1 серпня 2022, 10:14
Чому я їздив до США? Зброя, літаки та HIMARSи. Все буде!
Минулого тижня я повернувся з США, де першим із українських депутатів свідчив перед Конгресом про військові злочини росіян та вів перемовини щодо зброї для ЗСУ. Коротко звітую про результати поїздки.
Почну з того, що двопартійна підтримка України в США – унікальне явище, і цей жест братерства треба підтримувати всіма силами. Тому перша зустріч відбулась із лідером республіканців у Конгресі, Кевін Маккарті чудово розуміє нас та готовий допомагати.
Так само провели перемовини зі Стені Хойером, який очолює в Конгресі демократів. Він пообіцяв збільшити підтримку (далі по тексту ви побачите, що обіцянка дотримана). А ще дуже приємно чути саме від американського конгресмена, що Захід втомився не від України, а від росії.
Бачився з членами міжнародного комітету Конгресу, який надважливий для нас на даний момент. Майкл Маккол та Енн Вагнер – люди, які добре нас знають. Наприклад, Майкл мені запам'ятався частими візитами до України та жорсткою критикою "Північного потоку-2". Все послідовно, тепер Майкл та Енн виступають за якомога більші поставки озброєнь для ЗСУ. Отримати збройні гарантії від них – це дуже заспокоює та мотивує.
Ви точно чули про резолюцію щодо визнання дій росії в Україні саме геноцидом. Коли такі заклики лунають у Конгресі, це наша однозначна перемога на царині дипломатії. Тож я зустрівся з конгресменом від Демократичної партії Стівом Коеном, який і представив цю резолюцію. Подякував йому від всіх нас. Ця підтримка дійсно важлива.
Та повторюсь, головний практичний акцент зараз – зброя. А коли ти в США говориш про щось збройне, варто зустрітись із республіканцями. Тому ми поспілкувались із Джоном Болтоном – екс-радником Трампа з питань національної безпеки (а також Буша-молодшого з питань озброєнь та міжнародної безпеки). Навіть після відставки він залишається неймовірно популярною в своєму колі людиною: і не дивно, Болтон працював ще в адміністрації Рейгана. Він є тим, до кого прислухаються. А він прислухається до України, і ми з ним обговорили ряд важливих питань.
В Конгресі є Комітет у справах збройних сил Палати представників. Звісно, я завітав і туди, де зустрівся з головою цього комітету – Адамом Смітом. Обговорили питання поставок зброї та протидію російській агресії. Ймовірно, ця бесіда змінить хід історії, адже Адам завзято відстоює інтереси України на американській арені.
Важливий акцент моєї поїздки – літаки для ЗСУ. Оскільки запас радянських пташок рано чи пізно скінчиться, ми маємо думати на перспективу вже зараз. Шукати рештки ВПК СРСР по Європі ніхто не забороняє, але розлука з цим спадком неминуча. Тому я зіграв на випередження: обговорив поставки літаків із конгресменом Майком Тернером, який два роки був головою Парламентської асамблеї НАТО. Ідея переваги над рашистами в небі йому дуже подобається.
А хто дійсно вміє налаштувати на бойовий лад, так це конгресмен із Алабами Майк Роджерс. Він прямо сказав мені: "Ми дамо Україні зброю стільки, скільки буде потрібно!", справжній республіканець.
Потім заплановані зустрічі перервались, адже я мав виступити перед Конгресом. Розповів про звірства російських "військових", зачитав конгресменам звернення української дівчинки Софії – вона постраждала від дій окупантів, втративши руку. Зараз маленька українка відчуває фантомні болі та сподівається на лікування. На слуханні був її плюшевий ведмедик, аби всі пам'ятали: ця доросла промова насправді писалась дитиною.
Моя позиція від цього стала лише міцнішою. Нам потрібна зброя, щоб таких історій було якомога менше, а потім вони припинились зовсім. Росіяни не зупиняться самі. Їм треба показати силою, що далі просуватись вони не зможуть вже ніколи. Зброя, зброя, зброя.
Подивіться промову за посиланням.
Після виступу зустрівся з сенатором Беном Кардіном. Це один із авторів ленд-лізу для України, який дуже переймається нашими проблемами. Подякував Бену від всього українського народу за такі старання. А ще передав йому сувенір із країни, що воює: уламок збитого російського гелікоптера, збитого американським "Стінгером". Ми показуємо, що готові нищити росію як ракову пухлину, навіть такими натяками.
Поки я був у США, застав чудову новину. Сенат заявив про готовність визнати дії росії в Україні геноцидом. Прописано пряме засудження дій рф та заклик щодо притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності. Відповідний проект резолюції гуртом готувала двопартійна група сенаторів, і я пишаюсь таким підходом. Україна об'єднує навіть одвічних конкурентів.
Тим часом Україна готувалась до підписання зернової угоди. Я тим часом зустрівся з виконавчим директором Всесвітньої продовольчої програми при ООН (World Food Programme, або WFP). В 2020 році Девід Біслі отримав Нобелівську премію миру для своєї організації, яку відзначили за боротьбу з голодом у світі. Символічно, що саме йому випала можливість врегулювати й путінський тероризм із зерновим шантажем.
Звісно, побачитись захотів і великий друг України, конгресмен Браян Фіцпатрік із українського Кокусу. Обговорили з ним поставки зброї, а Браян розповідав, як росіян ненавидять та зневажають по всьому світу. Такі речі ми розповідаємо одне одному, але з вуст американського конгресмена вони звучать особливо переконливо. Точно переможемо.
Оскільки Україна – це Європа, та ще й воююча, сам Бог велів зустрітись із представниками Держдепу по європейських (тобто наших) питаннях. Робін Даніган та Джон Армстронг також говорили про зброю. А далі я поспішав до тих, хто цю зброю виробляє.
Lockheed Martin – це виробник, шедеври якого супроводжують нас з лютого й по зараз. Javelin став символом перших місяців повномасштабного вторгнення. Влітку ми дізнались, що таке HIMARS. Тепер я прийшов, аби обговорити наступний рівень для ЗСУ – американські літаки F-15 та F-16. На жаль, повністю бесіду описати не можу, але дуже сподіваюсь, що її результати ми всі побачимо в зведеннях від нашого Генштабу.
Одразу після цього отримав хорошу новину від Адама Сміта. Голова Комітету збройних сил Палати представників США підтвердив: нам передадуть стільки установок HIMARS, скільки американці взагалі зможуть. Наразі чекаємо 25-30 одиниць в сумі. Як мінімум, треба отримати ще до десятка установок.
Згадуються слова конгресмена Браяна Фіцпатріка про надзвичайну важливість виступів у медіа. Він казав мені, що американським глядачам необхідно казати та постійно нагадувати про допомогу Україні, зброю. Щоб за нас була вся політична верхівка двох партій, важливо заручитись підтримкою американської суспільної думки. Ми теж демократична держава, тож підхід розуміємо.
Тим паче, це важливо, коли до тебе звикають та самі починають запрошувати на ефіри. Коли кличуть на Fox News, треба йти, адже це – найпопулярніший канал США. Із питаннями допомоги та зброї я відвідав на повну: Newsmax, Fox News, NBC, MSNBC, CNN, Politico, Foreign Policy. Виступав ретельно, бо це важливо. Штовхав українську повістку на території головного союзника не лише політичними засобами, а й медійно. Бо там все залежить саме від суспільства, перед нами демократична держава.
Я розповідав у студіях, що росія – країна-спонсор тероризму. Власне, тепер вона терорист сама по собі. А путін, відповідно, є терористом N1. Біле – це біле, чорне – це чорне, рф – спонсор тероризму та терорист. Давайте звати речі своїми іменами. Скоро це буде не просто фраза, а офіційна позиція, бо резолюція про визнання росії спонсором тероризму вже лежить у Сенаті (в комітеті міжнародних відносин). Щось мені підказує, що Держдеп зволікати не планує.
Україна дійсно цікава всьому світу, а в США з підтримкою суспільства в нас точно все добре. Тримаймо стрій, Слава Україні, God bless America! Все буде добре!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
