У тихому омуті: Андрій Єрмак намагається повернутися в українську політику?
Як увійти в українську політику? Існує безліч шляхів: від роботи в апаратах державних структур до громадянської активності під час виборів. Але виникає інше питання: як не допустити повернутися тим, хто має бути давно з підозрою?
І зараз це все про Андрія Єрмака – колишнього голову Офісу Президента, який спочатку обіцяв долучитись до Збройних Сил і воювати на фронті, але потім щось різко передумав, що вирішив поки відновити адвокатську діяльність.
Нагадаю, що НАБУ та САП у листопаді проводили обшуки в Єрмака по всім вже відомій справі Мідас. Вже після цього Єрмак полишив свій пост. І до сих пір Єрмак без підозри, хоч не так давно підозру отримав колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко.
У січні, трохи більше ніж через місяць після свого звільнення, Єрмак поновив статус адвоката, а ще через місяць він отримав керівну посаду, очоливши новостворений комітет Національної асоціації адвокатів України. Мова йде про Комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення. Формально це юридична структура в межах професійного самоврядування, але саме призначення викликає запитання.
Перше з них: хто саме призначив Єрмака на цю посаду. Рішення ухвалила голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова. Вона багато років є однією з ключових фігур українського адвокатського самоврядування, але її професійна біографія має ще один важливий епізод. Раніше Ізовітова обіймала посаду віцепрезидентки Спілки адвокатів України. У той час президентом цієї організації був Віктор Медведчук. І тепер вона відповідає за призначення Єрмака.
Призначення Єрмака до НААУ також викликає питання щодо його можливих мотивів. Очевидно, що Єрмак ніяк не хотів йти з політики, особливо в тих умовах, де він все міг контролювати.
Єрмак зараз намагається робити все, щоб про нього "не забули" і щоб зберегти хоч якийсь вплив, щоб, звісно, мати шляхи повернення в політику.
Останнім часом Єрмак формально не займає жодної державної посади, але це не означає, що він повністю зник. Його періодично помічали на різних зустрічах і заходах. Журналіст "Української Правди", Михайло Ткач, повідомляв про його контакти з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком, а також про зустрічі радником президента зі стратегічних питань Олександром Камишиним і колишнім міністром оборони Рустемом Умєровим. Окрім цього, є інформація, що Єрмак після звільнення відвідував Конча-Заспу, де відбувались неформальні зустрічі.
Тепер його журналісти знаходять в підвалі державного Палацу спорту в Києві, де він з кимось зустрічається або переглядає радянські фільми.
Отже, його адвокатська діяльність відбувається паралельно з присутністю у політичному середовищі, а сам Єрмак намагається підтримувати контакти з людьми, які мають вплив у владних структурах. І це не може не бентежити. І поки Єрмак намагається будувати адвокатську карʼєру паралельно не полишаючи амбіцій повернути старий вплив, ми ж слідкуємо за розслідуванням справи Мідас і чекаємо нових підозр.
Саме тому українцям варто уважно придивлятися до фігури Андрія Єрмака та його нових призначень. Навіть якщо сьогодні він уже не визначає рішення на найвищому рівні, це не означає, що питання відповідальності за його попередні дії має зникнути з порядку денного.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
