"Донбас" нападає на Росію: як Кремль реагує на переговори Байдена з Путіним та Зеленським
Цей тиждень відзначився кількома дуже важливими подіями для України. Ключова, безперечно ― відеозв'язок між президентами США Байденом і президентом РФ Путіним. Уже звично, їх розмова проходила на фоні ескалації Росією війни проти України. Кремль продовжує стягувати свої війська до наших кордонів, а США як лідер західного світу, вирішили не затягувати і діяти превентивно. Наразі дипломатичним шляхом.
Головний підсумок розмови між Байденом і Путіним для нас ― Захід не погоджується з шантажем Москви і не визнає Україну частиною сфери впливу Росії. Показово, що Путін розкрив свої карти і прямо затребував юридичних гарантій нерозширення НАТО далі на схід. Байден же, в свою чергу, висловлюючи узгоджену з іншими західними союзниками позицію, дав зрозуміти, що в Росії про це питати не будуть, а вирішувати має Україна і сам Альянс. Також Кремлю дали зрозуміти, що США готові на значно більш рішучі економічні санкції та інші дії в разі подальшого вторгнення Росії в Україну. Загалом же, домовилися домовлятися далі.
Фактично теж саме Байден повторив і у розмові з Зеленським, якщо відкинути деякі надто "яскраві" деталі від глави ОП Андрія Єрмака. Показово, що розмова американського президента з Банковою відбулася лише в четвер ввечері, за кілька днів після розмови з Путіним, хоча Байден вже встиг за цей час поговорити з європейськими лідерами. Це тривожний дзвіночок для нас, адже коли питання України обговорюються з Україною не в пріоритетному порядку, це свідчить про втрату довіри до нас. І причини цьому зрозумілі ― дії влади. Починаючи від "справи вагнерівців" і закінчуючи останніми голослівними заявами Зеленського про "держпереворот". Враховуючи цей фактор, ми маємо бути вдячними нашим західним партнерам за підтримку, яку вони нам надають, незважаючи на проколи влади.
Отже, для Путіна переговори з Байденом закінчилися фактично поразкою. Тому йому потрібно було принаймні всередині своєї країни переконати росіян в протилежному. Як наслідок, Путін заявляє про "геноцид Донбасу", а паралельно з розмовою Байдена і Зеленського, російське ФСБ робить інформаційний вкид про український корабель "Донбас", який начебто рухався до Керченської протоки.
Варто розуміти, що "Донбас" ― корабель допоміжного флоту, який не має зброї, а Азовське море ― акваторія спільного користування. Окрім того, російські кораблі, але уже зі зброєю, постійно стоять в небезпечній близькості до Маріуполя. Проте кремлівських пропагандистів це не хвилює. Маргарита Симоньян у своєму твітері розродилась справжньою істерикою: "Началось, что ли? Матушка, не подведи", а через деякий час: "Расходимся (". Так, саме з сумним смайлом. Для кремлівських пропагандистів війна проти України ― радісна подія.
Показово, що як тільки розмова між Байденом і Зеленським завершилась, український корабель перестав "чинити провокацію", за версією росіян. Природа цього інформаційного вкиду зрозуміла. Путіну хотілося показати "хто в Чорному і Азовському морях господар". Принаймні для власних громадян. Але давайте пригадаємо, коли корабель британських морських сил проходив поблизу Севастополя, ми, звичайно, чули істерику від Кремля, але чи були вони такими грізними? Звичайно, що ні. Адже як тільки кремлівський диктатор зіштовхується з силою, він дуже швидко вгамовує свій запал. І це показовий момент для нас. Потрібно продовжувати активно працювати над нарощенням власної військової потуги, в тому числі флоту. Тільки так ми можемо бути в безпеці.
Насамкінець, буквально сьогодні, в п'ятницю, ЄС офіційно заявив, що Нормандський формат і переговорний процес у ТГК Росія завела у глухий кут відмовою визнавати себе стороною конфлікту на сході України. Це дуже важлива заява, адже судячи з усього, США готові включатися в переговорний процес по Донбасу більш активно. Цим необхідно скористатися нашій дипломатії і пропонувати такі формати, де був би присутній Вашингтон, паралельно наполягаючи і на відродженні Нормандських переговорів. Чим більшим буде розуміння західних партнерів, що з Росією неможливо вести діалог, тим більшим буде розуміння необхідності підтримувати нас. Якщо звичайно Банкова ще пам'ятає, що потрібно боротися за національні інтереси, а не тільки за свої.
Путін не відмовився від своїх загарбницьких планів щодо України. І не відмовиться доти, доки Україна буде незалежною державою. Скоріше за все, остаточне рішення про вторгнення цієї зими ще не прийнято. І зараз варто робити все, щоб дати Путіну зрозуміти ― повномасштабна війна проти України буде початком його кінця.
