ТСК проти ТЦК? Як Верховна Рада бореться за права людини
Уже понад місяць Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування порушень у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини розглядає корупційні питання. В першу чергу – все, що стосується гучної справи "Мідас", де друзі президента та його найближче оточення наживалось на енергетиці. Але в той же час, наша ТСК займається і правами людини.
На одне з попередніх засідань ми запросили Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Тоді він розповідав про жахливі історії про працівників ТЦК та СП з абсолютно різних регіонів: від побиття адвоката на Харківщині до перешкоджання роботі уповноваженого на Волині.
Тому було прийнято рішення дослідити масштаби ситуації в одній конкретній області – Дніпропетровський. Зовсім нещодавно там сталась трагічна історія – після зустрічі з ТЦК місцевий житель Олег Лесін загинув. За нашим викликом з'явилися голова Дніпропетровської обласної ТЦК та СП Олексій Дубовик та керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Микола Синельников.
З Олексієм Дубовиком обговорення розпочалося відразу з ситуації, яка сталась з Олегом Лесіним.
У ході засідання виявилося, що у трьох співробітників ТЦК та поліцейського була лише одна бодікамера, а сам поліцейський, за словами Дубовика, "зник у процесі". Водночас під час подальшої розмови з керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Микола Синельников виявилося, що наявна камера зупинила запис за три години до вбивства.
Це викликає питання щодо системності проблеми з бодікамерами та належного контролю з боку командування ТЦК та СП. Раніше Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у своїх виступах говорив, що випадки відсутності або несправності бодікамер під час інцидентів не є поодинокими. Йдеться не лише про конкретний епізод, а про ознаки можливої інституційної проблеми.
Після обговорення цього випадку комісія перейшла до аналізу ширшого масиву звернень. Було озвучено 12 зафіксованих у 2025 році повідомлень про насильство з боку працівників ТЦК. У відповідь пан Дубовик заявив, що відповідні перевірки проводяться, а окремі випадки "насилля" можуть мати іншу інтерпретацію.
Наприклад, Ростислав Білаєнко, який отримав перелом стегна після переслідування. За версією ТЦК, травму він отримав внаслідок падіння, а працівники, навпаки, надали допомогу. Цей випадок, як і низка інших, перебував у межах службових перевірок.
На запитання щодо кількості службових розслідувань прозвучала інформація про близько 18 за останній рік. За їх результатами застосовувалися лише дисциплінарні стягнення: догани та суворі догани.
Разом з тим, комісія почула статистику від прокурора Миколи Синельникова, яка свідчить про значно ширший масштаб проблеми: 283 звернення громадян за рік та 104 зареєстровані кримінальні провадження. Ці вагомі цифри говорять, що питання не обмежується окремими інцидентами, а вже потребує системних рішень.
Але обговорення стосувалося не тільки про мобілізації, а і речей, які менш відчутні. Місто на Полтавщині, Горішні Плавні, попри своє невелике населення, має великий потенціал до конкуренції на світовому ринку металу та металевих виробів.
Проте через санкції РНБО проти Костянтина Жеваго – відбило свій слід і на містоутворюючий компанії Ferrexpo, за податки від якої фактично живе все місто.
З огляду на це ми заслухали міського голову Горішніх Плавнів Дмитра Бикова та представника компанії Ferrexpo Сергія Биваліна.
Мер Биков повідомив, що в листопаді 2025 року був написаний лист від депутатського корпусу Горішніх Плавень до премʼєр-міністра, до президента, але відповідей нуль.
Найголовніша проблема – якщо завод повністю зупиниться – близько 5 тисяч людей можуть залишитись без роботи, а сама галузь взагалі може не відновитись. Адже коли таке величезне підприємство втрачає висококваліфіковані кадри, потім вже буде складно їх знайти чи повернути.
Окремо варто сказати про підтримку, яку ТСК отримує з-за кордону. До засідання долучилися фінансит, бізнесмен, автор "Акту Магнітського" Білл Браудер, сенатор США Шелдон Вайтгаус та директорка з питань політики та стратегії з Великобританії. Гізер Б'юкенен. Їхня участь – це не формальний жест і не протокольна ввічливість. Це чіткий сигнал, що питання прав людини, розслідування корупції, прозорості та підзвітності залишаються для України ключовими навіть в умовах війни.
Міжнародні партнери не просто спостерігають. Вони діляться досвідом, підтримують інституційні зміни та показують, що парламентський контроль – це невід'ємна частина демократичної держави. І для України, яка прагне бути частиною європейської та євроатлантичної спільноти, така увага і підтримка мають принципове значення.
Проте посилення ролі ТСК подобається не всім. Не надихає воно начальника головного слідчого управління СБУ Андрія Швеця, який володіє важливою інформацією щодо діяльності колишнього очільника СБУ Івана Баканова та його підлеглого Андрія Наумова, але не з'являється на засідання.
Не викликає ентузіазму в президента Київської школи економіки та колишнього члена наглядової ради "Енергоатома" Тимофія Милованова, який публічно заявляє про небажання брати участь у роботі комісії. Не надихає і голову Дежфінмоніторинга Філіпа Проніна, який охоче представляє Україну в Танзанії, Мексиці, Люксембурзі, Швейцарії та Франції, але уникає парламентської підзвітності.
Втім, парламентський контроль – це не питання настрою чи натхнення. Це обов'язок.
Комісія продовжить надсилати запрошення і працювати в межах своїх повноважень. Питання лише в тому, чи можна безкінечно уникати публічної відповідальності. Скоро всі побачимо відповідь.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
