.
Генерального прокурора звільнено.
Отже, відсутні будь-які підстави "виконання обов'язків" відстороненого генпрокурора.
А тому панові Симоненку час повернутися на своє місце заступника.
До призначення нового, Генеральний прокурор відсутній.
Відповідно до закону, а саме частини третьої статті 9 Закону України "Про прокуратуру", у разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник Генерального прокурора.
І тому, якщо в Офісі Генерального прокурора поважають норми "профільного закону", завтра (хоча ні, вже сьогодні) зранку Перший заступник Генпрокурора пан Роман Говда має приступити до виконання обов'язків Генерального прокурора.
Якщо в Офісі Генерального прокурора поважають норми закону більше за примхи чиновників президентського офісу.
P.S. Відповідно до закону, особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, є однією з гарантій, що забезпечує незалежність прокурора. А незалежність – одна з засад діяльності прокуратури.
Чи варто говорити, що визнання прокурорами себе "членами команди" не має нічого спільного з незалежністю і верховенством права?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
